Закон і Бізнес


Захист — за незалежність

На розширеному засіданні РАУ адвокатів найбільше турбували членські внески й ордери


Незважаючи на суперечки, що розгорілися під час засідання, новим керівникам вдалося згладити гострі кути.

№8 (1098) 23.02—01.03.2013
АЛІНА АЛЕКСАНДРОВА
4429

Схоже, оновлена адвокатура приречена доходити до єдиної думки в словесних баталіях. Такий висновок можна зробити після розширеного засідання Ради адвокатів України, яке відбулося 16 лютого в Академії правових наук. Члени РАУ затвердили ряд внутрішніх нормативних актів, зокрема положення про Регламент Ради адвокатів України, про Комітет із захисту професійних прав адвокатів і гарантій адвокатської діяльності, а також — зміни до Положення про ордер адвоката і т.д. Але для того, щоб дійти консенсусу, представникам різних регіонів довелося шукати точки дотику. Що в результаті зайняло практично повний робочий день — з 10.00 до 18.00.


Шляхом позовів

На першому публічному засіданні, на яке були запрошені представники ВКДКА й КДКА регіонів, Вищої ревізійної комісії, рядові адвокати й журналісти, був необхідний кворум: з’явилися 26 членів РАУ, ще 2 брали участь у засіданні дистанційно — (один — по скайпу, ще один — в режимі опитування). Правда, 7 членів ради не отримали права голосу, оскільки не надали документів, необхідних для підтвердження їхнього статусу. Правда, представники Луганської і Одеської областей і на цей раз манкірували заходом.

Почалося засідання з невеликого конфлікту. «Безголосі» регіони продемонстрували легке «фрондерство» й попросили відкласти проведення заходу: мовляв, у них не було часу ознайомитися з документами, та й повноцінно брати участь у засіданні вони поки не можуть. Але більшість членів РАУ вирішили, що причин для затягування процесу немає.

Голова РАУ Лідія Ізовітова, відкриваючи засідання, детально зупинилася на ситуації, що склалася в адвокатському середовищі після проведення установчого з’їзду, і на поведінці екс-голови ВККА Володимира Висоцького. «У законі мовиться про те, що за 20 днів усі адвокати країни повинні бути оповіщені про місце й час проведення з’їзду, а «Перехідні положення» говорять про те, що всі делегати запрошуються на з’їзд. Усі ми отримали запрошення, в якому значилося місце проведення: «конференц-зал готелю «Русь». Тому з’їзд, який відбувався в готелі «Русь», проводився відповідно до вимог закону, його делегати були обрані на відповідних легітимних конференціях, — відзначила голова РАУ й прокоментувала подальші дії «опонентів»: — Я повинна нагадати відповідне рішення КС від 22.04.2009 про те, що ніякий наступний з’їзд не може скасовувати рішень попереднього. Не хочу говорити про те, що відбулося 9 лютого (В.Висоцький провів у селищі Крайки Одеської області «позачерговий з’їзд адвокатів», який скасував практично всі рішення, прийняті з’їздом у готелі «Русь». — Прим. ред.) Не знаю, як назвати цей захід... Навіть якщо б це був з’їзд адвокатів, що за процедурою відповідає вимогам закону, то він би не міг ухвалити рішення про скасування попередніх рішень з’їзду, оскільки на їх підставі виникли певні правовідносини, пов’язані з реалізацією адвокатами права на самоврядування, — створення Національної асоціації адвокатів України, ухвалення нею статуту з подальшою його державною реєстрацією».

Крім того, Л.Ізовітова розповіла колегам про долю позовів, заявлених В.Висоцьким і відкликаних ним же (в основному про скасування результатів з’їзду) або ж залишених без розгляду, оскільки його ж представники покинули зал суду. Зараз відомо про два позови від В.Висоцького — один перебуває в Шевченківському райсуді м.Києва, інший — в Окружному адміністративному суді м.Севастополя.

Спадок Висоцького

Голова РАУ описала ситуацію, яка останнім часом склалася у ВККА. Як з’ясувалося, комісія, що припинила своє існування після установчого з’їзду адвокатів, залишила після себе не цілком благополучний спадок.

Наприклад, були «втрачені» деякі документи. «ВККА документи правонаступнику не передала. Більш того, договір оренди приміщення, де вона розташовувалася, у грудні розірвали, і документи, зокрема особисті справи адвокатів, зникли. Більш ніж 20 таких особистих справ, переданих з КДКА Харківської області у зв’язку з перевіркою, зникли, як й інші документи ВККА, про долю яких нічого не відомо», — навела приклад Лідія Павлівна.

Є проблеми й з веденням реєстру. Колишнє керівництво ВККА, незважаючи на вимогу закону, поставилося до цього питання недбало. «Після того, як набрав чинності закон, Єдиний реєстр адвокатів України не поповнювався, документи для його поповнення не приймалися. Я сама була свідком того, як керівники КДКА кілька разів цікавилися, чому не приймаються відомості про внесення до реєстру адвокатів України, але їх ігнорували», — розповіла Л.Ізовітова.

За її словами, в результаті вийшов не тільки неповний, але й перекручений реєстр: «На місця померлих адвокатів записували реєстраційні номери адвокатів, які, напевно, ще в школу ходили, коли були видані ці свідоцтва. Ми сьогодні маємо в реєстрі під одним реєстраційним номером по 5—6 адвокатів. І в нас немає цього реєстру, переданого колишньою ВККА, в документальному вигляді, ми змушені вірити сайту й не знаємо, наскільки він відповідає дійсності».

Це підтвердив і заступник голови РАУ Валентин Гвоздій. Він навів цифри: виявлено 1,3 тис. випадків, коли відсутні рішення про видання свідоцтв, понад 1000 випадків, коли відсутні дати їх видання, багато випадків, коли один і той же адвокат присутній у базі даних різних областей.

У результаті роботу з ведення реєстру довелося починати практично з нуля. Була розроблена нова комп’ютерна програма, яка вираховує накладки. «Кожному адвокатові система формує свій унікальний внутрішній код, і як тільки такі дані з’являються ще раз, вона відразу ж сигналізує, що цей адвокат уже є в реєстрі», — відзначив В.Гвоздій. За його словами, до них надійшло 12 тис. заяв від адвокатів, з них оброблено 4 тис.

Київська «прописка» скасовується?

До речі, серед адвокатів уже ходять чутки про те, що їх хочуть перетворити на «кріпаків», приписаних до певної КДКА. Мовляв, на засіданні вирішили, що в адвокатів повинна бути своєрідна «прописка», і якщо раніше адвокати могли отримувати свідоцтва в одній області, при цьому працювати в іншій і бути «приписаними» до неї, то тепер кожен буде закріплений за тим регіоном, в якому складав кваліфікаційний іспит. Таке рішення було нібито прийнято у зв’язку з введенням норми про сплату членських внесків. Адже якщо зараз кожен адвокат, складаючи іспит в одному регіоні, називатиме інший місцем своєї роботи зараз, буде прив’язаний до відповідної КДКА і там же платитиме внески, то вийде, що в деяких областях по 2—3 тис. захисників, а в Києві — 10—15 тис. Відповідно, одні ради й КДКА процвітатимуть, а інші опиняться на межі виживання.

Але, як пояснив «ЗіБ» голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко, це положення стосується тільки Києва і Київської області, так що адвокатам можна не хвилюватися. Адже якщо офіс розташований у Києві, його адреса у будь-якому випадку збігається з адресою обласного органу адвокатського самоврядування — всі вони теж у Києві. А значить, ніяких незручностей, у тому числі й з реалізацією ч.2 ст.23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» («Гарантії адвокатської діяльності») не виникне.

«У нас склалася унікальна ситуація: у Київській області немає свого адміністративного центру, і всі органи, зокрема адвокатського самоврядування, знаходяться в столиці. Адвокати неодноразово зверталися і до мене, і до Інни Рафальської — питали, як бути, якщо їх робоче місце — в Києві, а вони отримували свідоцтво в Київській області. Ми звернулися за роз’ясненнями до Ради адвокатів України, і в результаті було ухвалено рішення, що адвокати, які отримували свідоцтво в нас, числитимуться в КДКА Київської області. Але якщо адвокат, наприклад, отримував свідоцтво в Київській області, а працює в Маріуполі, то він відноситиметься до КДКА Донецької області — там, де його робоче місце», — пояснив П.Бойко.

Пояснила ситуацію колегам на Facebook голова КДКА І.Рафальська: «Шановні колеги-кияни, котрі склали іспити в Київській обласній КДКА! Згідно з рішенням РАУ ви залишаєтеся в реєстрі Київської області, в юрисдикції ради Київської області, внески платите туди, по протоколах і т.д. — в раду області. Складаючи іспити й отримуючи свідоцтво з київською реєстрацією, ви зробили свій вибір і визначилися з пріоритетами, тому перш за все враховувалися ваші інтереси при ухваленні рішень, адже це бажання більш ніж 2500 адвокатів».

Правда, не відомо, як до такої ініціативи регіональних органів самоврядування поставляться самі адвокати. Наприклад, Ігор Головань уважає її не цілком вдалою. «Звичайно, все пов’язано із сплатою членських внесків, — поділився він думкою з «ЗіБ». — Більшість адвокатів працюють у Києві. Якщо поглянути на реальний стан справ, то з’ясується, що в області адвокатів дуже мало. Піде приблизно 2—3 тис., хоча точно сказати складно. І хто тоді залишиться? Але в законі така можливість не передбачена, і я вважаю, що не можна підганяти закон під свої потреби».

Внески розбрату

До речі, саме обговорення фінансових питань викликало в залі найбільше пожвавлення й бурхливі дискусії.

Слова В.Гвоздія про те, що згідно з розробленим Радою адвокатів механізмом внески (щорічний внесок сьогодні дорівнює одній мінімальній зарплаті) перераховуватимуться на спільний рахунок в одному з київських банків, а потім автоматично перерозподілятимуться, не сподобалися присутнім.

Схоже, представники регіонів мали свої погляди на членські внески. Присутні на засіданні керівники регіональних рад адвокатів наполягали на тому, щоб внески йшли на їх рахунки, а потім за встановленим розподілом надходили до НААУ. Але заковика була в тому, що не всі регіональні ради зареєстровані як юридичні особи, не мали й не могли мати рахунку в банку, а значить, адвокатам цих регіонів нікуди ці внески вносити.

Довелося перенести ухвалення рішення на кінець дня й створити робочу групу для вироблення єдиної позиції.

У результаті рада все-таки затвердила механізм оплати й розподілу внесків (30% — Раді адвокатів і 70% —
регіональним радам адвокатів), але він був дещо трансформований: вирішили, що гроші можуть надходити й на рахунок НААУ, і на рахунок регіональної ради (тільки в тому випадку, якщо він зареєстрований як юрособа), яка, у свою чергу, може самостійно дати доручення банку перераховувати 30% на користь НААУ, в порядку перераховувати 30% на користь РАУ, не чекаючи автоматичного розподілу.

«Ордерне» питання

Каменем спотикання стало питання про затвердження змін до Положення про ордер адвоката. Річ у тому, що раніше адвокати могли друкувати ордери самостійно, і ніхто до цих папірців серйозно не ставився. Розроблене положення РАУ перетворювало ордери на документи суворої звітності, вимагало уніфікувати їх зовнішній вигляд, і друкувати тільки в певній друкарні.

Ця ініціатива, покликана впорядкувати видання ордерів, не отримала підтримки присутніх. «Я не згоден з тим, що мені нав’язують друкарню. А якщо в мене є можливість домовитися з друкарнею й друкувати ордери безкоштовно?» — заявив, піднявшись з місця, голова КДКА Донецької області Станіслав Башенко.

«Раніше я міг друкувати ордери сам, і це було зручно: ордер можна було отримати в будь-який момент. Якщо їх видаватимуть ради, можуть виникнути проблеми. Наприклад, до мене прийшов клієнт, а ордери в мене закінчилися. Мені що, бігти в Раду адвокатів? А якщо вона зараз зачинена? Що тоді робити?» — пошепки прокоментував «ордерну» дискусію адвокат, котрий сидів поряд з кореспондентом «ЗіБ». З чуток, існуючий стан справ дозволяв адвокатам мати ліві, невраховані заробітки.

Врешті зміни все-таки прийняли в новій редакції. «Ордерне» питання було практично повністю віддане на відкуп регіональним радам, які тепер зможуть самостійно вибрати друкарню й визначитися, на платній чи безкоштовній основі здійснюватиметься їх видання. При цьому плата не повинна перевищувати собівартості виготовлення бланка. Крім того, до 1 квітня 2013 року адвокати можуть виготовляти ордери самостійно, за затвердженою РАУ формою.

Між іншим, частина членів РАУ виступила навіть проти існування Регламенту Ради адвокатів регіону як такого — мовляв, це ставить їх у дуже вузькі рамки. Проте за наслідками роботи засідання вдалося розглянути практично всі питання порядку денного й прийняти майже всі передбачені положення: про Регламент Ради адвокатів України, про Регламент Ради адвокатів регіону, про Регламент КДКА регіону, про Комітет із захисту професійних прав адвокатів і гарантій адвокатської діяльності і т.д.

До речі, було ухвалено рішення розмістити текст цих документів на сайті НААУ, а також визначити газету «Закон і Бізнес» і журнал «Український адвокат» виданнями, в яких офіційно оприлюднюватимуть рішення органів адвокатського самоврядування.