Закон і Бізнес

Закон і Бізнесhttps://zib.com.ua/Газета «Закон і Бізнес». Законодавство, влада, права людиниhttps://zib.com.ua/graphics/logotype_zib_fb.gifІталійця посадили за те, що створив давнину своїми рукамиhttps://zib.com.ua/ua/173642-italiycya_posadili_za_te_scho_stvoriv_davninu_svoimi_rukami.htmlТуристів завжди приваблюють пам’ятки — чи то археологічні артефакти, чи багатовікові руїни. Але з’ясувалося, що не треба копатися в землі, щоб представити їх на огляд загалу.За кордономmessageWed, 29 Jul 2026 17:43:56 EEST

Туристів завжди приваблюють пам’ятки — чи то археологічні артефакти, чи багатовікові руїни. Але з’ясувалося, що не треба копатися в землі, щоб представити їх на огляд загалу.Так, в Італії нещодавно завершився гучний процес, в якому 69-річного Франка Малоссо фон Розенфранца визнано винним у підробці давнини, пише «<a href="../../ua/">Закон і Бізнес</a>». Італієць, який представлявся «філантропом і підприємцем», стверджував, що виявив артефакти епохи неоліту зі Стародавньої Греції та Риму. Йдеться про так званий Берицький морський амфітеатр (Berico Maritime Amphitheatre) у провінції Віченца на північному сході Італії, який нібито з’явився після зсуву 2005 року, <a href="https://www.euronews.com/culture/2026/07/27/italian-con-artist-jailed-for-building-worlds-oldest-and-largest-amphitheatre-20-years-ago">уточнює</a> Euronews. Йому повірили та включили об’єкт до офіційного туристичного гіду та додатку для мобільних, які фінансуються ЄС. У рекламних буклетах розповідалося, що амфітеатр на тисячу місць відвідували історичні постаті, включаючи Юлія Цезаря, який нібито бував тут після повернення з Єгипту з Клеопатрою. За відвідування амфітеатру «філантроп» брав із туристів по 40 євро з особи. Однак, незабаром ці відомості піддали сумніву: Юлій Цезар жив приблизно за 400 років до дати, коли, за версією Ф. фон Розенфранца, було збудовано амфітеатр. Пізніше поліція вирішила дослідити супутникові знімки та залучила до роботи археологів. З’ясувалося, що заповзятливий італієць зрівняв пагорб, а потім збудував там псевдоантичну споруду зі оштукатурених блоків, склопластику та пап’є маше. В результаті суд засудив Ф. фон Розенфранца до 2 років і 4 місяців ув’язнення за незаконне будівництво, підробку творів мистецтва та створення об’єктів без необхідного дозволу. Крім того, йому призначили штраф у розмірі 3000 євро. Підключилася і місцева влада, яка тепер вимагає від нього 560 тис. євро компенсації за завдану пагорбу шкоду.

Як законопроект №14191 посилює підтримку дітей з інвалідністюhttps://zib.com.ua/ua/173662-yak_zakonoproekt_14191_posilyue_pidtrimku_ditey_z_invalidnis.htmlКомітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту розглянути у повторному другому читанні доопрацьований законопроєкт №14191.СуспільствоmessageWed, 29 Jul 2026 16:24:01 EEST

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту розглянути у повторному другому читанні доопрацьований законопроєкт №14191.Про це інформує «<a href="../../">Закон і Бізнес</a>» з посиланням на <a href="https://www.kmu.gov.ua/news/komitet-vru-pidtrymav-zakonoproiekt-iakyi-posyliuie-pidtrymku-ditei-ta-osib-z-invalidnistiu-z-dytynstva">КМУ.</a> Документ пропонує комплексно змінити систему державної підтримки дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю з дитинства та їхніх родин. Йдеться не лише про збільшення розміру державної допомоги, а й про розвиток соціальних послуг, додаткові гарантії для людей, які проживають у закладах, та посилення захисту їхніх майнових прав. Збільшення державної соціальної допомоги Державна соціальна допомога для дитини з інвалідністю становитиме 200% базової величини. За передбаченого законопроєктом гарантованого мінімального розміру базової величини у 4000 грн – виплата становитиме не менше 8000 грн щомісяця. Надалі розмір базової величини щороку визначатиметься законом про Державний бюджет України. Окремо передбачається надбавка на догляд: для дитини з інвалідністю – не менше 4000 грн, якщо лікарсько-консультативна комісія визначила потребу дитини в догляді та видала відповідне підтвердження; для дитини з інвалідністю підгрупи А – не менше 8000 грн. Таким чином, щомісячна грошова підтримка становитиме: 8 000 грн – державна соціальна допомога дитині; 12 000 грн – якщо дитині додатково встановлено потребу в догляді за висновком ЛКК; 16 000 грн – для дитини з інвалідністю підгрупи А. Для дітей, інвалідність яких пов’язана з пораненням або іншим ушкодженням здоров’я внаслідок вибухонебезпечних предметів, розмір державної соціальної допомоги додатково збільшуватиметься на 50% основної допомоги. Що змінюється для повнолітніх людей з інвалідністю з дитинства Законопроєкт підвищує розміри державної соціальної допомоги не лише дітям, а й повнолітнім особам з інвалідністю з дитинства. За умови базової величини не менше 4000 грн розміри щомісячної допомоги становитимуть: І група – не менше 8000 грн; ІІ група – не менше 4000 грн; ІІІ група – не менше 3000 грн. Для осіб І групи додатково встановлюється надбавка на догляд: підгрупа А – не менше 8000 грн, разом не менше 16000 грн; підгрупа Б – не менше 4000 грн, разом не менше 12000 грн. Одинокі особи з інвалідністю з дитинства ІІ та ІІІ груп, яким офіційно визначено потребу в постійному догляді, отримуватимуть надбавку в розмірі не менше 3 000 грн. Отже, загальна підтримка становитиме не менше 7000 грн для ІІ групи та 6000 грн для ІІІ групи. Соціальні послуги як частина системи підтримки Законопроєкт також змінює сам підхід до підтримки. Замість моделі, коли родина отримує переважно грошову виплату, пропонується система, що поєднує фінансову допомогу із соціальними послугами. Йдеться, зокрема, про законодавче закріплення послуги раннього втручання, супровід під час інклюзивного навчання, комплексний розвиток і догляд за дитиною, а також тимчасовий відпочинок для батьків. Допомога належатиме самій дитині Однією з ключових змін, доопрацьованих до повторного другого читання, став новий механізм виплати допомоги дітям з інвалідністю, які перебувають у закладах. Уся державна допомога зараховуватиметься на особисті рахунки дитини: 10% – на поточний рахунок для особистих потреб, 90% – на вкладний (депозитний) рахунок. Це означає, що кошти належатимуть саме дитині й можуть бути використані для освіти, лікування, придбання житла або початку самостійного життя. У разі зарахування дитини з інвалідністю після досягнення 14 років до закладу професійної, фахової передвищої або вищої освіти для навчання та проживання поза закладом, де вона перебувала на повному державному утриманні, допомога зараховуватиметься на її особисті рахунки: 50% – на поточний рахунок для задоволення особистих потреб, 50% – на вкладний (депозитний) рахунок. Також законопроєкт змінює підхід до підтримки повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства, які проживають у закладах. Із 2028 року 50% державної допомоги виплачуватиметься безпосередньо людині, а інші 50% – закладу як оплата соціальних послуг за договором. Загалом, відповідно до законопроєкту сума державної підтримки може сягати 71 тис. грн. на місяць.

За примус до роботи членів скам-синдикатів стратять у М’янміhttps://zib.com.ua/ua/173652-za_primus_do_roboti_chleniv_skam-sindikativ_stratyat_u_myanm.htmlІндустрія онлайн-шахрайства стрімко розростається в усьому світі. Причому залучають до нього не лише добровольців, а й утримують деяких як рабів, тортурами змушуючи працювати на синдикати.За кордономmessageWed, 29 Jul 2026 15:59:35 EEST

Індустрія онлайн-шахрайства стрімко розростається в усьому світі. Причому залучають до нього не лише добровольців, а й утримують деяких як рабів, тортурами змушуючи працювати на синдикати.Щоб припинити практику примусу людей до праці в шахрайських кіберцентрах, парламент М’янми ухвалив закон, який передбачає смертну кару, пише «<a href="../../ua/">Закон і Бізнес</a>». Посилення покарання стало реакцією на розповіді іноземців, які повернулися з М’янми, про те, що їх, як рабів, продавали в такі центри і катували, змушуючи займатися шахрайством. Під тиском інших країн, включаючи США і Китай, уряд М’янми на чолі з президентом Мін Аун Хлайном пообіцяв боротися з цією незаконною індустрією, <a href="https://www.bbc.com/russian/articles/cqjx7gjgqwjo">уточнює</a> Бі-Бі-Сі. Дотепер поліцейські рейди та арешти призводили головним чином до переміщення шахрайських центрів до інших районів регіону, а не до припинення їхньої діяльності. Радикальний закон про боротьбу з онлайн-шахрайством, за задумом влади, має допомогти у боротьбі з цим явищем. Запропонований для схвалення ще в травні законопроєкт передбачав покарання від 10 років до довічного ув’язнення, а також страту за «насильство, тортури та незаконне утримання людей з метою примусити їх до здійснення онлайн-шахрайства». При цьому смертна кара для членів синдикатів передбачалася в разі загибелі їхніх жертв. Документ також пропонував покарання аж до довічного ув’язнення для тих, хто «керує центром онлайн-шахрайства», а також осіб, визнаних винними в шахрайстві з криптовалютами. «До законопроекту не було внесено значних змін, його найважливіші положення залишилися незмінними», — заявив депутат нижньої палати Ей Чан у коментарі AFP. Він повідомив, що в остаточній редакції закону збережено смертну кару. Закон про боротьбу з онлайн-шахрайством став першим законодавчим актом, ухваленим новим урядом М’янми, який прийшов до влади внаслідок військового перевороту. З того часу в країні триває громадянська війна. Смертна кара повернулася до М’янми разом із новим урядом, після багаторічної перерви. За даними правозахисних організацій, вона почала застосовуватися головним чином проти противників військової хунти. За даними ООН, до 2022 року до страти в М’янмі було засуджено понад 130 осіб. Тим часом Китай, де за останні два роки збитки від шахрайських схем перевищили $5 млрд, цього року стратив щонайменше 15 осіб, засуджених за шахрайство, пов’язане зі скам-центрами в М’янмі.

За півроку надійшло 112,4 млн грн збору за місця для паркуванняhttps://zib.com.ua/ua/173660-za_pivroku_nadiyshlo_1124_mln_grn_zboru_za_miscya_dlya_parku.htmlУ січні – червні 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 112,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 11,1 % (11,2 млн грн) більше, ніж за аналогічний період минулого року.ЕкономікаmessageWed, 29 Jul 2026 15:24:23 EEST

У січні – червні 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 112,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 11,1 % (11,2 млн грн) більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це інформує «<a href="../../">Закон і Бізнес</a>» з посиланням на <a href="https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1034765.html">ДПС.</a> Найбільші суми сплатили платники Одеської області – 39,2 млн грн, Львівської – 30,2 млн грн, Дніпропетровської – 27,1 млн грн та Івано-Франківської – 4,7 млн гривень. Збір за місця для паркування належить до місцевих зборів, а отже його надходження залишаються у громадах. Ці кошти допомагають розвивати транспортну інфраструктуру, облаштовувати паркувальні майданчики, підвищувати безпеку дорожнього руху та створювати комфортний міський простір для всіх. Водночас законодавство гарантує доступність паркування для людей з інвалідністю. Збір не справляється із площ земельних ділянок, які відведені для безоплатного паркування транспортних засобів водіїв з інвалідністю або водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю. Такі місця є обов'язковими на спеціально обладнаних або відведених майданчиках для паркування. Їх кількість має становити не менше 10 % від загальної кількості паркомісць, але не менше одного місця. Крім того, вони повинні бути позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою. Це забезпечує безперешкодний доступ до паркувальної інфраструктури для людей з інвалідністю, ветеранів, осіб старшого віку та інших маломобільних груп населення. Нагадаємо, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва) та фізичні особи – підприємці, які за рішенням органу місцевого самоврядування організовують та здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

За порушення прав дітей та підрив обороноздатності суддя може залишитися без мантії — рішення ДДП ВРПhttps://zib.com.ua/ua/173661-za_porushennya_prav_ditey_ta_pidriv_oboronozdatnosti_suddya_.htmlДруга дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що ухвалення численних рішень про визначення місця проживання дитини порушує права останніх та сприяло ухиленню від мобілізації.СуспільствоmessageWed, 29 Jul 2026 14:52:52 EEST

Друга дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що ухвалення численних рішень про визначення місця проживання дитини порушує права останніх та сприяло ухиленню від мобілізації.На цій підставі палата одноголосно підтримала пропозицію дисінспектора щодо звільнення з посади судді Заставнівського районного суду Чернівецької області Ярослава Стрільця, інформує «<a href="../../ua/">Закон і Бізнес</a>». Нагадаємо, що активістка «Автомайдану» віднайшла в ЄДРСР рішення судді, якими він «сприяв ухиленню від мобілізації більш ніж 90 військовозобов’язаних». Власне у висновку дисінспектора Ольги Яриш (на фото — праворуч) констатується низка різноманітних порушень, допущених суддею: від незаслуховування думки дитини (деяким вже виповнилося 10 років) до нереагування на маніпуляції позивачів із авторозподілом та виходу за межі позовних заяв, в яких не вимагалося визначення одноособового виховання та утримання дитини батьком. Утім, члени палати не погодилися із окремими твердженнями дисінспектора, наприклад, щодо необхідності заявлення самовідводу як способу реагування на «віяльні» позови або порушення правил підсудності, оскільки особа зареєструвалася в цьому районі напередодні подання позову. Тим не менш, з огляду на загальну кількість таких рішень, члени ДДП таки погодилися, що це підриває авторитет правосуддя й несумісне із суддівським статусом. А тому до ВРП буде внесене подання про звільнення Я.Стрільця з посади. З огляду на це, суддя автоматично тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя — або до скасування такого стягнення, або до прийняття Радою кадрового рішення про звільнення.

Як у нових контрактах врахують попередню службу під час визначення відстрочкиhttps://zib.com.ua/ua/173658-yak_u_novih_kontraktah_vrahuyut_poperednyu_sluzhbu_pid_chas_.htmlНові мотиваційні контракти у Силах оборони України встановлюють чіткі терміни проходження військової служби. Після завершення контракту захисники та захисниці отримують гарантоване право на звільнення та відстрочку від призову.СуспільствоmessageWed, 29 Jul 2026 14:28:06 EEST

Нові мотиваційні контракти у Силах оборони України встановлюють чіткі терміни проходження військової служби. Після завершення контракту захисники та захисниці отримують гарантоване право на звільнення та відстрочку від призову.Про це інформує «<a href="../../">Закон і Бізнес</a>» з посиланням на <a href="https://www.kmu.gov.ua/news/novi-kontrakty-v-sylakh-oborony-iak-vrakhuiut-poperedniu-sluzhbu-pid-chas-vyznachennia-vidstrochky">КМУ.</a> Тривалість такої відстрочки становитиме не менше 6 місяців. Це базовий термін, передбачений для всіх військовослужбовців після завершення нового піхотно-штурмового, бойового або базового контракту. Від чого залежить додаткова відстрочка Загальна тривалість відстрочки може бути збільшена за рахунок додаткової, яка, зокрема, залежить від перебування на військовій службі до/з 2022 року. Водночас на додаткову відстрочку також впливають вид нового контракту і залученість до виконання бойових завдань. Як нараховується додаткова відстрочка Залежно від виду нового контракту попередній строк військової служби по-різному враховується під час визначення загальної тривалості відстрочки. Після завершення строку дії <a href="https://mod.gov.ua/news/novyi-pikhotno-shturmovyi-kontrakt-vyplaty-do-460-000-hryven-dlia-zakhysnykiv-na-peredovii">піхотно-штурмового контракту</a> до базової відстрочки на 6 місяців додається: +3 місяці – за кожен місяць виконання бойових завдань; +6 місяців – за кожен рік служби з 2022 року до підписання нового контракту; +1 місяць – за кожен рік служби до 2022 року. Піхотно-штурмовий контракт укладається на термін 14 місяців – для цивільних, 10 місяців – для чинних військових; 6+ місяців – для військових, звільнених зі служби під час дії особливого періоду. Після завершення строку дії <a href="https://mod.gov.ua/news/novij-bojovij-kontrakt-chitki-termini-i-doplati-za-rizik">бойового</a> або <a href="https://mod.gov.ua/news/novyi-bazovyi-kontrakt-zminiuiemo-pidkhody-do-sluzhby-na-neboiovykh-posadakh">базового</a> контракту на 24 місяці до базової відстрочки на 6 місяців додається: +1 місяць – за кожні 30 днів виконання бойових завдань; +1 місяць – за кожен рік служби до 2022 року.

Співробітника СБУ судитимуть за хабар у 68 тис. дол.https://zib.com.ua/ua/173657-spivrobitnika_sbu_suditimut_za_habar_u_68_tis_dol.htmlПеред судом постане співробітник Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області. НАБУ та САП обвинувачують його в одержанні 68 тис. дол. хабаря.ПодіїmessageWed, 29 Jul 2026 13:51:01 EEST

Перед судом постане співробітник Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області. НАБУ та САП обвинувачують його в одержанні 68 тис. дол. хабаря.Про це інформує «<a href="../../">Закон і Бізнес</a>» з посиланням на <a href="https://nabu.gov.ua/news/68-tys-khabaria-za-vidstrochku-vid-mobilizatci-sudytymut-spivrobitnyka-sbu/">НАБУ.</a> За даними слідства, за цю суму службовець обіцяв навмисно затягувати викриття схеми ухилення від мобілізації з використанням підроблених документів – допоки зацікавлені особи не отримають відстрочку. Надалі, використовуючи службові повноваження, він мав приховати їхню участь у схемі. У лютому 2026 року службовцю повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 КК. У травні 2026 року слідство завершили.

Селективна ретроградна амнезія НСРД як індикатор провокації злочинуhttps://zib.com.ua/ua/173654-selektivna_retrogradna_amneziya_nsrd_yak_indikator_provokaci.htmlЦю статтю написано у співавторстві з адвокатом Артуром Габріеляном у межах підготовки до Щорічного форуму з кримінального права та процесу ім. Й.Л. Бронза. Стаття пропонується для обговорення та вироблення спільної позиції щодо порушених питань.СуспільствоmessageWed, 29 Jul 2026 13:18:21 EEST

Цю статтю написано у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габріеляном у межах підготовки до Щорічного форуму з кримінального права та процесу ім. Й.Л. Бронза, який відбудеться 21.08.2026. Стаття пропонується для широкого обговорення та вироблення спільної позиції щодо порушених питань.(Із першою частиною статті можна ознайомитися за <a href="../../ua/173464-provokaciya_zlochinu_zakon_dovoditsya_zahischati_vid_tih_hto.html">посиланням</a>). Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій зазвичай сприймаються як найбільш об’єктивне джерело відомостей про поведінку учасників кримінального провадження. Аудіо- та відеозапис начебто позбавлений людської суб’єктивності: він не забуває, не змінює показань і не підлаштовує спогади під подальший розвиток справи. Проте об’єктивним є лише те, що потрапило на запис. Коли ж негласна фіксація охоплює не весь процес взаємодії агента держави з особою, а лише окремі, вибірково зафіксовані фрагменти, перед судом постає вже не повна історія подій, а змонтована доказова конструкція, у якій окремі епізоди можуть набувати зовсім іншого значення через відсутність попереднього або проміжного контексту. Таке явище умовно можна назвати селективною ретроградною амнезією НСРД. Цей термін, звичайно, не є процесуальним чи медичним діагнозом. Це образне позначення ситуації, за якої матеріали негласної фіксації добре «пам’ятають» результат, необхідний стороні обвинувачення, але не містять повної та послідовної історії його формування. Селективна ретроградна амнезія НСРД може проявлятися по-різному. В одному випадку початкові зустрічі агента держави з особою взагалі не фіксуються, а матеріали НСРД починаються вже із середини подій — після встановлення довірчих відносин, формування предмета розмови та залучення особи до обговорення запропонованого агентом сценарію. В іншому випадку перша зустріч може бути зафіксована, однак із подальшої хронології випадає частина проміжних контактів. Суд бачить початок знайомства і фінальну інкриміновану дію, але не бачить усієї послідовності подій між ними: повторних звернень агента, можливих відмов особи, переконування, зміни умов, створення терміновості або поступового подолання її небажання брати участь у запропонованих діях. Можливе й поєднання обох форм: відсутність записів як початкових, так і окремих проміжних зустрічей. Спільним для всіх цих ситуацій є головне: НСРД формально проводилися, агент держави був технічно оснащений і частина його зустрічей з Особою була зафіксована, однак повної та безперервної фіксації процесу формування інкримінованої події матеріали кримінального провадження не містять. У звичайному кримінальному провадженні така неповнота може розглядатися лише як недолік документування. Однак у справі, в якій сторона захисту заявляє про провокацію, вона набуває принципово іншого значення. Суть провокації полягає не лише у тому, що відбулося під час завершального епізоду. Вирішальним є походження злочинного наміру: хто першим запропонував відповідний сценарій, хто підтримував його розвиток, чи існував намір Особи до втручання держави, чи відмовлялася вона від запропонованих дій та яким чином агент реагував на такі відмови. Саме ці обставини нерідко можуть міститися у тих контактах, які чомусь залишилися поза технічною фіксацією. Особливого значення вибірковість записів набуває тоді, коли зустрічі відбувалися не в умовах, які об’єктивно ускладнювали або виключали застосування технічних засобів, а у звичайних офісах, ресторанах, автомобілях чи інших доступних для фіксації місцях. Якщо той самий агент під час спілкування з тією самою особою одну зустріч у ресторані записував, а іншу зустріч у подібних умовах начебто не записував, виникає закономірне питання: чим пояснюється така вибірковість? Чому технічний засіб був використаний одного разу, але не був використаний іншого? Хто ухвалював рішення про початок та припинення запису? Чи була фіксація неможливою з технічних причин? Чи повідомляв агент правоохоронному органу про заплановану зустріч? Чи складався за її результатами рапорт? Чому саме зміст цього контакту залишився відомим лише зі слів його учасників? Формальне посилання сторони обвинувачення на відсутність законодавчого обов’язку фіксувати абсолютно кожну зустріч не дає відповіді на ці питання. Проблема полягає не в абстрактному обов’язку записувати все без винятку. Проблема полягає у конкретній доказовій вибірковості: чому одна зустріч була зафіксована, а інша — ні, хоча обидві відбувалися за порівнянних умов і могли мати однакове або навіть різне, але істотне значення для встановлення походження злочинного наміру. Із вибірковістю технічної фіксації часто поєднується не менш вибіркова пам’ять самого агента. Провокатор докладно пам’ятає слова та дії, вигідні стороні обвинувачення, однак не пам’ятає власних пропозицій, попередніх відмов особи, змісту незафіксованих зустрічей або обставин своєї співпраці з правоохоронними органами. Він може точно відтворити окрему фразу особи, яка прозвучала кілька років тому, але не здатний пояснити, хто першим порушив відповідне питання, скільки разів воно обговорювалося до початку запису, чому зустріч відбулася саме в цей день та хто був її ініціатором. Особливо показовою є ситуація, коли технічно зафіксовано кінцевий результат — згоду, передачу коштів або іншу інкриміновану дію, — але не зафіксовано процес його формування. При цьому єдиним джерелом відомостей про пропущені епізоди залишається саме агент, можлива роль якого у провокації підлягає перевірці. За таких обставин відсутність запису не дозволяє суду достовірно встановити, що саме відбувалося під час пропущених контактів. Суд не може відтворити незафіксовані розмови та перевірити, хто висунув пропозицію, чи відмовлялася особа, хто наполягав на продовженні взаємодії та яким чином формувався зафіксований згодом результат. Тому неправильно покладати на сторону захисту негативні наслідки відсутності доказу, який перебував у сфері контролю держави. Якщо саме правоохоронний орган залучив агента, визначав порядок операції, забезпечував його технічними засобами та мав можливість фіксувати контакти, невидима частина контрольованої державою операції не може перетворюватися на доказову перевагу сторони обвинувачення. Сама собою відсутність запису окремої зустрічі не є безумовним доказом провокації. Можуть існувати технічні, організаційні або інші об’єктивні причини, через які певний контакт не був зафіксований. Однак якщо інші зустрічі того самого агента з тією самою особою за аналогічних умов записувалися, а сторона обвинувачення не надала конкретного й переконливого пояснення причин відсутності фіксації окремих контактів, така прогалина повинна оцінюватися у сукупності з іншими обставинами на користь обґрунтованості заяви про провокацію. Особливо це стосується випадків, коли захист послідовно стверджує, що саме під час незафіксованих зустрічей відбувалися первинне висунення пропозиції, наполегливе переконування, повторні відмови особи або інші дії агента, які могли істотно змінити оцінку зафіксованого згодом результату. За таких обставин суд не може відхилити версію захисту лише тому, що вона не підтверджується записом. Адже відсутність такого запису і є обставиною, на яку посилається захист. Навпаки, вибіркова неповнота фіксації може підтверджувати обґрунтованість сумнівів щодо пасивного характеру негласної операції. У поєднанні з активною поведінкою агента, відсутністю об’єктивних даних про попередній злочинний намір Особи, непослідовними показаннями учасників та іншими ознаками втручання така неповнота може свідчити, що сторона обвинувачення не спростувала можливості провокації. Таким чином, селективна ретроградна амнезія НСРД проявляється тоді, коли матеріали кримінального провадження містять окремі фрагменти контрольованої державою взаємодії, але не дозволяють простежити повний причинний ланцюг від першої пропозиції до інкримінованого результату. У такій ситуації записаний фінал не може автоматично вважатися доказом законності всього попереднього процесу. НСРД, яке добре пам’ятає результат, необхідний обвинуваченню, але забуває процес його формування, страждає не технічною, а процесуальною амнезією.