Процесуальна панацея від навантаження

Ліквідація наказного провадження може скоротити обсяг роботи на чверть

Уперше за останні 9 місяців Рада суддів не змогла зібрати кворум. 20 травня представникам третьої гілки влади забракло одного голосу (на засідання прийшло 7 осіб. — Прим. ред.) для ухва¬лення рішень. Утім, члени вищого органу суддівського самоврядування досить плідно попрацювали: проаналізували положення про службу судових розпорядників, поговорили про заохочення суддів і про по¬ліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів.

Поза зоною призначення

Разом із цим представники ради вивчили питання стосовно заходів, пов’язаних із виконанням рішення Х з’їзду суддів щодо ви¬значення навантаження на законників.
Про те, що вітчизняні обителі Феміди потерпають від значного навантаження, судді говорять вже давно. Особливо актуальне це питання для загальних судів, оскільки саме на них припадає найбільша кількість справ. І оскільки служителі Феміди досі не дочекалися від влади ви¬рішення цього питання на законодавчому рівні, вони вирішили власноруч роз¬в’язати проблему. Хоча представники суддівського корпусу не мають права законодавчої ініціативи, попросити депутатів узяти на озброєння їхні варіанти поліпшення законодавства вони можуть.
Своєрідну панацею за¬пропонував очільник РСУ Ярослав Романюк, розробивши відповідний законопроект. На переконання автора документа, постійно збільшувати кількість суддів держава не в змозі, як і до безкінечності спрощувати процесуальні процедури, оскільки це буде порушувати права осіб, котрі беруть участь у справі.
Я.Романюк пропонує внести зміни до ЦПК щодо ліквідації інституту наказного провадження, а також до низки інших законів стосовно можливості стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Автор зазначив: положеннями розд.ІІ ЦПК передбачено існування такого процесуального інституту, як наказне провадження — особливо спрощеного виду цивільного процесу, завданням якого є швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, який одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.
Разом з тим, зауважив керманич ради, від¬сутність законодавчого визначення поняття «спір про право» призводить до неодно¬значного його розуміння та зумовлює той факт, що формальне заперечення боржника проти виданого судового наказу розцінюється як доказ існування спору і тягне за собою його скасування. Зазначене, на думку Я.Романюка, тягне за собою нераціональне витрачання часу та коштів на розгляд заяви про видачу судового наказу.
«Розглядаючи правову природу наказного провадження, яка полягає у задоволенні судом безспірних вимог, варто за¬уважити, що надання повноважень на видачу судового наказу не узгоджується із призначенням судової гілки влади, завдання якої полягають саме у розгляді та вирішенні спорів про право», — відзначив очільник РСУ в пояснювальній записці до проекту.

Удосконалення шляхом переадресації

Свою ініціативу він мотивував і тим, що в рекомендації щодо заходів з попередження і зменшення надмірного навантаження в судах Комітет міністрів Ради Європи порадив держа¬вам — членам РЄ не збільшувати, а поступово зменшувати кількість покладених на суддів завдань, які не стосуються судочинства, доручаючи їх виконання іншим особам або органам. «Суд не має права підміняти собою інші компетентні державні органи», — за¬явив керманич ради.
Можливість використання такого інструменту захисту прав та інтересів, як виконавчий напис нотаріуса, на думку Я.Романюка, має важливе значення, ос¬кільки є одним із найбільш ефективних та дієвих механізмів, які дозволяють у найкоротші строки та з найменшими витратами задовольнити законні вимоги. «Стягнення за виконавчим написом нотаріуса сприятиме швидшому захисту прав кредиторів, дисцип¬лінуватиме боржників, а також дасть змогу зменшити навантаження на судову систему», — переконаний ініціатор змін.
За його прогнозами, в разі ухвалення парламентом цих змін обсяг роботи обителей Феміди може зменшитися на більш як 26%. Якщо боржник або кредитор не згідні із виконавчим написом нотаріуса, то вони, за словами очільника РСУ, можуть оскаржити його до суду. Відтак, на думку Я.Романюка, очевидно, що частина цих справ все ж повернеться до суду, однак не в такій кількості, яку вони розглядають нині.
У підсумку головуючий попросив членів РСУ озна¬йомитися із законопроектом, а також довести цю інформацію до відома колег. «Я пропоную розіслати цей проект по всіх судах, аби судді мали можливість попрацювати із ним: ви¬словити свої зауваження і пропозиції», — зазначив Я.Романюк.
Вже на найближчому засіданні представники РСУ планують розглянути законодавче творіння свого керманича, а також визначитися, чи буде прийнятним такий механізм зменшення навантаження на суди. Втім, останнє слово в цьому питанні залишиться за законодавцем.