Як отримати землю у власність?

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в ст.118 ЗК. Їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення. На це звернув увагу Верховний Суд України в Постанові від 10.12.2013 №21-358а13, текст якої друкує газета "Закон і Бізнес".

Верховний Суд України

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 грудня 2013 року м.Київ №21-358а13

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 2 до Київської міської ради, третя особа — Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року Особа 2 звернулася до суду із позовом про визнання незаконною бездіяльності Київради щодо залишення без розгляду її заяви (клопотання) про передачу безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), зобов’язання розглянути заяву (клопотання) в порядку, встановленому чинним законодавством.

На обгрунтування позову зазначила, що відповідно до чинного законодавства Київрада повинна розглянути її клопотання у місячний строк і надати відповідь про його задоволення або обгрунтовану відмову, при цьому такий обов’язок не пов’язується із будь-якими іншими обставинами, як-то отримання відомостей від органів земельних ресурсів, у цьому випадку — від ГУ земельних ресурсів.

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 25.06.2012, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 та Вищого адміністративного суду від 15.05.2013, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Особа 2 звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом стст.116, 118 Земельного кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). На обгрунтування заяви вона додала копії ухвал ВАС від 10.11.2010, 2.04, 12.05 і 18.05.2011, які, на її думку, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

В ухвалі ВАС від 10.11.2010 (справа №К-10795/09) цей суд зазначив, що «розпорядження земельними ділянками, розташованими в межах населеного пункту, належить саме Одеській міській раді, а отже, відноситься до її компетенції, тому з дотриманням зазначеного вище порядку вона зобов’язана прийняти рішення стосовно заяви Особи 6 та надати або відмовити у наданні земельної ділянки для індивідуального будівництва».

В ухвалі від 20.04.2011 (справа №К-1710/08) ВАС дійшов висновку, що «заява Особи 1 про надання їй у приватну власність земельної ділянки підлягала розгляду Київською міською радою, а не Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації».

В ухвалі від 12.05.2011 (справа №К-41527/10) ВАС зазначив, що «законом встановлено обов’язок відповідача розглянути заяву Особи 6 у місячний строк і надати відповідь про її задоволення або обгрунтовану відмову, при цьому такий обов’язок не пов’язується із будь-якими іншими обставинами, як-то отримання відомостей від органів земельних ресурсів тощо».

В ухвалі від 18.05.2011 (справа №К-20192/09) ВАС дійшов висновку, що «Одеською міською радою фактично не розглянуто заяву позивача про передачу останньому у власність земельних ділянок. При цьому суд апеляційної інстанції правильно відмітив, що Особі 1 не визначений розмір моральної шкоди у грошовому еквіваленті, а її відшкодування шляхом зобов’язання відповідача безоплатно передати у власність позивачу додаткові земельні ділянки на ті ж самі види використання суперечить положенням ч.4 ст.116 ЗК».

У справі, що розглядається, касаційний суд дійшов висновку, що «питання розгляду заяв (клопотань) на безоплатне отримання земельної ділянки віднесено до компетенції Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тоді як Київська міська рада приймає рішення в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради».

Із наведених судових рішень убачається, що суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах неоднаково застосував стст.116, 118 ЗК, внаслідок чого були ухвалені різні за змістом судові рішення.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом зазначених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду виходить із такого.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з положеннями ч.6 ст.118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною 7 вказаної статті ЗК встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі, якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Відповідно до ч.9 ст.118 ЗК Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк із дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (чч.10, 11 ст.118 ЗК).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ст.118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

У подальшому були внесені зміни до цієї статті, які спрямовані на спрощення процедури відведення земельних ділянок у власність, зокрема запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб’єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.

У справі, що розглядається, касаційний суд дійшов висновку, що питання розгляду заяв (клопотань) щодо безоплатного отримання земельної ділянки віднесено до компетенції ГУ земельних ресурсів. З цього приводу слід зазначити таке.

До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу (п.«б» ст.9 ЗК).

Згідно зі ст.26 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Наведені норми встановлюють право Київради передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян.

Відповідно до ч.2 ст.118 та ч.2 ст.140 Конституції особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в мм.Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Так, закон «Про столицю України — місто-герой Київ» від 15.01.99 №401-XIV визначає спеціальний статус м.Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції та законів України.

Офіційне тлумачення окремих положень цього закону надав Конституційний Суд. Зокрема, рішенням від 25.12.2003 №21-рп/2003 цей Суд зазначив, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган — підзвітний і підконтрольний Київраді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади — Кабінету Міністрів.

Згідно з пп.8 п.«б» ч.1 ст.33 закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, які проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пп.3.12 п.3 Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київради від 19.12.2002 №182/342 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), ГУ земельних ресурсів відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з положеннями стст.6, 11 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м.Києві, затвердженого рішенням Київради від 15.07.2004 №457/1867 (чинного на час виникнення спірних відносин), ГУ земельних ресурсів готує проекти рішень Київради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (або проект відмови у наданні такого дозволу) та про надання (або відмову у наданні) земельної ділянки у власність.

Виходячи з наведених норм, слід зазначити, що ГУ земельних ресурсів уповноважене готувати висновки щодо надання земельних ділянок в установленому законом порядку.

На підставі наведеного вище колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в ст.118 ЗК. Їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення.

Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у ст.118 ЗК. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.

Оскільки при вирішенні спору касаційний суд неправильно застосував норми матеріального права, то заяву Особи 2 слід задовольнити.

З урахуванням наведеного ухвала ВАС підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий касаційний розгляд.

Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Особи 2 задовольнити.

Ухвалу ВАС від 15.05.2013 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п.2 ч.1 ст.237 КАС.