Закон і Бізнес


«Пароль» знали не всі

Щоб підібрати «шифр» до нового закону, слід читати «ЗіБ»


Суддівські кадри, №29 (964) 17.07—23.07.2010
3341

Незважаючи на зміни, які вже наступають на п’яти Феміді, чергове засідання Кваліфікаційної комісії суддів адмінсудів пройшло у звичному режимі. Вже стало традицією, що робота цього органу розпочинається з представлення нових членів. Цього разу голова комісії Олег Сергейчук повідомив, що тепер Мін’юст представлятиме начальник відділу з питань правосуддя В’ячеслав Панасюк.


Строки оскарження

Нагадаємо, що 15 червня попередній представник правового відомства Руслан Рябошапка був призначений на посаду директора Бюро з питань антикорупційної політики. Тому Міністерство юстиції «ввело в гру» нового члена. Проте з поважних причин В.Панасюк на засі¬дання ККСАС не з’явився.
Після вирішення організаційних питань комісія взялася за розгляд насиченого порядку денного. Шістнадцятьом служителям Феміди були присвоєні чергові кваліфкласи, а суддям Харківського окружного адмінсуду Яні П’яновій та Ларисі Тацій без додержання встановленої послідовності підвищили клас з п’ятого до третього.
Після цього комісія перейшла до питання надання рекомендацій для призначення на посади в межах 5-річного строку повноважень. Представник Чернігівського окружного ад¬мінсуду Євген Сорочко отримав «путівку» в Київський апеляційний адмінсуд. Комісії вистачило й трьох хвилин, аби переконатися у високому рівні знань претендента.
Є.Сорочко розповів про повноваження другої інстанції і строки апеляційного оскарження. За його словами, заява про оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів, а скарга — протягом 20 днів після подання заяви про оскарження. Заява ж про оскарження ухвали подається протягом 5 днів з часу проголошення ухвали. «Чи може апеляційний суд досліджувати нові докази?» — поцікавився в претендента заступник голови ККСАС Олександр Гаманко. Є.Сорочко відповів, що може. Адже в ч.2 ст.195 КАС передбачено, що друга інстанція має право вивчати нові докази, «які не до¬сліджувалися першою інстанцією, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, котрі беруть участь у справі, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необгрунтованим відхилення їх судом першої інстанції».

Бліцопитування

Я.П’яновій, яка претендувала на посаду в Харків¬ському апеляційному адмін¬суді, дістався «білет» з питаннями про межі перегляду апеляційним судом та розгляд справи в порядку письмового провадження. Служителька Феміди впоралася з ними за 2 хв. і отримала рекомендацію комісії. Я.П’янова, зокрема, зауважила, що апеляційний суд може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, котрі беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи без їхньої присутності.
«Апеляційний суд переглядає рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги. Якщо ж під час провадження з’ясуються певні порушення з боку першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, суд апеля¬ційної інстанції може вийти за межі доводів скарги. Але він не може розглядати нові позовні вимоги», — так Л.Тацій, претендентка на посаду в харківській апеляційній обителі Феміди, відповіла на питання про межі перегляду апеляційним судом. «Якими будуть ваші дії як судді апеляційної інстанції, якщо першою інстанцією вирішено не всі заявлені позовні вимоги?» — поцікавився член комісії Володимир Маслій. Л.Тацій пояснила, що ви¬рішення не всіх вимог є підставою для зміни постанови або ухвали першої інстанції. Комісія, отримавши відповіді на всі запитання, вирішила претендентку довго не затримувати і винесла свій вердикт: до судової роботи готова.

Вся справа в дефініціях

Одним з основних питань порядку денного засідання ККСАС став конкурс на заміщення вакантних посад у Івано-Франківському, Луганському, Харківському, Хмельницькому, Черкаському окружних адмінсудах і Окружному адмінсуді м.Києва.
Претендентові на посаду в Хмельницькому окружному адмінсуді Вікторові Жданову не пощастило отримати позитивне рішення ККСАС. Голова комісії О.Сергейчук спочатку попросив кандидата дати визначення поняття «адміністративна юстиція». «Це захист прав, інтересів громадян від порушень з боку суб’єктів владних повноважень…», — почав відповідати В.Жданов, але О.Сергейчук його зупинив. «Я запитую не про завдання адмінсудочинства, компетенцію судів, а про поняття адмін’юстиції. Це система… Не можете відповісти? Зрозуміло», — констатував очільник ККСАС і запропонував поставити кандидатові інші запитання. Присутні члени комісії долучилися до екзаменування В.Жданова і продовжили «термінологічний» напрям опитування. Вони попросили претендента пояснити, що таке адміністративний позов, договір. Після того як претендент не спромігся відповісти на жодне з питань, комісія одноголосно вирішила: іспит не складено. Ось так незнання основ КАС, зокрема ст.3 «Ви¬значення понять», може стати на заваді на шляху до суддівської професії.

Винятки з правил

Багатьох конкурсантів запитували про забезпечення позову в адмінсудочинстві. Більшість пригадувала ст.117 КАС і розповідала, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів щодо забезпечення адмінпозову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення. Вдаються до таких «запо¬біжних» заходів і в тому випадку, коли захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та понести витрати, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
За словами деяких членів ККСАС, на практиці судді часто помиляються, вирішуючи питання про забезпечення позову. Тому комісія звернула увагу конкурсантів на цю проблему і поцікавилася, в яких випадках законом забороняється забезпечення позову. Не всім удавалося відповісти на це запитання і пригадати закон від 13.05.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження», який скоригував ст.117 КАС «Забезпечення адмінпозову». До пункту про недопущення забезпечення позову шляхом «зупинення рішень Нацбанку щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Нацбанку при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку» додалося нове положення. Воно стосується заборони забезпечення позову за допомогою зупинення дії актів Верховної Ради, Президента, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії. «Старе» положення КАС щодо неможливості зупинення рішення фінустанов кандидати згадували, а от про нове дехто забув. Комісію це здивувало, адже з часу прийняття закону минуло 2 місяці, вже можна було не¬одноразово ознайомитися із внесеними до КАС змінами.

«Часова кореляція»

Одним із «паролів до¬ступу» до суддівської посади став новий закон про судоустрій і статус суддів. Кандидатів, зокрема, запитували, якими будуть наслідки «реставрації» судової системи згідно зі схваленим парламентом 7 липня нормативно-правовим актом. Цікавилися в них і «Прикінцевими положеннями» документа, в яких перераховані зміни до КАС. І коли деякі з конкурсантів не могли відповісти на поставлені питання, член комісії Ніна Фадєєва наголошувала, що потрібно завжди тримати руку на пульсі життя Феміди. А для цього варто читати газету «Закон і Бізнес».
Дехто з претендентів зазначав, що побіжно ознайомився з новим законом, але до змін, які очікують на КАС, «не дійшов». Тоді Н.Фадєєва пояснила претендентам, що документом, зокрема, «звужуються строки». Ця «часова кореляція» стосується положення КАС про те, що для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Новим законом передбачено «урізати» цей термін до 6 місяців. Також КАС доповнять новим положенням: для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення коштів, установлюється місячний строк.
Змінився і термін роз¬гляду справи: з «не більше двох місяців з дня відкриття провадження» до «не більше місяця». Тобто часу на здійснення правосуддя відводиться менше, а якість, на думку творців нового закону, повинна покращитися. Настане час і дізнаємося, чи «кореляція термінів» піде на користь судовій системі.
А тим, хто мріє про професію судді, потрібно не лише знати чинне законодавство, а й цікавитися майбутніми змінами, які чекають на Феміду. Претендентам варто дослухатися до порад членів комісії: знайомитися з матеріалами преси, зокрема «ЗіБ», який компетентно висвітлює суддівські проблеми, допомагає шукати шляхи їх вирішення, знайомить з усіма аспектами «реставрації» судоустрою. Адже знаючи «пароль доступу», легше потрапити до лав Феміди.

Марина ЗАКАБЛУК