КПК: плюси й мінуси

Після набуття чинності новим кодексом жити громадянам стане легше, але можуть з’явитися проблеми в слідчих

Ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу вітали не тільки в Україні, а й в ЄС, зокрема, його схвалили доповідачі ПАРЄ Майліс Репс і Маріетта де Пурбе-Лундін. Позитивно оцінив документ і Президент, заявивши, що це — історичний крок до побудови демократичної держави. Але, незважаючи на в цілому позитивні оцінки, новий КПК викликав розбіжності та дискусії серед політиків і юристів. «ЗіБ» вирішив докладніше зупинитися на найбільш революційних і спірних новелах кодексу й навести аргументи за і проти кожної з них.

Слідчий суддя — герой нашого часу

 Одна з найбільш революційних новел КПК. Після запропонованих новим КПК змін суд узагалі набуває першорядного значення, і цілком природно, що слідчий суддя стає однією з ключових фігур у кримінальному процесі. Особливо на стадії досудового слідства. Адже більшість питань вирішується не прокурором або слідчим, а саме слідчим суддею за участю сторони захисту.

У чому прогресивність нового інституту? Відтепер усі слідчі дії, пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян, контролюватимуться слідчим суддею. Раніше слідчий виносив постанови про проведення тих же обшуків, виїмок, ексгумації трупа, про накладення арешту на кореспонденцію, і т.д., і ці дії не передбачали процедури оскарження та захисту від зловживань. Після набрання кодексом чинності подібні питання вирішуватимуться в судовому засіданні — за присутності всіх сторін. Особи, відносно яких проводитимуться ці дії, отримають право оскаржити їх. Для простого громадянина головний плюс — це відкритість, публічність процедури.

На думку опитаних «ЗіБ» суддів, проблема може виникнути на етапі реалізації цієї новели. Одного слідчого судді для одного районного суду буде явно недостатньо. Необхідно, щоб у кожному районі працювало кілька таких суддів, але кошти на це навряд чи знайдуться.

 Угода про визнання вини

 Це нововведення різко критикували опозиціонери. Особливо бушував з приводу введення угоди зі слідством Юрій Кармазін, виступаючи в ефірі одного з ток-шоу. За його словами, дане нововведення недавно прийнятого КПК — скринька Пандори, воно небезпечне ще гіршими наслідками для підозрюваного (обвинуваченого), ніж явка з повинною, яку слідчі деколи просто вибивали.

Так звана угода між прокурором і підозрюваним (обвинуваченим) існує практично в усіх європейських країнах. Найчастіше таким чином правоохоронці намагаються отримати корисну для слідства інформацію. Підозрюваний визнає свою провину, при цьому йому призначають менш суворе покарання. За словами Ю.Кармазіна, таку угоду може бути укладено незаконно, але розірвати її буде неможливо. Тому існує ризик, що за грати потрапить невинна людина.

Проте аргументи опонента спростував радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов: «Дійсно, в новому КПК, як і в кодексах найрозвиненіших країн світу, запроваджено угоду зі слідством. Але угода прямо заборонена, коли мова йде про злочини, в яких є потерпілі. Вона може бути розірвана в будь-який момент. Угода затверджується судом. При цьому суд зобов’язаний перевірити, чи не укладено її під впливом якихось зовнішніх чинників». До речі, за словами А.Портнова, після ухвалення нового КПК в правоохоронців узагалі зникає мотивація катувати людей, оскільки будь-які зізнавальні показання, дані не в суді, не можуть бути доказами вини.

Мабуть, головна гарантія захисту від свавілля слідчих органів у випадку з угодою про визнання вини — знову суд. Адже саме він затверджує угоду. «Суд зобов’язаний переконатися, що угода сторонами підписується добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді», — прямо мовиться в тексті кодексу.

 Правозахисники, на вихід!

 Ще одна новела, яка викликала шквал суперечок, — це заборона здійснювати захист у кримінальному процесі для юристів, котрі не мають адвокатського свідоцтва. Новий КПК передбачає, що захисником може бути тільки адвокат, унесений до Єдиного реєстру адвокатів і адвокатських об’єднань. Родичі, правозахисники, фахівці в галузі права залишилися за бортом. На думку юристів від опозиції, така норма суттєво обмежує права підозрюваних (обвинувачених). Наприклад, Микола Катеринчук уважає, що людина має право сама вибрати, хто її захищатиме. «Ця стаття істотно звужує право на захист. Чому, якщо я хочу, мене не може захищати мій родич?» — дивується депутат.

Тим часом адвокатське співтовариство, навпаки, задоволене тим, що їхня каста відтепер стане професіональнішою. До речі, такої ж думки дотримується й більшість суддів. За кілька місяців до ухвалення нового КПК суддя Валерій Чорнобук в інтерв’ю «ЗіБ» зізнався: «Сьогодні можна спостерігати, що в процес приходять якісь сумнівні особи без юридичної освіти, якісь громадські захисники, які ніякого уявлення про право не мають. Ці громадяни укладають з людьми договори, при цьому якісних послуг надати не можуть, по суті, лише дурять своїх клієнтів. До того ж із професійними адвокатами суддя хоч би може розмовляти однією процесуальною мовою, і вони його розуміють, на відміну від доморослих захисників».

При цьому, за новим кодексом, підозрюваний має право відмовитися від захисника. На думку Романа Зварича, це — мінус нового КПК: «У кодексі немає механізму, що примушує слідчого перевірити: свідомо людина відмовилася від адвоката чи її просто примусили це зробити».

До речі, в новому КПК, істотно розширені права сторони захисту (попри те, що частина адвокатів були незадоволені тим, що в кодексі не передбачено окремої статті, присвяченої саме правам захисника). Наприклад, відтепер адвокат зможе збирати докази й подавати їх до суду нарівні з прокурором. Проте для того, щоб з’явилася можливість реалізації всіх нових пунктів документа, необхідно прийняти інші акти, наприклад нові закони «Про адвокатуру» і «Про детективну діяльність».

 Порушення більше не буде

 Більшість старих прокурорів і слідчих, котрі сформувалися в колишній системі, з подивом поставилися до відміни стадії порушення кримінальної справи. Навіть словосполучення це для більшості правоохонців звучало так звично. І раптом — Єдиний реєстр досудових розслідувань! Незрозуміло, як у цьому випадку починатиметься розслідування справи?

Насправді введення єдиного реєстру повинне істотно полегшити життя тим же слідчим, спростивши бюрократичну процедуру. Для звичайного громадянина ж плюс у тому, що відтепер міліція більше не зможе відмовити в реєстрації його звернення за надуманими причинами (як це часто трапляється сьогодні). Адже загальновідомо, що в РВВС дуже не люблять погано розкриваних злочинів, які псують їм статистику (наприклад квартирні крадіжки), і використовують усілякі прийоми для того, щоб не реєструвати ці звернення. Після набуття чинності КПК будь-яка заява вноситиметься до реєстру. А дія­льність міліції завдяки нововведенню повинна стати прозорішою.

Одначе з одним зауваженням, яке на громадських слуханнях, присвячених обговоренню проекту КПК, висловлювало багато правоохоронців, важко не погодитися. Наприклад, за словами начальника головного слідчого управління МВС Василя Фаринника, починаючи з 2011 року було винесено 212 тис. постанов про відмову в порушенні кримінальної справи. Частина ж заяв «відбраковувалася» на більш ранній стадії. Тепер слідчі повинні будуть починати розслідування відразу після внесення інформації про скоєння злочину до єдиного реєстру, без попередньої перевірки. Це означає, що міліцію захлесне дев’ятий вал кримінальних справ. При цьому в арсеналі міліції — всього 15000 слідчих, їх явно недостатньо для виконання такого обсягу роботи. Як із цим упораються правоохоронці? Адвокат Сергій Гребенюк поділяє ці сумніви, але вважає, що, можливо, після набуття чинності новим КПК проблему «відкоригує» життя і з часом знову з’являться свого роду фільтри, які захищатимуть міліцію від громадян, котрі пишуть доноси на сусідів.

 Мінус додаткове розслідування

 Остання передача «Шустер-live», присвячена новому КПК, почалася з історії Віталія Каїри, котрий відсидів 4,5 року за злочин, якого не скоював. З’ясувалося це тільки після того, як був арештований справжній вбивця — так званий пологівський маніяк Сергій Ткач. До речі, за його злочини відбували покарання як мінімум 9 ні в чому не винних людей. Це змусило депутатів торкнутися ще однієї проблеми, яку обіцяє вирішити новий КПК, — судових помилок і обвинувального ухилу нашого кримінального судочинства. Насправді, якщо в європейських країнах ухвалюється від 20 до 50% виправдувальних вироків, то в нас — тільки 0,2%. І такий гігантський «люфт» неможливо пояснити тільки різницею систем.

Стимулювати слідчих працювати ефективніше, а суддів — почати ухвалювати виправдувальні вироки повинна відміна стадії додаткового розслідування, передбачена Кримінальним процесуальним кодексом. Цей інститут уже давно називали атавізмом і критикували всі кому не лінь, тому його повну ліквідацію вітали й судді, й адвокати. Завдяки додатковому розслідуванню слідчі могли направляти до суду сирі справи, тому що знали: у них буде «другий шанс» і недоробки можна буде виправити. Для суддів же це була можливість не виправдовувати людей — натомість справа прямувала на дорозслідування й поступово «згасала», втрачалася десь у прокурорських кабінетах. Потім через деякий час її могли з якихось причин закрити, а підсудного — звільнити з-під варти.

Важко вгледіти мінуси в скасуванні цього архаїчного інституту. Є тільки легкий неспокій: чи таким чином не виходитимуть на волю винні? Адже роботи в слідчих явно стане більше, і якість її навряд чи покращиться.

 Ще не злочини, але вже проступки

 Новий КПК вперше вводить поняття кримінальних проступків, якими вважаються правопорушення невеликої тяжкості, що не становлять серйозної загрози для суспільства, наприклад порушення авторського права і суміжних прав, дрібна крадіжка, хуліганство. Як основне покарання за здійснення кримінальних проступків передбачено штраф.

Проте окремі експерти відзначають, що проводити таке розмежування недоцільно, оскільки за правопорушення, які є менш суспільно небезпечними, відповідальність передбачена КпАП. Проте це нововведення повинне, знову-таки, сприяти гуманізації кримінального процесу. Закон «Про кримінальні проступки» планується прийняти в найближчому майбутньому.

 Коли спустіють СІЗО

 Мабуть, один з головних позитивів нового кодексу (з погляду захисту прав і свобод людини) — це спроба стимулювати слідчих використовувати запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі. Раніше людина після порушення стосовно неї справи майже автоматично опинилася в СІЗО. У новому КПК куди гуманніший підхід. У кодексі мовиться про те, що підозрюваний не може бути взятий під варту без певних дій з боку обвинувачення. Наприклад, прокурор зобов’язаний довести, що ніякий інший запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним відповідних зобов’язань і запобігти тим ризикам, які були вказані прокурором або слідчим у клопотанні. Тільки ця схема дій дає право слідчому судді застосовувати як запобіжний захід узяття під варту. Та й то тільки в тому випадку, якщо інкриміноване діяння передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Підозрюваного взагалі не можна тримати під вартою, якщо злочин не передбачає позбавлення волі. До речі, експерти Ради Європи в інтерв’ю «ЗіБ» сказали взагалі крамольну, з погляду наших правоохоронців, річ: навіть скоєння тяжкого насильницького злочину далеко не завжди виправдовує застосування такого запобіжного заходу, як узяття під варту. Передбачається, що після набуття чинності КПК активніше застосовуватиметься домашній арешт (із часом) і застава. Тим більше що нині заплатити її під силу навіть небагатій людині (тепер розмір коливається — від 1 тис. до 300 тис. грн.).

Якщо слідчий суддя дізнається, що когось незаконно тримають у СІЗО, він зобов’язаний відкрити з цього приводу провадження.

Попри деякі вищеперелічені недоліки, новий КПК — однозначно прогресивний документ. Хочеться вірити, що якщо не через півроку, то хоч би через рік-два після того, як він набере чинності, жити стане легше всім — і суддям, і адвокатам, і звичайним людям.

 

Пряма мова

 

Віктор ШВЕЦЬ, голова Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності:

 — Думаю, ми повинні були прийняти такий КПК, який би значно поліпшив стан нашого кримінального судочинства, захистив права людей, зробив правосуддя справедливим. До цього було 8 спроб ухвалити новий кодекс, але щоразу ініціаторами виступали народні депутати, а цього разу законопроект уніс Президент. Коли ми прочитали проект, то зрозуміли, що він вимагає істотного доопрацювання. Була створена робоча група, до якої ввійшли керівники правоохоронних органів, учені, правозахисники. Як наслідок, було внесено близько 4000 поправок. До речі, автори приблизно половини з них — це народні депутати від Партії регіонів. Тобто тут не було ніякої технології, підступів опозиції, це був нормальний законотворчий процес.

Проте 98% поправок було вихолощено. Причому не врахували навіть ті, які подавалися депутатами від провладної партії.

 

Сергій КІВАЛОВ, голова Комітету ВР з питань правосуддя:

— КПК, прийнятий ВР, — найважливіший документ для кримінальної юстиції та є великим кроком влади в справі модернізації правової системи України. З моменту проголошення незалежності кримінальний процес залишався священною коровою, недоторканною для реформ, а держава 20 років прожила з КПК УРСР 1960 року. І хоча весь цей час велася робота над КПК, перспектива ухвалення нового кодексу з’явилася тільки тепер, з ініціативи Президента Віктора Януковича.

Новий КПК відображає європейські стандарти та європейську філософію розслідування й судового розгляду кримінальних справ. Головне, що він установлює процесуальну рівність і змагальність сторін. Розширюються права підозрюваних, потерпілого; оновлюється процедура досудового розслідування; удосконалюються процедури судового контролю й оскарження судових рішень, забороняється повернення справ на додаткове розслідування, що раніше часто призводило до необгрунтованого затягування строків розгляду справ. Удалою є новела про примирення сторін, коли обвинувачений визнає свою провину, розкаюється, відшкодовує матеріальні й моральні збитки.

У новому КПК є ціла низка нововведень. Наприклад, до традиційних запобіжних заходів — арешту, підписки про невиїзд і застави — додасться домашній арешт, коли місцезнаходження підозрюваного контролюватиметься електротехнічними засобами. Сам арешт застосовуватиметься лише у виняткових випадках, при цьому таку необхідність сторона обвинувачення повинна довести суду.