Прозорість заради розвитку

«Господарники» відзначили вдосконалення процедури банкрутства та наголосили на необхідності вироблення єдиної судової практики

Представники господарських судів і міжнародні експерти розглянули зміни, запроваджені новою редакцією закону про банкрутство. Як виявилося, вітчизняне регулювання цих правовідносин рухається в тому ж напрямку, що й законодавство країн пострадянського простору та Європи.

Ініціатива служителів Феміди

Всередині жовтня у Львові відбулася міжнародна науково-практична конференція з питань неспроможності (банкрутства), організована Вищим господарським судом та Львівським апеляційним господарським судом. В її роботі взяли участь судді та науковці з країн Європи та СНД, представники Мін’юсту й експерти в галузі банкрутства.

На відкритті заходу з вітальним словом виступили зокрема заступник голови ВГС Віктор Москаленко та заступник секретаря третьої судової палати ВГС Борис Поляков. Своєю чергою голова Львівського апеляційного господарського суду Борис Плотніцький зазначив, що радо вітає ініціативи ВГС у напрямку дослідження рівня сформованості системи захисту прав і свобод в Україні та ступеня відповідності цієї системи міжнародним стандартам. За його словами, «нормативно-правове напрацювання вітчизняного судочинства та міжнародних європейських структур являє собою певну мозаїку, в якій українська правова система стає необхідним елементом».

Перше пленарне засідання конференції відкрив постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді Анатолій Селіванов. Він розповів про проблеми діяльності арбітражних керуючих, звернув увагу на особ­ливості законодавчого регулювання цієї сфери та взаємовідносини арбітражних керуючих з Мін’юстом як органом контролю.

Про новели вітчизняного законодавства про банкрутство розповів заступник секретаря третьої судової палати ВГС Борис Поляков. Він заявив, що нова редакція закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» спрямована на «лікування» фінансово хворих підприємств, тобто відновлення їх платоспроможності, а до процедури ліквідації можна буде переходити лише в крайніх випадках і за наявності обгрунтованих підстав. Новелою закону є також установлення кардинально нового підходу до призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, кандидатура якого визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи.

Під час круглого столу, проведеного в рамках конференції, зав’язалася жвава дискусія. Учасники заходу наголосили, що вироблення єдиних позицій у застосуванні господарськими судами нового законодавства про банкрутство є вкрай важливим.

У свою чергу Б.Плотніцький звернув увагу на те, що новий акт установлює чіткі строки виконання судових рішень, процедура банкрутства стала більш прозорою. Оприлюднення відомостей про порушення справи про банкрутство здійснюватиметься на офіційному веб-сайті ВГС, що дасть можливість будь-якій особі спостерігати за перебігом процедури та своєчасно брати в ній участь.

Міжнародні стандарти

Наш новий закон про банкрутство викликав неабияке зацікавлення в учасників конференції з Молдови. Як повідомив суддя Вищої судової палати Республіки Молдова Микола Кліма, 14 вересня 2012 року у них також було ухвалено новий акт про неспроможність, що містить принципово інший підхід до долі підприємств, які опинилися в складній фінансовій ситуації. За словами М.Кліми, важливу роль відіграє психологічний фактор, адже, коли стає відомо про банкрутство, кредитори починають уникати боржника, що унеможливлює його відновлення. Цей аргумент і був покладений в основу змін. Так, новий закон визначає механізми відновлення підприємств, у яких є шанси на повернення до повноцінної господарської діяльності. Загальним зборам та комітету кредиторів, а також суду дано реальні можливості нагляду за процесом неспроможності. У цьому подібність до вітчизняних норм.

Також невеликий огляд законодавства про банкрутство Казахстану зробив суддя Верховного суду цієї держави Микола Мамонтов. Доповідач роз’яснив деякі норми, а також здійснив порівняльний аналіз ключових положень актів про банкрутство України та Казахстану.

На тему неспроможності виступили й судді Вищого арбітражного суду Російської Федерації Наталія Весеньова та Рустем Міфтахутдинов. Жінка зупинилася на найбільш важливих проб­лемах, висвітлених у роз’ясненнях ВАС РФ, присвячених питанням банкрутства, зокрема, розповіла про процедури визнання угод недійсними, призначення та звільнення арбітражних керуючих, про статус конкурсних та поточних кредиторів тощо. Р.Міфтахутдинов розповів про розгляд грошових вимог конкурсних кредиторів, про оцінку доказів наявності або відсутності грошових вимог.

Деякі аспекти законодавства з питань неспроможності в Німеччині висвітлила Корнелія Вельк із Земельного суду м.Гамбурга. Вона доповіла про розгляд спорів про визнання недій­сними угод, пов’язаних зі справою про банкрутство, а також здійснила порівняльний аналіз положень ст.20 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з аналогічними нормами законодавства ФРН. Виявилося, що практично всі підстави для визнання недійсними угод, викладені в цій нормі, містяться й у законодавстві Німеччини.

Ще один учасник конференції з Німеччини — суддя у відставці Фрід­ріх-Фолькер Дректр — розповів, що в Німеччині арбітражні керуючі призначаються виключно судом. При цьому ніхто з учасників провадження у справі про банкрутство не має права пропонувати суду кандидатуру арбітражного керуючого.

Підбиваючи підсумки, учасники конференції відзначили, що вона сприятиме формуванню оптимального підходу до розв’язання проблем у галузі неспроможності.