Феміда проти Бахуса

«Алкогольні справи» нерідко закінчуються поданнями про звільнення з посади. Однак догана — теж не виняток

Стародавні греки зображали Феміду сліпою, але нам нічого не відомо про її «взаємини» з міцними напоями. Можливо, тому деякі судді не бачать нічого поганого в тому, аби на роботі перехилити чарку-другу. Хтось п’є через особисту драму, тому таку ситуацію ще можуть зрозуміти члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Одначе кожен випадок потребує уважного вивчення та виваженого рішення.

Справедливе покарання

Якщо регулярно відвідувати засідання ВККС, то можна помітити, що проблема вживання суддями спиртних напоїв у робочий час, на жаль, дійсно є. Якщо вина судді очевидна та члени комісії не бачать підстав для виправлення, справа закінчується поданням про звільнення. Та все ж іноді, зваживши на обставини, ВККС може обійтися доганою. Саме таким було одне з рішень комісії на засіданні 31 липня. Та й не лише алкоголь був причиною для покарання.

Ольга Потапова з Веселівського райсуду Запорізької області отримала догану за перевищення повноважень. Служителька Феміди під час розгляду кримінальної справи порушила клопотання про відвід… прокурору Веселівського району Запорізької області. Як пояснила О.Потапова, вона це зробила тому, що побоювалася тиску з боку батька прокурора, який обіймає посаду заступника голови Веселівського райсуду. Проте члени ВККС аргументів законниці не врахували й вирішили, що мало місце порушення процесуального законодавства.

Багато претензій було озвучено й щодо Олени Франчук з Южноукраїнського міськсуду Миколаївської області. Вона, зокрема, продовжувала розгляд справ, не оголосивши рішення в попередніх, а також порушувала строки. 12.09.2012 О.Франчук перебувала на роботі в нетверезому стані, що засвідчили її колеги. На своє виправдання законниця сказала, що в неї в той період «була депресія через особисту драму». Наразі їй удалося опанувати себе й почати виконувати обов’язки належним чином. Члени ВККС повірили О.Франчук й вирішили не надсилати до Вищої ради юстиції рекомендацію про її звільнення з посади. Однак без догани не обійшлося.

Ще по догані на останньому літньому засіданні ВККС отримали Аліна Гуменюк і Євгеній Башмаков із Шевченківського райсуду м.Києва й Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська відповідно. На київську суддю поскаржився представник одного банку у зв’язку з тим, що тривалий час не міг отримати копію судового рішення. За словами законниці, зазвичай такі документи вона видає вчасно. Та цього разу дійсно затримала видання копії через велику зайнятість, відсутність помічника та проблеми зі здоров’ям.

У деяких випадках члени ВККС припиняли дисциплінарне провадження, навіть якщо фіксували порушення процесуального законодавства. Зокрема, таке рішення вони ухвалили, розглянувши скаргу на дії Олени Спічак з Комсомольського райсуду м.Херсона, яка розірвала шлюб за відсутності відповідача. За законом, суддя мала б відкласти засідання. Однак О.Спічак, як дізнались у ВККС, навіть не з’ясувавши причини нез’явлення чоловіка, на першому ж засіданні вирішила справу на користь позивачки.

Служителька Феміди пояснила, що вона зробила це під впливом людського фактору. Позивачка вже жила в цивільному шлюбі з іншим чоловіком і чекала від нього дитину. Крім того, вона мешкала в іншому місті, і їй важко було приїжджати на судові засідання.

Члени ВККС, хоча й знайшли в діях судді порушення процесуального законодавства, але, врахувавши людський фактор, дисциплінарне провадження припинили. Загалом комісія вирішила відкрити дисциплінарні провадження щодо 13 суддів.

Розгляд справи за скаргою на дії Тетяни Кирилюк з Господарського суду м.Києва було відкладено. Як пояснив голова ВККС Ігор Самсін, скарга на суддю написана завчасно, адже справа ще не розглядалася в апеляційній інстанції. Саме тому він порадив спочатку дочекатися рішення в ній, а тоді вже звертатися до ВККС, якщо на те будуть підстави.

«Правом на оскарження потрібно користуватися обережно», — застеріг І.Самсін.

Людські слабкості

До судді суспільство ставить особ­ливі вимоги. Це й авторитетність, і неупередженість, відповідні професійні якості. І, якщо законник не відповідає вимогам, це кидає тінь на всю судову систему. Як свідчать дисціплінарні слухання, комусь просто бракує досвіду (що зазвичай враховують члени ВККС), хтось не впорався з великим обсягом роботи, на когось вплинув людський фактор.

На жаль, непоодинокими є випадки, коли служителі Феміди перетворюються на служителів Бахуса і це позначається на якості їхньої роботи. Добре якщо судді вдається опанувати себе. Здатність визнати свою помилку та виправити її завжди характеризує людину з позитивного боку, й у ВККС це зазвичай беруть до уваги.

Проте траплялося, що, незважаючи на вагомі докази, судді відмовлялися визнати свою провину. Наприклад, як повідомляв «ЗіБ», розгляд справи Надії Сольоної закінчився зверненням до Вищої ради юстиції з рекомендацією про звільнення з Роменського міськрайонного суду Сумської області. Розглядаючи цивільну справу, законниця, за словами позивача, змушувала його відмовитися від позову. Після того як він поскаржився на її дії заступникові голови Роменського міськрайсуду Н.Сольона приїхала до нього на роботу й, використовуючи нецензурну лайку, погрожувала йому. Ці обставини підтверджувалися зверненнями позивача та поясненнями 2 свідків.

Був іще один випадок, коли суддя на своєму робочому місці була нетвереза. Помітивши це, секретар судового засідання відмовилася йти на розгляд справи, за що довелося вислухати нецензурною лайку на свою адресу. Тоді ж у суді була створена комісія, яка з’ясувала, що законниця дійсно була в стані алкогольного сп’яніння. Ці факти виклав у своєму зверненні голова Апеляційного суду Сумської області й попросив комісію дати їм належну оцінку. До того ж очільник установи передав ВККС диск, на якому був запис розмови судді, коли вона перебувала на роботі в нетверезому стані, і роздруківку цього запису.

Н.Сольона заперечувала і факт поїздки до позивача на роботу, і звернення до нього з погрозами та лайкою. А що стосується роздруківки, то пояснила, що її складали набагато пізніше, за її відсутності. От тільки наявність аудіофайла пояснити не змогла. На запитання про те, чи не думала законниця піти у відставку, Н.Сольона відповіла: «Чому мені потрібно йти у відставку? Я виконую свої обов’язки». Наразі суддя дійсно продовжує працювати в суді.

Суддя та його таємниця

Не отримала свого продовження й історія, опублікована на сайті zhitomir-online.com про суддю Коростишівського райсуду Житомирської області. У ній розповідалося про скаргу адвоката Віктора Князєва на володаря мантії, котрий під час слухання справи перебував у нетверезому стані. Внаслідок цього слухання перетворилося на шоу, після якого, за словами адвоката та свідків, законник продовжив пиячити з невідомою особою в нарадчій кімнаті.

Через поведінку судді в цей день залишилися без розгляду 7 справ. Адвокат, який став свідком «алкогольного» засідання, наполіг на тому, аби справу передали на розгляд ВККС. Однак, незважаючи на виклик, на засідання комісії суддя не з’явився. Більш того, подав скаргу на В.Князєва у зв’язку з порушенням ним таємниці нарадчої кімнати. З точки зору судді, що б там не відбувалося, — це справа лише того, хто перебуває в цьому приміщенні. На думку ж адвоката, після того, як у нарадчу кімнату зайшла стороння особа, він уже не міг порушити ту таємницю, бо її не було. Хто з учасників конфлікту правий і як насправді потрібно розуміти вимогу «таємничості» — непросте завдання для членів ВККС.

Як зазначено в Кодексі суддівської етики, суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержуватися присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду. У жодній статті кодексу, так само як і в нормативних актах, не вказано, що суддя повинен утримуватися від вживання алкогольних напоїв. Крім того, важливо розуміти, що дисциплінарні провадження відкривали не тому, що судді вживали спиртне, а тому, що це негативно позначалося на їхній роботі.

Отже, чи можна пити так, щоб ніхто не здогадався? Чи повинна людина, обравши стезю судді, в усьому себе обмежувати? Очевидно, ці запитання досить непрості й ще не раз поставатимуть як перед служителями Феміди, так і перед учасниками процесу. Однак, відповідаючи на них, потрібно пам’ятати, що від цього залежить доля багатьох людей, зокрема й власна.