Перевірка на дійсність

ДСАУ пояснила, що робити з процесуальними документами, на яких відсутній кваліфікований е-підпис

Чи слід реєструвати процесуальні документи, що подані в електронній формі, але — без накладення кваліфікованого електронного підпису, а також у випадку його невідповідності або недійсності? Офіційне роз’яснення з цього приводу надала Державна судова адміністрація.

Без підпису — ніяк

Як йдеться в документі, адресованому місцевим, апеляційним судам та територіальним управлінням самої ДСАУ, нормами процесуального законодавства встановлені вимоги щодо форми і змісту заяв, клопотань, скарг та інших процесуальних документів, які подаються до суду. Серед таких вимог — обов’язкова наявність підпису особи, яка подає документ (стст.117, 151, 175, 177, 183, 356 Цивільного процесуального кодексу, стст.111, 139, 150, 162, 165, 167, 170, 260 Господарського процесуального кодексу, стст.116, 152, 160, 166, 296 Кодексу адміністративного судочинства).

Норми процесуальних кодексів передбачають, що саме суд перевіряє подані документи на предмет відповідності встановленим зазначеним вимогам (у тому числі щодо наявності та відповідності підпису). Й у разі не додержання відповідних вимог повертає їх заявникові без розгляду, або залишає документ без руху, про що постановляє відповідну ухвалу. В такій ухвалі зазначаються недоліки поданих документів та визначаються спосіб і строк їх усунення.

Однією з підстав залишення суддею заяви без розгляду є прямо визначений ЦПК та ГПК випадок, коли заяву не підписано, або підписано особою, яка не має такого права.

Беручи до уваги сукупність згаданих норм процесуальних кодексів, а також з огляду на те, що винесення ухвали належить до виключних повноважень судді (колегії суддів), ДСАУ вважає, що розгляд поданих до суду процесуальних документів на предмет відповідності встановленим законодавством вимогам є дискреційним повноваженням судді (колегії суддів).

Також у листі йдеться, що всі документи, які надходять до суду та є предметом судового розгляду, підлягають реєстрації та передачі визначеному складу суду.

Звіт — до друку

Крім цього, у роз’ясненні йдеться про необхідність друку звіту про результати перевірки кваліфікованого електронного підпису, накладеного на документи, які надійшли до суду в електронній формі.

«У разі надходження на адресу електронної пошти суду процесуальних документів, засвідчених КЕП, необхідно перевірити дійсність електронного підпису та після цього завантажити файли таких документів разом з КЕП до автоматизованої системи документообігу суду», — пояснила ДСАУ.

Далі слід послуговуватися п.61 розд.ІV "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування  окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21. Він говорить, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Тож документи, які  надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.

У зв’язку з цим у ДСАУ вважають, що за наявності технічної можливості звіти про результати перевірки дійсності КЕП мають роздруковуватися в суді та приєднуватися до матеріалів судової справи.

Також у разі відсутності електронного підпису ДСА України рекомендує складати в довільній формі акт за підписом особи (осіб), відповідальних за прийом реєстрацію документів, та передавати його разом з отриманими документами визначеному складу суду. Аналогічно пропонується друкувати та передавати судді звіт про результати перевірки КЕП у всіх випадках недійсності електронного підпису.

Авторизуйтеся і запитуйте!

Утім, така саме процедура застосовується й до інших документів, що надходять на адресу судів (запитів на публічну інформацію, звернень тощо), які надходять до суду від громадян чи юридичних осіб. Причому для них на офіційній  веб-сторінці суду порталу «Судова влада» передбачена спеціальна форма для звернення. Щоправда, перш ніж скористатися нею, доведеться зареєструватися в системі, тобто фактично авторизуватися.

Втім, як пояснив «ЗіБ» керівник апарату одного з апеляційних судів, це не означає, що працівник канцелярії формально поставиться до такого листа. Як правило, його все ж роздрукують, складуть акт про відсутність КЕП або його невідповідність і спробують зв’язатися з адресатом, аби попросити усунити цей недолік. Й після цього нададуть відповідь на питання, що цікавить.

Якщо ж у людини в принципі немає е-підпису, то найкращий спосіб отримати бажану інформацію — направити звичайний лист поштою. Тоді його обов’язково зареєструють й відреагують у встановлені законодавством строки.