Дисциплінарне спростування

ВРЮ продовжує «реанімовувати» репутацію законників, покараних ВККС

Якщо репутацію суддів зіпсували доганою, цілком імовірно, що оскарження рішення ВККС до Вищої ради юстиції може виправити ситуацію. Під час чергового засідання ВРЮ вкотре вказала на помилки кваліфкомісії, скасувавши її рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Практика розгляду Радою скарг суддів на рішення ВККС про притягнення до дисциплінарної відповідальності доводить, що досить часто позиції двох органів відрізняються. Повсякчас члени колегіального органу з’ясовують, що порушення допускають не законники, яких карає ВККС, а самі члени комісії. Так, у минулому році та І кварталі поточного ВРЮ розглянула 14 скарг суддів на рішення ВККС про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. 12 скарг ВРЮ задовольнила, і лише 2 — ні.

На засіданні ВРЮ 27 березня тенденція до підтримки незгодних з рішенням ВККС збереглася: одразу троє законників, які поскаржилися на «вердикт» кваліфкомісії, домоглися його скасування.

Зокрема, до ВРЮ звернувся суддя Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська Микола Решетнік, якому 3 листопада минулого року ВККС оголосила догану за тяганину. Втім, колегіальний орган мав іншу думку: хоча справа дійсно вирішувалася тривалий час, але на це були об’єктивні причини. Як зазначив член ВРЮ Володимир Висоцький, проведена перевірка засвідчила відсутність навмисного затягування законником строків розгляду.

До речі, в березні цього року суддя знову опинився під прицілом ВККС за затягування строків розгляду справи. Щоправда, цього разу члени кваліфкомісії були на його боці, мовляв, служитель Феміди не встигає справлятися зі всіма справами через велике навантаження.

Аналогічна доля спіткала й інше рішення ВККС від 30.11.2011, яким була незадоволена представниця Ялтинського міського суду АРК Алла Цалко. Як з’ясували у ВРЮ, висновки про те що суддя умисно порушила норми кримінально-процесуального законодавства, викладені у мотивувальній частині рішення ВККС, не відповідають позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, який підтвердив доводи судді. Догану суддя не отримала через закінчення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, хоча у ВРЮ встановили, що на той час, коли комісія приймала рішення, строк відповідальності ще не минув. Такий прорахунок, зауважили члени ВРЮ, — суттєва помилка кваліфкомісії. Хоча представник ВККС переконувала, що А.Цалко не постраждала, оскільки не понесла дисциплінарної відповідальності, у ВРЮ пояснили, що для судді важливий сам факт порушення справи. А те, що в мотивувальній частині рішення її обвинувачують у порушеннях (навіть і безпідставно) — це пляма на біографії. Втім, репутацію А.Цалко «очистили» у ВРЮ, скасувавши рішення ВККС.

Третьою суддею, чию скаргу задовольнила ВРЮ, була представниця Шевченківського райсуду м.Києва Світлана Гайдук. 13 жовтня минулого року ВККС оголосила судді догану за порушення норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді матеріалів за поданням старшого слідчого про проведення обшуків. С.Гайдук винесла три постанови про відмову в задоволенні подань слідчого про проведення обшуків. Апеляційний суд м.Києва скасував постанови судді С.Гайдук, матеріали подань було повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд. Підставою для скасування послугувало те, що подання слідчого розглядалися судом за відсутності прокурора.

У своїх поясненнях ВРЮ С.Гайдук погодилася, що припустилася деяких помилок через велике навантаження, і зауважила, що зробила висновки. У підсумку ВРЮ, дослідивши скаргу, все ж стала на бік судді.

Судячи з кількості задоволених скарг, склалася тенденція, коли покарані «дисциплінаркою» судді знаходять підтримку у ВРЮ. Можливо, це пов’язано з тим, що ВККС як постійно діючий орган ще не повністю сформувала практику розгляду дисциплінарних справ.