Закон і Бізнес


Анна Вінниченко:

Зміни в адмініструванні ПДВ: правовий аналіз


Анна Вінниченко - директор юридичної компанії WinnerLex

12699

Парламент прийняв таки славнозвісний проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» №4309а від 21.07.2014р., який змінювався декілька разів, навіть напередодні прийняття. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», який побачив світ, датовано 31.07.2014 р. за № 1621-VII (підписано Президентом України 02.08.2014р.).


Достатньо змістовний Закон охоплює багато змін у Податковому кодексі України, однак хотілось би зупинитись на більш детальному розгляді такого важливого питання для усіх верств підприємництва, як адміністрування ПДВ, особливо зважаючи на той факт, що зазначений Закон цю процедуру змінює докорінним образом.

Такі зміни в адмініструванні ПДВ наберуть чинності з 01.01.2015р., тому пропонуємо вам підготуватись заздалегідь.

Конструктивні зміни торкнулись насамперед граничної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, змінивши її з 300 тис. грн. на 1 млн. грн.

Не менш важливий момент – тепер всі податкові накладні (без обмежень) мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, навіть розрахунок коригування до податкової накладної.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, а при постачанні необоротних активів не нижче балансової (залишкової) вартості на початок звітного (податкового) періоду.

Крім того, тепер постачальник не повинен складати два екземпляри податкової накладної в паперовому вигляді та надавати один з них покупцеві, натомість він складає її в електронному вигляді та обов’язково реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних і не надає ніяких підтверджень покупцю. Тому тепер доказом права платника на податковий кредит є не належним чином складена податкова накладна, а факт реєстрації останньої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому платник податку веде реєстр виданих та отриманих документів, таких як:

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

- податкова накладна, складена платником податку - отримувачем послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних,

що також є підставою для нарахування сум податку, які відносяться до податкового кредиту, за умови надання копій таких реєстрів в електронному вигляді у складі податкової звітності до контролюючого органу.

А тепер найцікавіше - це грошові потоки.

Платникам податку на додану вартість автоматично відкриваються рахунки в банку, який визначається Кабміном. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає в такий банк реєстр платників податків, якім необхідно відкрити рахунки.

З метою адміністрування податку на додану вартість забезпечується автоматичний облік в розрізі платників податків:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право видати податкові накладні.

Надходження такого рахунку складають:

а) з власного поточного рахунку платника, в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник має право видати податкові накладні;

б) з власного поточного рахунку платника, в сумах, недостатніх для сплати в бюджет узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

в) з власного поточного рахунку платника, в сумі податку, отриманого від покупців при проведенні операцій з продажу товарів/послуг за готівкові кошти або при проведенні бартерних (товарообмінних операцій);

г) з власного поточного рахунку платника, в сумі податку, нарахованого платником за результатами проведення операцій, передбачених пунктом 198.5 статті 198 цього Кодексу.

Формула для обчислення суми податку, на яку платник має право видати податкові накладні:

∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах – ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑перевищ, де

∑НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

∑Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

∑ПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з власного поточного рахунку платника;

∑НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

∑Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування;

∑Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником в поданих податкових деклараціях над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену згідно формули, а якщо ця сума є меншою, ніж сума податку у податковій накладній, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З такого рахунку Кошти перераховуються до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкриті рахунки платників, реєстр платників, в якому серед іншого зазначається сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру банк перераховує суми податку до бюджету.

Розрахунок суми податку, що підлягає сплаті до бюджету не змінився та повинен відповідати даним декларації і даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Розбіжність же в таких даних є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

При від’ємному значенні:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно формули, на момент подання платником податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, або

в) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до формули, на момент подання платником податкової декларації.

Бюджетне же відшкодування відбувається автоматично платникам податку, які відповідають критеріям:

- не перебувають у судових процедурах банкрутства;

- юридичні особи та фізичні особи – підприємці, стосовно яких до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не внесено записів про:

а) відсутність підтвердження відомостей;

б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у дванадцять разів суму податку, заявлену до відшкодування та:

а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів)) та/або

б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців.

- не мають податкового боргу;

- великий платник податків не декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.

І останнє, якщо відбувається анулювання реєстрації платника податку, то закривається його рахунок, а залишок коштів перераховується до бюджету на підставі реєстру, який надсилає банку центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики. В реєстрі серед іншого зазначається сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

В цілому подібний підхід значно спрощує адміністрування такого податку, як ПДВ: легше контролювати надходження до бюджету, зникає вірогідність використовування віртуального ПДВ та повернення з бюджету коштів, які до нього не надходили.

Для контролюючих органів це значне полегшення теж: зменшується витрачання часу, як на адміністрування ПДВ, так і на проведення перевірок, складання висновків на бюджетне відшкодування, тощо.

Однак, є деякі зауваження, що стосуються користі для платників податків: згідно норм, існуючого на сьогоднішній день податкового законодавства, оподаткуванню підлягають операції по першій події (постачання товарів (робіт, послуг) або отримання коштів), і платник податків не повинен сплачувати грошові кошти при кожній такій операції. Наприклад, здійснено постачання товару, а сплата за нього має бути значно пізніше (як передбачено умовами договору). В такому разі ПДВ у складі вартості товару надійде постачальнику теж пізніше.

Дані зміни Податкового кодексу передбачають перерахування ПДВ «живими коштами» одразу, не дивлячись на те, було перерахування коштів від покупця чи здійснено тільки поставку товарів (робіт, послуг). Таким чином, якщо у покупця на сьогоднішній день немає грошових коштів (навіть в розмірі ПДВ), то отримати від постачальника товар він вже не зможе.

Сподіваємось, що в подальшому ці зміни до Податкового кодексу Україні будуть тільки вдосконалюватись та й на практиці, як то кажуть, обшліфуються.

Закон і Бізнес