Ієрархічна толерантність

Хоча гарячі голови пропонували і надалі призначати керівників, РСУ обмежилася зверненням до ВР

В останній місяць перед Новим роком адміністративна юстиція постала перед складною дилемою. Крісло голови Вищого адміністративного суду обертається навколо різночитань законодавчих норм, повноваження ж із призначення та звільнення голів судів та їхніх за­ступників потрапили в правовий вакуум на невизначений термін. Хто повинен очолювати ВАС і як роз­в’язати проблему з відсутністю органу (посадовця), уповноваженого призначати служителів Феміди на адмінпосади, мала вирішити Рада суддів на черговому засідан­ні 25 грудня, адже напередодні ­з’ясувалося, що й цей орган утратив можливість заповнювати керівні вакансії в судах.

В останній місяць перед Новим роком адміністративна юстиція постала перед складною дилемою. Крісло голови Вищого адміністративного суду обертається навколо різночитань законодавчих норм, повноваження ж із призначення та звільнення голів судів та їхніх за­ступників потрапили в правовий вакуум на невизначений термін. Хто повинен очолювати ВАС і як роз­в’язати проблему з відсутністю органу (посадовця), уповноваженого призначати служителів Феміди на адмінпосади, мала вирішити Рада суддів на черговому засідан­ні 25 грудня, адже напередодні ­з’ясувалося, що й цей орган утратив можливість заповнювати керівні вакансії в судах.

 

Святе місце порожнім не буває!

 

Рішення Конституційного Суду від 22.12.2009 №34-рп/2009, яким РСУ відсторонили від заповнення крісел керівників установ третьої гілки влади, викликало спори. Адже не ви­ключено, що ці повноваження законодавці найближчим часом можуть делегувати одному з «конкуруючих» органів.

На засіданні РСУ її голова Петро Пилипчук, ураховуючи рішення КС, наголосив, що вимоги єдиного органу конституційної юрисдикції слід узяти до відома. Втім, наполіг на зверненні до парламенту з проханням терміново визначити того, хто врешті-решт здійснюватиме такі повноваження. Для того ж, аби вони були закріплені за РСУ, служителі Феміди запропонували надати законодавцям відповідні вагомі аргументи з поясненнями і напрацюваннями, ознайомившись із якими, ВР віддала б перевагу органу суддівського самоврядування.

Не обійшлось і без емоційної полеміки, яку спричинило раніше передбачене порядком денним питання про призначення кандидатів на адмінпосади. Так, член Судової палати в ци­вільних справах Василь Гуменюк наголосив, що в інтересах судової системи РСУ має продовжувати здійснювати призначення на адміністративні посади. І це, на його думку, не суперечитиме рішенню КС №34-рп/2009, оскільки Суд, зокрема, зобо­в’язав Верховну Раду терміново виконати рішення КС від 2007 р. «Ми заповнювали цей вакуум і маємо й далі його заповнювати, доки ВР не вирішить це питання», — наголосив він, водночас припустивши можливість здійснення таких повноважень і Пленумом Верховного Суду — за аналогією з призначенням Голови ВС.

Окрім того, своє бачення висловив і голова Апеляційного суду Івано-Франківської області Павло Гвоздик. Він за­явив, що, крім тлумачення ст.20 закону «Про судоустрій України», КС не дав жодної оцінки рішенню РСУ від 31.05.2007 №50, і підтримав позицію В.Гуменюка, зазначаючи: буде неправильним «давати задній хід» і зупиняти дію рішення РСУ №50.

Таку ж позицію зайняв і за­ступник голови РСУ Олександр Волков, аргументуючи правомірність дій органу суддівського самоврядування посиланням на рішення VIII з’їзду суддів, яке, за його словами, РСУ не може не виконувати. Враховуючи складність ситуації, він також наголосив на необхідності проведення позачергового з’їзду суддів, адже, «якщо ВР протягом довгого часу не вирішить це питання, тоді знову виникне необхідність у заповненні правового вакууму».

Прихильники висловленої О.Волковим позиції зі свого боку запропонували провести такий з’їзд з 22 до 24 січня 2010 р. Однак цю ідею не підтримав голова Державної судової адмі­ністрації Іван Балаклицький. Він зауважив, що проведення позачергового з’їзду не вирішить проблеми, до того ж «на його проведення в ДСАУ немає коштів». Водночас він наголосив, що РСУ в жодному випадку не повинна припиняти призначення на адмінпосади, провівши паралель із ситуацією, що склалася в РСУ, і тією, що може виникнути в ДСАУ. Так, І.Балаклицький повідомив, що вже існують закиди з приводу конституційності створення ДСАУ: «Якщо КС прийме відповідне рішення, яким визнає неконституційним утворення ДСАУ, це не значить, що наступного дня ДСАУ припинить своє існування, припинить здійснювати фінансування судів, а також інші адміністративні повноваження», — зазначив він.

Більшість суддів наголошували на продовженні призначень РСУ голів судів та їхніх заступників на посади через прогнозовану бездіяльність парламенту.

 

Від ради — лише поради

 

А ось голова Апеляційного суду Одеської області Анатолій Луняченко наполіг на дотриманні вердикту КС. Він закликав «залишити емоції та не уподібнюватися тим, хто творить безлад у країні», адже, зазначив він, «у мотивувальній частині цього рішення зазначено, що Основним Законом не передбачено право РСУ призначати суддів на адмінпосади». На його думку, якщо кілька місяців призначень суддів на адмінпосади не відбуватиметься, це не спричинить «ніяких руйнівних процесів».

Присутній на зібранні Голова ВС Василь Онопенко не став дорікати колегам з КС. «Незважаючи на те, правильне це рішення чи ні, порушувати його точно буде неправильним», — зазначив він. Та закликав присутніх заспокоїтись і не поспішати з висновками: «Потрібно зробити тайм-аут і знайти правильне рішення», — додав він і водночас заявив, що «судова система в стані колапсу не буде».

Він підтримав думку щодо необхідності зупинити дію рішення РСУ №50 до відповідного часу й заявив, що не проти скликання позачергового з’їзду суддів. Голова ВС також уважав необхідним звернутися до ВР, яка, на його думку, зобов’язана ухвалити відповідний закон і тим самим виконати рішення КС. «Якщо ж не виконають, значить, депутати порушуватимуть закон, і тоді ми зберемося і приймемо відповідне рішення, яке вже назріває», — зазначив верховний керманич.

 

Постійна тимчасовість

 

Проте на закиди про створений парламентом вакуум відреагував Перший заступник Голови ВР Олександр Лавринович. Він наголосив, що після того, як у 2007 р. Президент був позбавлений права призначати суддів на адмінпосади та звільняти з них, ВР ухвалила постанову про тимчасовий порядок призначення на адміністративні посади в судах. «Нагадаю, що ця постанова дотепер розглядається в судовій системі, — наголосив законодавець, — але й досі немає відповідного вердикту». О.Лавринович зазначив, що, як тільки буде результат від судочинців, ВР і визначиться, кому віддати повноваження з призначення людей у мантіях на адмінпосади.

На думку першого віце-спікера, складно прогнозувати, адже у ВР існують два законопроекти, якими по-різному пропонується розв’язати цю проблему. «Крім постанови, якою пов­новаження з призначення суддів на адмінпосади покладаються на Вищу раду юстиції, крім законопроекту, де таке право застережене за міністром юстиції (до речі, в багатьох європейських країнах діє саме така практика), існують й ухвалені законопроекти, де таке право вже передбачається закріпити за Радою суддів». Однак, наголосив він, «які з них отримають підтримку більшості — залежить від волі політичних сил у парламенті».

Рекомендацію ж, яка надана ВР для вирішення цього питання, О.Лавринович назвав обов’язковою для розгляду, а не для ухвалення рішення. На зауваження голови Апеляційного суду Івано-Франківської області щодо ненадання КС оцінки рішенню РСУ №50 Перший заступник Голови ВР повідомив, що єдиний орган конституційної юрисдикції не уповноважений аналізувати акти органів суддівського самоврядування.

Після обміну думками П.Пилипчук запропонував узяти до відома рішення КС, а питання стосовно легітимності голів судів та їхніх заступників, раніше призначених РСУ, залишити без розгляду. Питання ж щодо скликання позачергового з’їзду суддів головуючий на засіданні запропонував направити на вивчення кадровому комітету при РСУ, який очолює О.Волков, і повернутися до його розгляду на наступному засіданні ради. Таке рішення врешті-решт і було підтримане членами РСУ.

 

Хто у ВАС хазяїн?

 

Крім призначень суддів на адмінпосади, РСУ порушила не менш нашуміле питання — щодо очільника ВАС, обов’язки якого здійснює невповноважений Олександр Пасенюк.

Нагадаємо: 22 грудня 2009 р. закінчився п’ятирічний строк повноважень у голови ВАС О.Пасенюка. Втім, ураховуючи, зо­крема, рішення КС від 2007 р., яким Президента було позбавлено можливості як призначати суддів на адмінпосади, так і звільняти з них, але так і не визначено орган або посадовця, наділеного правом цим займатись, О.Пасенюк продовжував виконувати повноваження голови. Крім того, Рада суддів адмінсудів на своєму засіданні 7 грудня 2009 р. замість того, аби прислухатися до звернення Голови ВС і рекомендувати йому внести подання щодо звільнення О.Пасенюка, навпаки, вирішила повторно довірити цю посаду цій особі. Через 2 тижні президія ВАС поклала на О.Пасенюка виконання обов’язків голови ВАС до законодавчого врегулювання цього питання, а той у свою чергу підписав відповідний наказ №502-к від 21.12.2009, яким здійснив своє призначення. Згодом, як повідомляв «ЗіБ», вищий орган суддівського самоврядування в адміністративній юстиції — конференція суддів — також поклала виконання обов’язків голови ВАС до законодавчого врегулювання проблеми призначення та звільнення суддів на адмінпосади на О.Пасенюка.

Втім, П.Пилипчук нагадав присутнім, що 14 грудня президія Ради суддів прийняла рішення, згідно з яким жоден орган, окрім самої РСУ, не має повноважень призначати голову вищого спеціалізованого суду. Заступник голови РСУ О.Волков, зокрема, додав, що згідно з ч.5 ст.41 закону про судоустрій у разі відсутності голови установи його обов’язки має виконувати перший заступник. Отже, в.о. голови ВАС мав стати перший заступник керманича цього храму Феміди Микола Сірош, однак президія ВАС скасувала його наказ (від 23 грудня 2009 р. — Прим. ред.) і знову наділила такими повноваженнями О.Пасенюка.

Більшість учасників засідання вирішили, що РСАС, президія ВАС та конференція суддів адмінсудів вийшли за межі своїх повноважень. Однак сам О.Пасенюк повідомив, що пов­новаження голови ВАС узяв на себе 24 грудня 2004 р., тому, на його переконання, саме від цієї дати потрібно вести відлік п’ятирічного строку. За його словами, через це президія ВАС і скасувала наказ М.Сіроша, після чого О.Пасенюк новим наказом поклав функції голови вищого спеціалізованого суду на себе. Конференцією ж, зазначив він, такі повноваження були покладені на нього до врегулювання проблеми на законодавчому рівні.

М.Сірош зі свого боку пояснив, що не міг учинити в інший спосіб, як взяти на себе обов’язки голови ВАС, як це і передбачено законом. Він заявив, що «у ВАС відбувається спроба захоплення влади», але він сам у цю боротьбу не вступатиме. Змінювати порядок і спосіб призначення в.о. голови ВАС, що передбачений законом, президія ВАС, на думку М.Сіроша, не має права, а дії Вищого адмінсуду в такий складний для країни час, як президентська виборча кампанія, є реальною загрозою. Рішення конференції він розцінив як незаконне.

П.Пилипчук у свою чергу повідомив, що питання, яке постало перед РСУ, стосується закінчення строку повноважень голови ВАС. Якщо цей строк члени Ради суддів визнають закінченим, можна говорити про вакантну посаду голови ВАС.

Проте О.Лавринович заявив, що такі поняття, як «звільнення з посади», «припинення повноважень» та «відсутність» (у даному випадку — голови ВАС) мають різне значення. Він погодився з тим, що в законодавстві є вакуум, але, на його думку, вже чітко врегульовано, що ні Президент, ні РСУ не мають повноважень призначати суддів на адмінпосади, так само як і звільняти з них. Перший віце-спікер визнав, що РСУ згідно із законом про судоустрій може зупиняти дію рішень інших рад суддів, однак, на його думку, використовувати таку аналогію щодо рішень конференції не можна.

Після цього слово взяв В.Онопенко і заявив, що прийняття рішення із цього питання залишається за РСУ. Звертаючись до О.Пасенюка, він, зо­крема, нагадав йому про їхні особисті стосунки: «Я брав вас на роботу в Міністерство юстиції, більше того, я давав вам дорогу для кар’єрного зростання, і ви не будете це заперечувати. Наберіться мужності відверто подивитися правді в очі та ви­знайте, що помилились». А стосовно того, хто має виконувати обов’язки голови ВАС, додав: «Для мене іншого виконуючого обов’язки голови ВАС, ніж М.Сірош, не існує».

Звертаючись до присутніх, Голова ВС зазначив: «Я ніколи на вас не тиснув і не буду цього робити, просто в мене є переконання, і я їх доношу до вас, визначатися ж — вам». Незалежно від того, яке рішення буде прийнято РСУ, його мають виконати всі, зауважив він, адже тільки тоді можна навести порядок у «власній хаті», у «власному правовому суддівському домі».

РСУ вирішила, що 22 грудня 2009 р. передбачений законом 5-річний строк перебування на посаді голови ВАС О.Пасенюка закінчився, тому він не вправі виконувати обов’язки очільника зазначеного суду. Саму посаду було оголошено вакантною, на підставі чого повноважним суб’єктом виконання обов’язків голови ВАС визнано М.Сіроша.

 

***

 

Напевно, члени вищого органу суддівського самоврядування в період між з’їздами служителів Феміди залишили засідання в переконаності, що навели порядок у «власній хаті» й у «власному правовому суддівському домі». Вони були сповнені рішучості не допустити втручання з боку парламентарів, Кабміну чи Президента. Однак, чим закінчиться більш ніж 2-річна епопея з призначеннями суддів на адмін­посади та ситуація з головою ВАС напередодні президент­ських виборів, прогнозувати важко. Адже ціна питання — влада, за яку завжди боротимуться ті, хто відчув її смак.

 

Ірина ЧАЛЬЯН