За незаконні дії з лізинговим майном каратимуть

Встановити санкції за незаконні дії з майном, отриманим у лізинг, пропонують у Верховній Раді. Завдяки цьому нардепи сподіваються надати гарантії лізингодавцям і сприяти розвитку цього виду інвестування.

За словами народного депутата Андрія Пінчука, в країнах Європи 15—17% інвестицій в основні фонди підприємств здійснюються через лізинг. На практиці це виглядає так: лізингодавець передає лізингоодержувачу певне майно в користування, хоча сам залишається його власником. Підприємство ж платить за оренду майна. Таким чином можна отримати на певний строк необхідну техніку, не сплачуючи її повної вартості.

Народний обранець переконаний, що відповідні схеми могли б активніше використовуватись і в нашій країні, однак чинне законодавство недостатньо захищає інвесторів та учасників лізингових операцій. Разом з тим учасники традиційних кредитних відносин отримують гарантії.

Виправити ситуацію А.Пінчук сподівається завдяки законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України» (№10073). Зміни мають торкнутись, зокрема, ст.222 КК, у якій йдеться про шахрайство з фінансовими ресурсами. Так, відповідно до ініціатив надання завідомо неправдивої інформації з метою отримання майна в лізинг каратиметься штрафом від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. —51 тис. грн.). Ще більші санкції передбачені за вчинення таких дій повторно або нанесення ними великої матеріальної шкоди.

Крім цього, змінами до ст.388 КК нардеп пропонує встановити кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження і знищення майна, яке передане у фінансовий лізинг. Розмір штрафу за це коливатиметься в межах 200—500 неоподатковуваних мінімумів (3400—8500 грн.), а в деяких випадках за такий злочин можна буде отримати до 2 років виправних робіт або обмеження волі. Такі ж санкції зараз передбачені за незаконні дії із заставним майном.