«В» – означає вендета

Комітет позбавив Волкова можливості захистити честь мантії та рекомендував звільнити його заочно

«Реформений» марафон судової влади добігає кінця, і Президент уже передав фінальну законодавчу естафету до парламенту. Втім, як показало останнє засідання Комітету ВР з питань правосуддя, на якому депутати вирішили рекомендувати колегам звільнити 19 порушників присяги, невдовзі реформу просто не буде для кого проводити.

«Реформений» марафон судової влади добігає кінця, і Президент уже передав фінальну законодавчу естафету до парламенту. Втім, як показало останнє засідання Комітету ВР з питань правосуддя, на якому депутати вирішили рекомендувати колегам звільнити 19 порушників присяги, невдовзі реформу просто не буде для кого проводити. Очевидно, власники мандатів вирішили долучитися до Вищої ради юстиції, аби спробувати разом провести «генеральне прибирання» в обителях Феміди. При цьому наводити лад вони почали на верхах, у найвищій судовій інстанції країни.

 

Представник останньої, Олександр Волков, у немилість депутатів потрапив давно, ще коли був делегований з’їздом суддів до ВРЮ, проте тільки тепер законодавці наважилися позбавити його мантії.

 

Нерівні сили

 

Так чи інакше, а 2 червня представники парламент­ського підрозділу майже в повному складі зібралися, аби вирішити долю кількох десятків суддівських портфелей. При цьому представники коаліції явно перестрахувалися: на засідання комітету прийшли навіть ті, хто раніше подібні заходи ігнорував.

Щоправда, прагнення нардепів забезпечити собі перевагу в ході голосування було зайвим, оскільки вони вже й так заручилися підтримкою трьох «біло-сердечних» з так званої групи Андрія Портнова. Останній, до речі, також був присутній.

У запеклій «битві» за 19 мантій сили парламентарів і представників третьої гілки влади були нерівні. На противагу комітетській більшості виступили керманич ВС Василь Онопенко та його вірні соратники: голова Судової палати ВС в адміністративних справах Віктор Кривенко і заступник керівника Ради суддів Василь Гуменюк. А ось їхні колеги з вищих спеціалізованих судів вирішили тримати нейтралітет.

 

«Без мене мене звільнили»

 

Розглядати питання порушників присяги розпочали з кандидатури голови Військової судової колегії ВС О.Волкова, який на засідання не з’явився. Після озвучення «обвинувального вироку» ВРЮ голова комітету Сергій Ківалов одразу поставив на голосування пропозицію розглянути це питання за відсутності судді ВС.

Однак на захист О.Волкова виступили кілька депутатів. Зокрема, Олена Шустік звернула увагу на те, що матеріали кандидатів на звільнення наді­йшли «за 5 хв.» до початку засідання. За цей час, за словами депутатки, розібратись у всіх допущених суддею порушеннях неможливо. Вона нагадала присутнім, що відповідно до ст.20 закону «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою» участь служителя Феміди, обраного безстроково, стосовно якого розглядається подання про звільнення з посади, в засіданні парламентського підрозділу є обов’язковою. Також О.Шустік розповіла про наявність повідомлення від самого О.Волкова, в якому йдеться по те, що нині він перебуває на лікарняному і просить перенести розгляд питання. Проте Вадим Колесніченко заявив: «Забагато честі для цього судді, щоб ще раз до цього питання поверталися».

Завернути депутатів на стежку закону спробував і В.Онопенко. «Має бути єдиний підхід до вимог закону, який визначає порядок призначення і звільнення суддів», — заявив керманич ВС і продемонстрував заздалегідь приготовлений закон, про який говорила О.Шустік. Для більшої переконливості він вирішив озвучити положення цього акта й закликав депутатів його виконати. «Дотримуйтесь вимог закону, а емоції можуть бути різними», — попросив В.Онопенко.

У свою чергу Валерій Бондик поцікавився в голови найвищої судової інстанції, чи існує якийсь судовий припис, котрий забороняє членам комітету розглядати це питання. Відповідаючи, суддя зауважив, що жодна обитель Феміди не може виносити такі рішення, які в принципі не потрібні. На його думку, в законі є імперативна норма, котру й мають виконати народні обранці.

А ось Володимир Пилипенко розцінив неявку О.Волкова як прояв неповаги до депутатського корпусу. З ним не погодився Сергій Соболєв, який попросив своїх колег поставити себе на місце О.Волкова. «Я хотів би подивитися на вас, що б ви робили, якби суддя, знаючи про імперативну норму, котра забороняє розглядати справу за вашої відсутності, її розглянув… Як би ви цього суддю розпинали… А ми зараз робимо те саме», — заявив парламентар. Він запропонував за­просити винуватця обговорення ще раз і в разі неявки розглянути це питання за його відсутності.

Втім, слова «адвокатів» О.Волкова не справили враження на більшість, яка проголосувала за розгляд питання. І майже одночасно вони ухвалили: рекомендувати парламенту звільнити керманича Військової судової колегії ВС за порушення присяги.

Не більше пощастило і колезі О.Волкова, чи то навіть його «близькому родичу» — судді Київського апеляційного адміністративного суду Ігорю Бараненку. Його виправданням теж не судилося прозвучати в парламентських стінах. Як розповів В.Колесніченко, цей служитель Феміди також нібито захворів. «Враховуючи те, що я знаходжуся на амбулаторному лікуванні, прошу до закриття мого листка непраце­здатності питання не роз­глядати», — процитував звернення І.Бараненка парламентар і піддав цю інформацію сумніву.

Однак істина й цього разу опинилась у руках парламентської більшості, яка за відсутності судді вирішила рекомендувати звільнити його.

 

Злети і падіння

 

Якщо публічне покарання служителів Феміди депутати почали з «головної страви» — судді ВС, то на десерт вирішили «поласувати» мантією керманича Окружного адміністративного суду м.Києва Олега Бачуна. Після розповіді очільника ВРЮ Володимира Колесниченка про всі порушення, допущені суддею, в останнього виникли питання «за епізодами звинувачення». За словами О.Бачуна, на засіданні Ради щодо деяких випадків він «був виправданий». Також служитель Феміди розповів, що навіть не був ознайомлений з переліком претензій до своєї роботи. Щоправда, це не завадило йому надати депутатам пояснення стосовно кожної справи. Однак, напевне, найбільше народних обранців цікавила не стільки професійна діяльність судді, скільки його повітряні подорожі за кордон.

Стосовно звинувачення в надмірних статках керманич суду заявив, що здійснював чартерні перельоти лише як один з багатьох пасажирів. На підтвердження цього він запропонував присутнім продемонструвати квитки, які, за його підрахунками, коштують не більш ніж i400 кожен. Також він спростував інформацію, озвучену на засіданні ВРЮ, стосовно того, що проти нього Генеральною прокуратурою було порушено кримінальну справу. За інформацією О.Бачуна, ГПУ відмовила в порушенні справи щодо нього, при цьому він постійно співпрацював з представниками органів дізнання.

На переконання судді, вся ця кампанія зводиться до небажання одного посадовця, нині заступника глави Адміністрації Президента, бачити його в мантії. На це головний опонент О.Бачуна заявив, що інформація про «реабілітацію» ГПУ не відповідає дійсності. Про це, за словами А.Портнова, свідчить голосування трьох заступників Генпрокурора — членів ВРЮ, які підтримали пропозицію про звільнення голови столичного адмінсуду з посади судді.

Наостанок винуватець обговорення розповів, що згідно з останніми законодавчими змінами подав позов до Вищого адміністративного суду, оскарживши подання ВРЮ стосовно себе. Також О.Бачун заявив, що має намір написати заяву про складання пов­новажень голови суду й уже радився з В.Онопенком стосовно наявності вакансій в інших установах Феміди. При цьому він підкреслив, що хоче працювати звичайним суддею. Побіжно С.Ківалов поінформував, що до парламенту на­дійшла заява від О.Бачуна, в якій той просить обрати його суддею апеляційної інстанції.

Щоправда, члени комітету вирішили не давати О.Бачуну шансу змінити місце роботи й проголосували за те, аби рекомендувати парламенту взагалі позбавити його мантії. Аналогічне рішення депутати ухвалили і стосовно іншого представника адміністративного суду столиці Миколи Кашинського. До речі, наступного дня в будівлі під куполом абсолютну солідарність із представниками парламентського підрозділу проявили більшість володарів мандатів. І в підсумку «генерального прибирання» Окружний адмінсуд м.Києва позбувся свого голови і ще одного судді. Під гарячу руку депутатів потрапили й інші порушники присяги. Втім, за звільнення О.Волкова й І.Бараненка парламентська більшість так і не голосувала.

 

Ольга КИРИЄНКО

 

2 червня пристрасті вирували не лише в ході кадрової чистки, а й під час аналізу законопроекту, покликаного реформувати судову систему. Однак це, як кажуть, зовсім інша історія, про яку наше видання обов’язково розповість у наступному числі.