Закон і Бізнес


Голова антикорупційного комітету НААУ Олександр Готін:

«Нам пропонується запобіжник від скасування рішень ВАКС на кшталт чергового «судового реформування» ВС»


Олександр Готін: «Нам пропонується запобіжник від скасування рішень ВАКС на кшталт чергового «судового реформування» ВС»

№39 (1545) 25.09—01.10.2021
ІГОР НОВІКОВ
4410

Адвокати настільки уважно стежать за тим, аби зберігалась єдність судової практики, що будь-яке рішення, котре порушує її, відразу ж викликає резонанс. Про порушення процесуальних строків, антикорупційні ініціативи та норми Кримінального процесуального кодексу на прикладі однієї справи, що викликала резонанс у юридичній спільноті, «ЗіБ» спілкувався з головою комітету з питань антикорупційної політики НААУ Олександром ГОТІНИМ.


«Деякі прокурори мають своє авторське бачення норм КПК»

Нещодавно Касаційний кримінальний суд скасував рішення Вищого антикорупційного суду про засудження особи до позбавлення волі. Однак оцінки такого рішення в середовищі правників поділилися кардинально. На вашу думку, з яких мотивів міг виходити ККС, скасовуючи рішення ВАКС?

— Дійсно, однією з найбільш обговорюваних правничих топ-тем останнім часом стало скасування Верховним Судом рішень ВАКС і закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу стосовно особи, засудженої за ч.2 ст.369-2 Кримінального кодексу до двох років позбавлення волі.

У медійний простір окремі «експерти» з усіх галузей та наук почали робити меседжі дискредитації ККС за прийняте рішення, який скасував нібито «кристально чисте» рішення ВАКС.

Подача інформації здійснюється з явно вираженим обвинувальним ухилом, що, очевидно, має на меті сформувати в широкого загалу уявлення про «незаконність і аморальність» рішення ВС, а також про «безпринципність і заангажованість» колегії суддів, які виносили рішення у справі. У результаті на майбутнє, на мою думку, нам пропонується варіант створення запобіжника від скасування рішень ВАКС на кшталт чергового «судового реформування» ВС.

Як законодавчо обумовлюється обов’язок суду закрити провадження, якщо прокурор направив до суду обвинувальний акт після закінчення строків досудового розслідування?

— У п.10 ч.1 ст.284 КПК визначено: кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений в ст.219 цього кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру в скоєнні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

У ч.1 ст.219 КПК прописано чіткі правила обчислення строків досудового розслідування. Такий строк обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Отже, кримінальний процесуальний закон установлює, що закінчення досудового розслідування пов’язане з учиненням такої процесуальної дії, як звернення до суду з обвинувальним актом.

Натомість деякі прокурори мають своє авторське бачення цієї норми КПК. Вони обраховують закінчення строків досудового розслідування не так, як у законі написано, а з моменту складення та затвердження обвинувального акта. У результаті такої грубої процесуальної помилки нерідко надсилають до суду обвинувальний акт після закінчення строків досудового розслідування.

Якщо про таке порушення процесуальних строків можна говорити як про тенденцію, то, вочевидь, у рішенні ККС щодо скасування рішення ВАКС немає нічого дивного чи нового. Чи є в практиці ВС подібні рішення з правовими висновками щодо наслідків порушення прокурором строків звернення до суду з обвинувальним актом?

— У ч.1 ст.36 закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ВС забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та в спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого ВС у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб суди на однакове застосування норм права.

ККС у своїх постановах неодноразово звертав увагу, зокрема органів досудового розслідування і органів прокуратури, на таке. Якщо прокурор склав або затвердив обвинувальний акт у межах строку досудового розслідування, але направив його до суду поза межами визначених у ст.219 КПК строків, то це безальтернативна підстава для закриття судом кримінального провадження відповідно до положень п.10 ч.1 ст.284 КПК.

Такий висновок ККС викладений в ухвалі від 26.05.2020 у справі №712/6375/18; у постанові від 26.05.2020 у справі №556/1381/18; в ухвалі від 13.10.2020 у справі №243/11589/19; в ухвалі від 15.03.2021 у справі №676/6116/18; в ухвалі від 5.04.2021 у справі №676/804/20; у постанові від 14.04.2021 у справі №401/217/20; в ухвалі від 21.04.2021 у справі №991/6516/20; у постанові від 26.05.2021 у справі №199/4574/20; у постанові від 1.07.2021 у справі №752/3218/20; у постанові від 14.09.2021 у справі №264/7347/20.

«Тренд дискредитації суддів ВС за супротив антикорупційним ініціативам започаткували псевдофахівці»

Отже, скасування вироку на підставі порушення прокурором норм КПК це цілком здорове явище, яке вже сформувалося на рівні усталеної практики ВС. Що ж викликало резонанс у даній справі? Те, що скасовано було саме рішення ВАКС?

— Дещо поясню детальніше. У справі №711/3111/19 ККС скасував ухвалу апеляційної палати ВАКС від 21.04.2021 та вирок ВАКС від 19.02.2021 якраз-таки через те, що обвинувальний акт прокурором був поданий до суду після закінчення строків досудового розслідування.

Щоб було більш зрозуміло, наведу конкретні дати. Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні востаннє було продовжено до 27.02.2019. 21.02.2019 сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та про надання доступу до зібраних за його результатами матеріалів. Тобто в органу розслідування залишилося 6 днів до спливу строку розслідування.

Із 21.02.2019 до 27.03.2019 включно перебіг строку розслідування в кримінальному провадженні не відбувався, оскільки захист знайомився з матеріалами розслідування. Складення й затвердження обвинувального акта прокурором було здійснено 2.04.2019. До суду зазначений обвинувальний акт був направлений прокурором лише 5.04.2019, а отриманий судом — 9.04.2019.

Тобто обвинувальний акт прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до суду після закінчення строків досудового розслідування, що є грубим порушенням КПК й однозначною підставою для закриття провадження. Ні судова колегія, що розглядала справу як перша інстанція, ні колегія АП ВАКС не дали належної оцінки цій важливій обставині.

На мій погляд, колегія суддів ККС виправила допущену обома інстанціями антикорупційного суду помилку. Таким чином, колегія суддів прийняла рішення у справі, закривши кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК. Унаслідок цього рішення було звільнено з місць позбавлення волі незаконно засуджену особу, що відбувала покарання з квітня 2021 року.

Тобто ВАКС, на відміну від ККС, формує практику, за якою не зважає на порушення процесуальних строків? Чи це перший такий випадок?

— Як свідчить практика, ВАКС загалом дотримується позиції, тотожної позиції ККС. І в разі звернення прокурора САП до суду з обвинувальним актом поза межами строків досудового розслідування також закриває кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК.

Саме таку ухвалу ВАКС прийняв 24.09.2020 у справі №991/6516/20. Адже прокурор САП направив до суду обвинувальний акт за обвинуваченням особи за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК з порушенням строків досудового розслідування.

Вищезазначене рішення першої інстанції про закриття провадження було залишене без змін як апеляційною палатою ВАКС, так і ККС.

Водночас ця ж колегія суддів апеляційної палати ВАКС у тому ж складі й за тотожної процесуальної підстави (п.10 ч.1 ст.284 КПК) у справі №711/3111/19 своєю ухвалою від 21.04.2021 залишила без змін обвинувальний вирок у вигляді двох років позбавлення волі за ч.2 ст.369-2 КК. Хоч і в цій справі прокурор подав до суду обвинувальний акт після закінчення строків досудового розслідування.

Я вважаю, що ККС, поза всякими сумнівами, не міг пройти повз таке нетипове рішення антикорупційного суду. Тому й скасував його, закривши провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК, та постановив звільнити незаконно засуджену особу з місць позбавлення волі.

На вашу думку, це був принциповий відступ антикорупційного суду від своїх попередніх правових висновків чи звичайна необачність? До речі, серед реакцій на рішення в даній справі здебільшого обурення викликано не рішенням ВАКС, що відійшов від практики, а навпакиККС, який просто наслідував усталені правові позиції.

— У медіапростір окремі псевдофахівці, котрі не мають юридичної освіти та для яких кримінальний процес — темний ліс, започаткували тренд дискредитації колегії суддів ВС за начебто супротив антикорупційним ініціативам держави й суспільства.

Із цього приводу хотілося б тільки зазначити: причини того, що сталось, і ті, через кого так сталося, знаходяться в іншому місці.

Наприклад, можна запитати в прокурора САП, на що він розраховував, коли подавав до суду обвинувальний акт після закінчення строків розслідування? Чому тягнув справу до останнього, через що суд був поставлений перед фактом — обов’язком закрити провадження?

Чому АП ВАКС не дала належної правової оцінки грубому процесуальному порушенню, яке допустив прокурор? Хоча на момент розгляду цієї справи апеляційною інстанцією ВС із 2020 року вже щонайменше в 6 рішеннях давав один і той самий правовий висновок щодо кінцевого моменту строку досудового розслідування в розрізі підписання, затвердження обвинувального акта та направлення його до суду.

Є багато й інших процесуальних питань щодо зазначеної справи. Утім, вони мають бути адресовані аж ніяк не судовій колегії ККС.