Закон і Бізнес


«Акційне» розвантаження

Чи законно та справедливо розподіляти керівникам менше справ, ніж колегам?


№20 (1162) 17.05—23.05.2014
МАРИНА ЗАКАБЛУК
97064

Якщо служитель Феміди, крім здійснення правосуддя, виконує інші повноваження, то може розраховувати на певну поблажку. Зокрема, розглядати менше справ, ніж колеги. А чи вправі він скористатися такою «акційною пропозицією»: отримавши додаткові обов’язки, сподіватися на невелике навантаження?


Виявлення проблеми

Здавалося б, із запровадженням автоматичного розподілу справ між володарями мантій проблема неоднакового навантаження зникне: кожен із суддів отримуватиме таку ж кількість справ, як і його колеги. До всіх процесуальних кодексів додано статті щодо функціонування автоматизованої системи документообігу суду, а Рада суддів затвердила відповідне положення.

Однак Роман Брегей з Кіровоградського окружного адміністративного суду знайшов у положенні норми, які, на його думку, не відповідають закону «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальним кодексам. Він уважає, що в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду до компетенції зборів суддів протиправно включено повноваження визначати особливості розподілу справ «при вирішенні питань про передачу справ на розгляд суддям, які займають адміністративні посади або інші посади в органах судової влади, суддівського самоврядування чи органах системи судоустрою (зокрема посаду члена Вищої ради юстиції, члена відповідної ради суддів, секретаря пленуму відповідного суду тощо)».

Наприкінці квітня зібрання володарів мантій Кіровоградського ОАС установило коефіцієнти навантаження для суддів, які обіймають адмінпосади: для голови установи — 60% навантаження інших законників, а його заступника — 90%.

На переконання Р.Брегея, збори не можуть приймати рішення стосовно зменшення навантаження суддів, які займають крісла керівників, оскільки не наділені такими повноваженнями відповідно до приписів ст.115 закону «Про судоустрій і статус суддів». Аби довести свою правоту, він подав позов, у якому просить визнати протиправним і скасувати рішення зборів своїх колег. Також Р.Брегей надіслав лист до РСУ з проханням скасувати «протиправний припис» положення.

Аргументація позиції

Дійсно, в ст.115 закону чітко передбачені повноваження зборів. Щодо компетенції розвантажувати керівників установ, членів рад суддів, секретарів палат тощо — жодного слова. Втім, зазначається, що збори обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду. Цим правом і скористалися збори, визначивши зниження навантаження для суддів, які обіймають адмінпосади, й вирішивши, що це належить до питань внутрішньої діяльності суду.

Щоправда, ч.3 ст.113 закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено: «До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя».

Свою позицію Р.Брегей аргументує й тим, що правила визначення навантаження на кожного володаря мантії закріплені в процесуальному законі, який визначає порядок здійснення правосуддя. Так, в ст.151 Кодексу адміністративного судочинства зазначається, що автоматизована система документообігу суду забезпечує об’єктивний та неупереджений розподіл справ з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного. І жодної вказівки на те, що судді, які займають керівні посади, можуть розраховувати на менше навантаження.

До того ж в ст.20 закону «Про судоустрій і статус суддів» є чітка вказівка: перебування володаря мантії на адмінпосаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідної установи.

Відкрите питання

То чи має право голова суду, секретар пленуму вищого спецсуду звільнятися від 100-відсоткового виконання свого основного обов’язку — здійснення правосуддя?

Безперечно, адміністрування судової установи потребує багато часу та вимагає докладання чималих зусиль. Мабуть, урахувавши це, законодавець передбачив, що голова суду отримує щомісячну доплату у розмірі 10% посадового окладу. А заступник голови, секретар судової палати, його заступник, секретарі пленуму вищого спеціалізованого та Верховного судів — 5%.

Можливо, творці закону просто занизько оцінили виконання таких важливих обов’язків. Адже сьогодні голова місцевого суду отримує за керування установою доплату в розмірі 1218 грн., а його заступник — 609 грн.

Судді, які займають перелічені посади, отримують хоч якусь доплату. А от члени рад суддів, Вищої ради юстиції працюють у цих органах фактично на громадських засадах. Участь у роботі останніх не звільняє служителів Феміди від головного обов’язку — здійснення правосуддя. Тому, ймовірно, члени рад суддів та ВРЮ заслуговують певних поблажок.

Деяких експертів цікавить запитання: якщо голови судів та їхні заступники отримують доплату за виконання адміністративних обов’язків, а справ розглядають менше, ніж колеги, то чи не потрібно зменшити їм суддівську винагороду?

До речі, збори кожного суду самі визначають коефіцієнти навантаження на колег, які виконують додаткові повноваження. І в кожній окремій установі ці коефіцієнти суттєво різняться. Наприклад, навантаження голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ становить 15% навантаження інших суддів установи; його заступника — 25%; секретаря судової палати, члена ВРЮ, голови Ради суддів загальних судів (які є суддями ВСС) — 50%; секретаря пленуму, членів рад суддів — 75%.

Очільнику Вищого адміністративного суду підлягає розподілу всього 1% справ; його заступнику, голові Ради суддів адмінсудів (які є суддями ВАС) — 25%; секретарям судових палат та пленуму — 50%; членам РСУ та РСАС — 90%, члену ВРЮ — 80%.

Деякі суди не оприлюднюють рішень зборів щодо визначення коефіцієнтів навантаження, а ставлять на них гриф «Виключно для внутрішнього використання».

Питання, чи можуть керівники судів розглядати менше справ, ніж колеги, залишається відкритим. Відповідь на нього, напевно, слід шукати в нормативно-правових актах. Адже найголовніше, аби те чи інше право гарантувалося конкретними законами.

А ще багато чого залежить від керівників судів. Саме вони мають вирішити для себе, який відсоток «знижки» буде справедливим за конкретних обставин у суді, який вони очолюють. А збори так само мають визначитись, яке «акційне» розвантаження запропонувати колегам. Головне, аби потім знайшлися охочі виконувати хоч і почесну, але все ж додаткову роботу за символічну винагороду.

P.S. Аби уникнути однобічного висвітлення питання щодо зменшення навантаження для керівників судів, «ЗіБ» мав намір донести до читача й позицію РСУ. Ми звернулися за коментарем до очільника цього органу Василя Онопенка. Однак на момент здавання числа до друку відповіді так і не отримали. У той же час нам стало відомо, що на сьогодні РСУ поки що не отримувала звернення Р.Брегея. Тож сподіваємося найближчим часом ознайомитись з позицією РСУ щодо цього питання.

ПРЯМА МОВА

МИКОЛА КОБИЛЯНСЬКИЙ, голова Ради суддів адміністративних судів:

— Суддям, які виконують інші повноваження, не пов’язані зі здійсненням правосуддя, навантаження має бути зменшено. Я вже друге скликання є головою РСАС. Якби мені не було зменшено навантаження, то я взагалі, мабуть, не спав би. Щоб виконувати певний обсяг роботи, потрібно мати час. Якщо скажуть: виконуйте обов’язки чи то голови, чи то членів рад суддів у позаурочний час, то хто на це погодиться? Хто захоче виконувати цю роботу?

Наприклад, на час роботи у Вищій кваліфікаційній комісії судді звільняються від виконання своїх професійних обов’язків. Думаю, за таким самим принципом має працювати й Вища рада юстиції. Також, на мою думку, і голови рад суддів на певний час повинні бути звільнені від здійснення судочинства. Погано лише те, що за цей час суддя втрачає свій професіоналізм. Думаю, що збори суддів повинні встановлювати коефіцієнти навантаження. Потрібно враховувати і специфіку кожного суду, адже навантаження на суддів у різних установах може суттєво різнитися.

Ситуація, про яку говорить суддя окружного адмінсуду, — це ситуація ідеального стану в державі, тобто коли держбюджет задовольнятиме всі потреби судів, фінансування буде 100-відсотковим. Тоді зніметься велика кількість питань.

РОМАН БРЕГЕЙ, суддя Кіровоградського окружного адмінсуду:

— Мотивація подання позовної заяви була така: РСУ не може порушувати закон. Усі документи, які вона приймає, повинні відповідати закону. Свого часу я очолював місцевий суд. Знаєте, скільки справ розглядав, коли автоматизована система документообігу ще не була запроваджена? Було 130% навантаження інших суддів. А керувався я тим, що голова суду — це обличчя установи.

РСУ штовхнула збори суддів на скоєння злочину, адже останні втрутилися в роботу автоматизованої системи розподілу справ. Фактично це втручання в правосуддя!

Хіба голова суду, який підписує відомість про отримання зарплати, не бачить, що підписує собі зарплату за 100% навантаження? А є суди, де навантаження голови суду становить 10% навантаження інших суддів. Більше того, питання про зменшення навантаження перед зборами суддів ініціює сам голова суду. І сам голосує за це!