Депутатська зарплата і Євро-2012
Куратори правоохорнців уперше зібралися після відпустки
На початку нової парламентської сесії Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності провів перше засідання після літніх канікул. Відпочилі депутати розглянули кілька законопроектів, більшу частину яких рекомендували ВР прийняти в першому або другому читанні.
За «сачкування» покарають гривнею
Голова комітету Віктор Швець привітав депутатів з початком сесії і повідомив, що на засіданні присутні 10 із 16 членів парламентського підрозділу. Можливо, така завидна явка (зазвичай на засіданнях присутньо ще менше народних обранців) пов’язана, крім іншого, ще й з регламентним нововведенням, яке не сподобалося деяким нардепам. Як повідомив Віктор Дмитрович, відтепер зарплата парламентарям нараховуватиметься тільки на підставі табеля обліку робочого часу, заздалегідь завізованого завідувачем відділу організаційного забезпечення пленарних засідань ВР головного організаційного управління апарату ВР і підписаного головою та секретарем відповідного комітету, Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації, заступником секретаря комітету і комісії. Одне слово, умови одержання зарплати помітно ускладнились. Очевидно, за «сачкування» депутатів вирішили карати гривнею. Чи допоможе це наповнити зазвичай напівпорожній сесійний зал — покаже час.
Багато членів комітету були не в захваті від нововведення. «А як ураховуватиметься робота в округах? Адже якщо о 10.00, коли йде реєстрація, не зареєструвався, то потім, навіть якщо весь день у залі сидиш і за законопроектом доповідаєш, — усе одно вважається, що ти не зареєстрований», — лунали незадоволені зауваження.
Утім, далі засідання проходило в невимушеній, навіть грайливій обстановці. Можливо, завдяки тому, що атмосферу розряджав жартами Святослав Піскун — раніше не дуже частий гість на комітетських зібраннях. «Ви бачите, яка цікава штука — засідання комітету? Приходьте до нас частіше, Святославе Михайловичу», — звернувся до колеги В.Швець.
Депутати швидко розглянули і рекомендували прийняти ВР кілька законопроектів. Серед них — у першому читанні: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності», «Про відповідальність за ухилення від служби осіб цивільного захисту в особливий період», у другому — «Про внесення змін до Закону України «Про міліцію», «Про внесення змін до статті 17 Закону України «Про міліцію» (про вимоги до осіб, які приймаються на службу в міліцію)», у повторному другому — про внесення змін до КПК (щодо зміни статусу визнання як доказу вини в кримінальних справах). Згідно з остаточною редакцією останнього законопроекту «показання підозрюваного, зокрема й ті, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці».
Готуємося до Євро-2012
Без обговорень і суперечок проголосували депутати і за проект закону «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за окремі правопорушення», автором якого є Валерій Бевз, одностайно погодившись, що «Бевз дурниць не вносить».
Деяке пожвавлення викликав законопроект, підготовлений Ігорем Рибаковим і Володимиром Каплієнком, — про внесення змін до КПК (щодо ознайомлення з матеріалами кримінальної справи). Згідно з ним обвинувачений і його захисник отримують право робити й зберігати фото- і ксерокопії матеріалів кримінальної справи. За словами В.Каплієнка, цей документ уноситься для того, аби «збалансувати» знаменитий закон про обмеження строків ознайомлення з матеріалами справи. «Уявляєте картинку: сидять чотири люди в камері, в кожної по 150 томів справи?.. Там для них самих-то місце знайдеться? Де вони їх зберігатимуть? Або прийде, наприклад, Лазаренко і скаже: «Дайте мені із собою мої 5000 томів справи», — припустив С.Піскун. Виникли питання й стосовно того, як копіювати документи, якщо на них є гриф «таємно». Проте закон рекомендували прийняти в першому читанні.
Ще один «злободенний» проект ішов «поза програмою» і не був унесений до порядку денного (його «лобіював» Кабмін) — «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства щодо особливостей провадження в справах про видворення іноземців і осіб без громадянства». Уряд, зокрема, рекомендував доповнити КАС ст.1835, згідно з якою позовні заяви, котрі стосуються іноземців та осіб без громадянства, подаються до окружного адмінсуду і розглядаються ним у місячний строк із дня надходження заяви, крім справ про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення, які розглядаються негайно.
Депутати відзначили, що законопроект «сируватий, потребує доопрацювання», але має бути ухвалений до Євро-2012, «його вимагають прийняти європейські структури».
Генпрокурора запросять на бесіду?
Кілька законопроектів члени комітету відхилили. Так, Юрієві Прокопчуку не вдалося відстояти своє дітище — проект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо правових наслідків порушення суддями, прокурорами і слідчими прав та свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією. Автор хотів домогтися того, аби прокурорів та слідчих, котрі прийняли незаконне рішення, позбавляли права одержувати пільгову пенсію, навіть якщо вони давно вже вийшли у відставку. При цьому Ю.Прокопчук кілька разів відзначив, що закон «не є політизованим і буде актуальним при будь-якій владі». Попри його спроби переконати колег, проект відправили на доопрацювання, заявивши, що «ідея благородна, але її потрібно сформулювати і юридично виписати так, щоб не виникало питань».
Наприкінці засідання члени комітету розглянули звернення групи народних депутатів «Про грубе порушення співробітниками міліції права на свободу мирних зібрань під час проведення мирної ходи на честь Дня незалежності». Враховуючи те, що, на думку народних обранців, правоохоронці порушили Конституцію України і Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та незаконно застосували силу і сльозогінний газ, у комітеті вирішили створити робочу групу з підготовки цього питання для розгляду на засіданні ВР. До ГПУ, МВС, Київської міськдержадміністрації були направлені запити. Зокрема, депутати доручили встановити конкретних посадових осіб, які наказали перекрити вулицю на шляху проходження мирної демонстрації та застосувати до демонстрантів силу. Крім того, на наступне засідання було запропоновано запросити Генпрокрурора й міністра внутрішніх справ.