Граймо на рівних!

Під час перевірки має нервувати не платник податків, а інспектор

Візит представників органів контролю, як правило, викликає стрес та негативні емоції в керівників компаній, насамперед — у бухгалтерів. Однак страх, якщо його належним чином контролювати, досить часто є гарним стимулом для рішучих дій. Як підготуватися до податкової перевірки? Які права має платник податків у процесі проведення останньої та як компаніям вибудувати таку поведінку, щоб гра відбувалася за їхніми правилами? На цих питаннях сконцентрувались учасники засідання комітету фінансів і права клубу готельєрів та рестораторів Ноteliero.

Стримувальний фактор

При проведенні перевірки так чи інакше відбувається втручання в господарську діяльність компанії. Крім того, можуть виникнути певні негативні наслідки, як-от: розкриття конфіденційної інформації або комерційної таємниці, ризик наступних перевірок, настання відповідальності (як для працівників, так і для компанії в цілому) та ризики, пов’язані з репутацією фірми.

Про методи боротьби й контролю за можливими ризиками під час проведення перевірки та те, як компаніям підготуватися до останньої розповів партнер податкової практики АО Arzinger Павло Ходаковський. Він порадив представникам бізнес-середовища перед проведенням перевірки підготувати відповідний наказ про призначення уповноваженої особи чи кількох осіб, відповідальних за спілкування з працівниками податкової.

Крім того, за словами доповідача, необхідними є забезпечення належного архівного зберігання документів, зокрема спеціального режиму зберігання бухгалтерських документів, наявність журналу реєстрації перевірок та затвердження внутрішніх положень про комерційну таємницю й конфіденційну інформацію (додатковою зброєю є наявність у компанії угоди про нерозголошення такої інформації, укладеної з працівниками).

П.Ходаковський порадив суб’єктам господарювання облаштувати вхідні двері обладнанням зовнішнього спостереження та відвести для переговорів з податківцями окрему кімнату, що містила б записувальні пристрої. Відеозапис, на переконання юриста, є стимулом та стримувальним фактором для майже всіх перевіряльників. «Хтось завжди має бути поряд з податковим інспектором» — таке правило озвучив доповідач.

Якщо ж «гості» таки допущені, необхідно звести до мінімуму спілкування з ними, не допускати до комп’ютерів співробітників та їхніх особистих речей і не надавати інформації, що безпосередньо не пов’язана з предметом перевірки. Такі поради дала учасникам засідання старший юрист податкової практики АО Arzinger Ольга Баранова.

Останній шанс

У процесі проведення перевірки як платники податків, так і органи ДПС наділені відповідними правами. Так, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірки, давати пояснення, ознайомлюватися з актами перевірки перед їх підписанням, вимагати від органів контролю перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на його користь тощо.

Органи ДПС мають право отримувати від платників податків завірені копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового чи іншого законодавства; вивчати та перевіряти первинні документи, фінансову та статистичну звітність; вимагати проведення інвентаризації та доступу до приміщень, що використовуються для здійснення господарської діяльності; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню законних повноважень органів ДПС.

Вимоги вимкнути телефони, виїмка та арешт предметів і документів без їх детального опису, відмова у дзвінку адвокату чи родичам при затриманні — такі дії, за словами О.Баранової, є протиправними. Знову ж таки, дієвим методом захисту в таких випадках є відео- та аудіозапис усіх дій перевіряльників.

За результатами перевірки складається довідка або акт. «Реалії вказують, що довідка — це, як правило, утопія», — відзначила О.Баранова й додала, що в акті перевірки відображаються виявлені порушення, здійснюється розбивка податків та зборів за роками й періодами. При цьому в документі не допускається визначення виду та розміру штрафних санкцій.

Податковий кодекс дає можливість підписати акт із зауваженнями, а також подати заперечення в разі незгоди з результатами перевірки. Заперечення, на переконання доповідача, є останнім шансом надати також необхідні первинні документи.

Після акта виноситься податкове повідомлення-рішення, яке може бути оскаржене в адміністративному та судовому порядку.

Примітно, що в листі від 30.11.2009 №1619/10/13-09 ВАС зазначив, що акти перевірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору (п.13). Проте, як зазначила О.Баранова, предметом спору можна вказати вимогу визнати протиправними дії податкового органу, вчинені під час проведення перевірки та оформлення акта за її результатами (додатково див. №№29, 30/2012 «ЗіБ». — Прим. ред.).

Стресу — ні!

На переконання керуючого партнера Аудиторської фірми «Аксьонова та партнери» Олени Макеєвої, стандартна поведінка платників податків під час прийому представників контрольних органів у більшості випадків уже не працює, тому цей процес вимагає принципово нових підходів. Адже перевірка завжди зумовлює відповідну реакцією бухгалтерів, що виявляється в паніці та стресі, після чого, як правило, швидко подаються уточнення до звітності.

«Але ж гра може відбуватися за правилами платника податків, а не органів ДПС», — наголосила доповідач, адже поряд зі слабкими сторонами платників податків, такими як страх, відчуття невідомості, прийняття швидких рішень у стресовій ситуації, зайві розмови, невпевненість у собі тощо, останні мають ряд переваг. До них можна віднести те, що платники податків, на відміну від інспектора, гарно знають свій бізнес, мають час для підготовки до перевірки (законом на це відведено 10 днів). Гра відбувається на полі платника податків, останні мають можливість залучити відповідних консультантів, а в разі порушення своїх прав — використати такий інструмент, як «пульс податкової».

На переконання О.Макеєвої, від початку перевіряльникам слід дати зрозуміти, що гра відбувається на рівних. За її словами, не варто приділяти їм занадто багато уваги, давати письмові пояснення без узгодження з фінансовим директором та юристом і дати зрозуміти, що готові йти на домовленості, показувати власний страх та невпевненість. Наслідком слідування цих правил є досягнення результату — нервує не платник, а інспектор. «Найкращий експромт — це добре підготовлений експромт!» — резюмувала О.Макеєва.

Звісно, вказані поради слід використовувати лише тим суб’єктам гос­подарювання, які впевнені, що ведуть податковий облік без порушень, в іншому випадку відповідальності не уникнути.