Про бідного захисника замовте слово

Частина адвокатів сумнівається, що після набуття чинності новим КПК їм стане легше жити

Наприкінці квітня Президент подав до парламенту законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». А буквально напередодні відбувся круглий стіл «Реформа кримінального процесу: оцінка ключових змін», який деякою мірою випередив цю подію. Його учасники обговорювали саме роль захисника в оновленій правовій системі. Щоправда, настрій у адвокатів був зовсім не оптимістичним — схоже, вони вважають, що ухвалення нового кодексу навряд чи поліпшить їхнє становище.

В очікуванні останньої верстки

 Круглий стіл, організаторами якого виступили видання "Юрист & Закон" та проект "Юрлига" за інформаційної підтримки тижневика "Закон і Бизнес", зібрав експертів із кримінального права, кожен з яких поспішав висловитися з приводу нового КПК. Оскільки майже всі присутні були так чи інакше пов’язані з адвокатурою, найгарячіші дискусії розгорілися навколо новел, що стосуються ролі захисника.

Мабуть, найпозитивніше був налаштований завідувач відділу головного управління з питань діяльності правоохоронних органів Адміністрації Президента Андрій Пойда. Він укотре розповів про прогресивні нововведення КПК і про те, як ці зміни позначаться на житті простих громадян: зникне зайва бюрократизація процесу, з’явиться довгождана змагальність. Ці райдужні перспективи викликали деякий скепсис у присутніх адвокатів, оскільки вони відразу ж почали атакувати доповідача від влади запитаннями.

Перш за все турбувало те, що, як з’ясувалося, ніхто з учасників круглого столу ще не бачив остаточної редакції кодексу, і тому всі намагалися з’ясувати в «першоджерела», що ж змінилося в документі після другого читання. Представник АП розповів, що текст КПК — все ще в головному юридичному управлінні ВР, там уносяться правки, але поки виконана тільки половина роботи. Ознайомитися з остаточним варіантом можна буде тільки після того, як будуть ураховані всі поправки. При цьому А.Пойда по можливості задовольнив цікавість присутніх.

Наприклад, партнера АТ «Актіо» Віталія Сердюка цікавив принциповий, на його думку, момент — відбуватиметься відмова підозрюваного чи обвинуваченого від захисника в присутності останнього чи ні. Адже в другому випадку є можливість для маніпуляцій та чинення тиску. А.Пойда запевнив, що цей момент урегульований у ст.54 нового кодексу, згідно з якою відмовитися від захисника можна тільки в його присутності після надання можливості для конфіденційного спілкування. До речі, відмова від захисника не приймається, якщо його участь у справі є обов’язковою.

Питання про можливу люстрацію правоохоронних органів з вуст старшого партнера АГ «Солодко & партнери» Євгена Солодка прозвучало риторично. Відразу було ясно, що провести «чищення» сьогодні нереально й неможливо.

 Беззахисний захист?

 А ось тема прав адвокатів буквально запалила аудиторію, яка виявилась одностайною, — погано, що права захисника в новому КПК не прописані окремою статтею, а подані опосередковано — через права підозрюваного (обвинуваченого). За словами представника АП, такий підхід запропонували експерти Ради Європи, які вважають, що в адвоката окремих прав, по суті немає, а всі вони «кореспондуються з правами обвинуваченого й підозрюваного». Це не сподобалося викладачеві кафедри нотаріального і виконавчого процесу та адвокатури юридичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка Дмитрові Кухнюку: «Мені здається, що робоча група переоцінила зауваження європейських експертів, які аналізували документ на своїй мові, а не на мові оригіналу, не знаючи української специфіки, реалій. При цьому ігнорувалася думка вітчизняних фахівців, заслужених науковців, представників адвокатського співтовариства». «Один з експертів Ради Європи — Ерік Сванідзе — родом з Грузії, чудово володіє російською мовою та знає пострадянські реалії. До того ж ми довго працювали з експертами, сиділи з ними до упору, щоб переконатися, що вони зрозуміли, що ми мали на увазі», — парирував Андрій Миколайович.

«Новий КПК істотно обмежує право на захист», — резюмував Д.Кухнюк і пояснив, чому він так уважає. За його словами, в поняття права на захист згідно з новим КПК входить можливість підозрюваного (обвинуваченого) давати усні або письмові пояснення з приводу підозри або обвинувачення, збирати й подавати докази, брати особисту участь у кримінальному судочинстві, а також користуватися правовою допомогою захисника. «Проте проблема полягає в тому, що пояснення не є доказами, а право на збір доказів неможливо реалізувати повною мірою в тому випадку, коли обвинуваченого тримають під вартою. Тобто коло можливостей, наданих у рамках реалізації права на захист, ретельно не прописане й фактично містить менший обсяг прав, ніж чинний КПК». Логічніше, на думку експерта, виглядає положення російського закону, яке свідчить, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право захищатися будь-якими не забороненими кодексом засобами. Поставив за приклад Росію й старший юрист ЮБ «Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери» Сергій Гребенюк, відзначивши, що російський кодекс дозволяє адвокатам опитувати людей. Непогано було б перейняти це й Україні.

«За великим рахунком, новий КПК порівняно зі старим уводить тільки одне додаткове право для адвокатів — збирати й подавати докази, але невідомо, як воно реалізовуватиметься», — вважає Д.Кухнюк. Цей же момент турбував і С.Гребенюка. На його думку, попри формальне розширення прав захисту, в КПК не передбачені механізми їх реалізації, зокрема збору доказів. «Потрібно встановити точні строки відповіді на запити адвокатів, відповідальність за ненадання інформації або надання недостовірних даних. Також необхідні гарантії від впливу на адвоката та його сім’ю», — вважає експерт.

Згоден з ним і юрист ЮФ «Гвоздій і Оберкович» Михайло Келемін: «У кодексі не прописано, яким чином підозрюваний, обвинувачений і їх захисники можуть збирати й отримувати докази. Адже жоден з них не має права проводити слідчі дії — навіть допитувати свідків. Тобто захисники, по суті, можуть тільки просити слідчого провести ту чи іншу слідчу дію. Ще одним прикладом розбалансованості прав обвинувачення і захисту є право прокурора в певних випадках не розкривати адвокатові всієї інформації, яка може бути надана суду як доказ у справі».

 Гармонія чи хаос?

 Крім того, на думку Д.Кухнюка, відповідно до чинного КПК порушення права на захист в будь-якому випадку спричиняє скасування або зміну вироку. Нова ж норма говорить про те, що істотним порушенням такого права є відсутність захисника в судочинстві в тих випадках, коли його участь була обов’язковою. Проблеми на практиці можуть виникнути також при підтвердженні статусу присутності адвоката в реєстрі. Скажімо, в законі не прописано, хто та яким чином контролюватиме ці моменти, а також як оформлятимуться запити на підтвердження такої інформації. Можливо, частково це буде врегульовано в новому законі про адвокатуру.

Тим часом А.Пойда впевнений, що новий кодекс сприятиме демократизації суспільства. У звичайних громадян з’явиться можливість краще захищатися хоч би тому, що після постановлення нового КПК вони чекатимуть проголошення вироку не в СІЗО, а на волі, оскільки новий кодекс стимулює слідчих активніше використовувати запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі (застава, особиста порука, домашній арешт).

Ще один момент, який турбував учасників круглого столу, — це відміна стадії порушення кримінальної справи і введення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Прогресивна, на думку західних експертів, новела, не знайшла розуміння у віт­чизняних юристів. «Дотепер існувала хоч би примарна гарантія від свавілля, — вважає Є.Солодко, — адже якщо не буде постанови про відкриття кримінальної справи, то не буде й можливості її оскаржити». Це нібито загрожує поголовним порушенням прав людини. «Якщо ми прибираємо стадію порушення кримінальної справи, ми прибираємо контроль над нею. Коли КПК набере чинності, настане повний хаос», — погодилися з адвокатом й інші учасники засідання. Звичайно, з приводу останньої фрази можна сперечатися. Але в цій ситуації очевидне одне — після відміни інституту порушення кримінальних справ їх кількість різко зросте, як із цим валом упораються правоохоронні органи?

«Швидше за все, правоохоронні органи чекає реорганізація. Можливо, частина повноважень слідчих в окремих випадках буде передана оперативним співробітникам. Коли ми востаннє розмовляли з представниками МВС, вони вже куди спокійніше ставилися до майбутніх змін», — відповів на запитання «ЗіБ» А.Пойда. З приводу сумнівів, висловлених під час круглого столу, представник АП висловився досить оптимістично: «Думаю, час нас розсудить. Ми сподіваємося, що жити за новим кодексом усім стане легше. Звичайно, під час реалізації закону можуть виникнути проблеми, щось може почати працювати не так, як прогнозувалося, але все це коригуватиметься по ходу справи, виходячи з практики застосування КПК».