Повістка до військкомату – підстави та відповідальність!
Повістка до військкомату – підстави та відповідальність!
У зв’язку з останніми подіями в країні, на сьогоднішній час особливо гостро постало питання захисту Батьківщини. В засобах масової інформації з’являються велика кількість повідомлень, про те що багато громадян звертаються до військкоматів з метою вступу на військову службу, іншим приходять повістки з військкомату з повідомленням про необхідність приїхати у відповідні військові комісаріати.
Як такого законодавчого визначення «повістки з військкомату» немає, тому використаємо визначення з юридичного словника, і так, повістка – це письмове повідомлення про виклик до офіційного державного органу — військкомату, на засідання суду, а також про виклик до слідчого чи прокурора. Вона адресована конкретній особі із зазначенням точної адреси установи, яка викликає, місця і часу явки, містить попередження про наслідки неявки.
В першу чергу повідомляємо, що відповідно до Указу президента «Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян України на строкову військову службу до внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та звільнення в запас військовослужбовців у 2014 році», призов до Збройних Сил України та інших військових формувань (крім внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України) у 2014 році не проводиться. Тому здійснювати аналіз законодавства про військову службу на предмет проходження строкової військової служби є неактуальним. Та враховуючи, ситуацію, яка існує в країні, зазіхання на територіальну цілісність близькими сусідами, ми проведемо зазначений аналіз. Як повинні повідомити особу про необхідність з’явитися до військового комісаріату? На це питання дає відповідь п. 64 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності. У необхідних випадках повістки можуть вручатися громадянам безпосередньо за місцем їх проживання.
Тому виклики наприклад по телефону чи поштою не повинні рахуватися як належне повідомлення, також враховуючи положення п. 68 вищезазначеного положення в особових справах призовників повинен зберігатися корінець повістки з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки у районний військовий комісаріат. Тобто повідомлення має бути вручене призовнику особисто!.
Але не потрібно радіти, що вас не повідомили чи неналежно повідомили, якщо громадянин досяг 18 років та не досяг 25 р., не має відстрочки від проходження строкової служби згідно ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов'язані з'явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України. 1 березня 2014 року Радою національної безпеки та оборони прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», яким фактично розпочато мобілізацію армії та економіки України. Враховуючи положення Законів України «Про військовий обов’язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізації підлягають особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (для солдат, матросів, сержантів і старшин - це, відповідно, 35 і 40 років, прапорщиків і мічманів - 35 і 50, молодших офіцерів - 45 і 50, старших офіцерів, крім полковників (капітанів 1 рангу) - 50 і 55, полковників (капітанів 1 рангу) - 55 і 60, вищих офіцерів - 60 і 65 років, для жінок - прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу - 50, інших військовозобов'язаних-жінок - 45 років), а щодо статевої - то військовозобов'язаними можуть бути лише ті із жінок, які: а) звільнені з військової служби за контрактом у запас; мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до військової служби за станом здоров'я і віком. За ігнорування повістки, нез’явлення у військкомат та ухилення від військової служби передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Адміністративна відповідальність передбачена ст. 210 та 210-1 КУпАП. Зокрема ст. 210 КУпАП, стосується порушення військовозобов’язаним законодавства про військову службу в мирний час та передбачає покарання у вигляді штрафу розміром від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 119 грн.), за повторне порушення накладається штраф розміром від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.) Ст. 210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 17 до 54 грн.) і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( від 119 до 170 грн.). Повторне протягом року вчинення порушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 54 до 119 грн.) і на посадових осіб - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( від 170 до 255 грн.). Нагадую, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок не виконання якого накладено покарання.
Кримінально караним порушенням законодавства про військову службу є ухилення від призову на строкову військову (ст. 335 КК України), Ухилення від призову за мобілізацією ( ст. 336 КК України), Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ( ст. 337 КК України), покараннями є: обмеженням волі на строк до трьох років, позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, відповідно.