Проблема великого обсягу

Торік загальні суди розглянули рекордну кількість справ – близько 8 мільйонів

Про те, що вітчизняні обителі Феміди потерпають від значної кількості справ, говорять уже давно, однак вирішити проблему перевантаження не вдалося й досі. Можливо, причина криється в тому, що українці не хочуть шукати альтернативні шляхи розв’язання конфліктів, як, наприклад, медіація або третейське судочинство. І як наслідок, у судах накопичується чимало справ. Особливо гостро ця проблема постала перед представниками судів загальної юрисдикції.

Навантаження без меж

Так, у 2010 році до місцевих та апеляційних судів надійшло 7,7 млн справ і матеріалів, що на 14,2% більше, ніж у минулому. Такі цифри були озвучені на засіданні колегії Державної судової адміністрації ще наприкінці березня цього року, а згодом їх оприлюднили на сайті судової влади.
Таке зростання спричинило збільшення кількості справ, що надходять до судів першої інстанції. Оскільки збільшилося надходження, зросло і навантаження на служителів Феміди. Навантаження розраховується на всю штатну чисельність суддів, а при наявності вакансій фактичне навантаження є більшим. Загальна кількість суддів місцевих та апеляційних судів за штатом порівняно з минулим роком зросла на 36 (на 0,4%) осіб. У 2010-му середньомісячне надхо¬дження на одного суддю місцевого загального суду становило 121,1 справи. У місцевих судах Донецької, Запорізької, Луганської, Дніпропетровської областей та м.Севастополя цей показник вищий за середній по Україні і становить відповідно 201,2, 164,8, 138,2, 137,7 і 137,3 справи. Найменше навантаження було в суддів місцевих судів Одеської (80,3), Волинської (86,5), Закарпатської (87,2), Рів¬ненської, Львівської та Чернівецької областей (по 88 справ).
Середньомісячне надходження справ до суддів апеляційних загальних судів зросло більш ніж удвічі і становило 25,56 справи. Це збільшення зумовлене змінами в законодавстві щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соці¬альними виплатами, роз¬гляд яких здійснювався в порядку цивільного судочинства.
Загалом у минулому році місцеві та апеляційні суди розглянули 7,7 млн справ і матеріалів, що на 20,1% більше порівняно з попереднім періодом.
У цьому контексті варто відзначити: про необ¬хід¬ність запровадження норм навантаження на одного законника говорять досить давно. Ще на Х з’їзді суддів його делегати закликали парламентарів на законодавчому рівні закріпити обсяг роботи, який має виконувати служитель Феміди щомісяця. Однак поки що це питання залишається невирішеним.

Кількісні та якісні показники

За даними ДСАУ, на розгляді загальних судів у 2010-му перебувало 233,1 тис. кримінальних справ (без урахування повернутих у порядку ст.232 КПК), що на 2,1% більше, ніж торік.
Структура кримінальних справ, що перебували на розгляді в судах, майже не змінилась: у ній переважають злочини проти власності — 105,6 тис. справ, або 42,3% від загальної кіль¬кості. У 2009 році їх обсяг  становив третину, або 80,3 тис. справ. Більше половини цих злочинів — 70,6 тис. (або 28,3% усіх кримінальних справ) — це крадіжки.
На кінець звітного періоду залишилися нерозглянутими 51,6  тис. справ, або 20,7% від загальної кількості тих, що перебували в провадженні судів. З них 10,8 тис. (або 21%) справ не розглянуто в строк понад 6 місяців (без урахування справ, провадження в яких зупинено). У 9,8 тис. кримінальних справ провадження зупинено, при цьому у 84% — у зв’язку з розшуком підсудного.
Порівняно з минулим роком спостерігається покращення якості розгляду кримінальних справ місцевими судами. В апеляційному порядку скасовано і змінено вироки, винесені судами першої інстанції, стосовно 10,7 тис. осіб, що становить 5,62% від загальної кількості (у 2009-му — 5,98%). Найбільше скасовано і змінено рішень у кримінальних справах, винесених місцевими судами міст Севастополя, Києва і Закарпатської області. Основ¬ні причини скасування вироків — суттєве порушення кримінально-процесуального закону та однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства.
За даними ДСАУ, справи і матеріали, що підлягають цивільній юрисдикції, становлять третину всіх справ, які розглядають місцеві суди. У 2010 році в провадженні судів перебувало 2858,3 тис. позовних заяв, заяв, скарг, подань, клопотань, що майже на 30% більше порівняно з 2009-им. Загальна кількість цивільних справ, які роз¬глядаються в наказному провадженні, зросла, але кіль¬кість заяв про скасування судового наказу скоротилася на 9%.
Із порушенням процесуальних строків, установлених ЦПК, було розглянуто 9,14% цивільних справ і матеріалів (у 2009 році таких було 9,46%). Найбільше справ з порушенням строків, установлених ЦПК, розглянули місцеві загальні суди Сумської області (26,6%), Севастополя (22%) та Києва (21%), Автономної Республіки Крим (19,5%).
Нерозглянутими залишилися 248,4 тис. цивільних справ позовного та ¬окремого провадження, або 12,4% від усіх справ, що перебували в провадженні впродовж 2010-го. Майже 64 тис. справ, або 28,3% усіх нерозглянутих цивільних справ позовного та ¬окремого провадження, не вирішувалися в судах упродовж 3 місяців (без урахування справ, провадження в яких зупинено).
Найбільший відсоток нерозглянутих справ у строк понад 3 місяці (без урахування тих, провадження в яких зупинено) на кінець звітного періоду ¬зафіксовано в місцевих ¬загальних судах Києва (54,9%), Сумської області (53,6%), Автономної Республіки Крим (43,8%).
Не виключено, що такі кількісні та якісні показники роботи Феміди зумовлені тим, що в минулому році її представникам довелося працювати в нових реаліях. Якщо до перманентних змін законодавства людям у мантіях не звикати, то масштабне реформування третьої гілки влади, яке було проведено торік, очевидно, потребує тривалого процесу адаптації. Зокрема, це стосується скорочення строку роз¬гляду справ. Однак в умовах відсутності фінансового і кадрового ресурсів, а також чітких нормативів навантаження дотриматися розумних строків розгляду справ володарям мантій буде дуже складно.