Закон і Бізнес


Програшна ставка

ВРЮ пропонує звільнити суддю, який легалізував азартні ігри


В.Сочка не переконав ВРЮ в тому, що причина його рішення - колізії норм законодавства.

№5 (1095) 02.02—08.02.2013
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ
14792

Вища рада юстиції вирішила, що суддю, який узаконив азартні ігри на Закарпатті, необхідно звільнити. Більш того, якби колеги підтримали позицію законника, то казино могли б цілком легально працювати по всій країні.


З новою посадою!

Хоча засідання ВРЮ 29 січня стало одним із найважчих випробувань у житті деяких суддів, почалося воно на мажорній ноті. Для нового члена колегіального органу голови Вищого адміністративного суду Ігоря Темкіжева воно стало дебютним. На цю посаду він був обраний з’їздом адвокатів 17 листопада минулого року. Невдовзі після цього склав присягу члена ВРЮ, а на засіданні отримав відповідний нагрудний знак та приступив до виконання обов’язків.

Нові повноваження отримав колишній очільник Ради суддів загальних судів Павло Гвоздик. 18 січня він залишив керівну посаду в органі суддівського самоврядування і тоді ж отримав рекомендацію на призначення заступником голови Вищого спеціалізованого суду.

Члени ВРЮ підтримали кандидатуру без жодних дискусій та запитань. Лише Сергій Ківалов поцікавився, у якій судовій палаті перебуває П.Гвоздик, а очільник Вищого господарського суду Віктор Татьков запитав, скільки заступників голови передбачено у ВСС.

Крім П.Гвоздика, ВРЮ призначила на адміністративні посади ще 25 кандидатів. Відмови в кар’єрному зростанні ніхто з претендентів не отримав, так само як і нікому з них не довелося відповідати на незручні запитання. Декого члени ВРЮ запитували про те, скільки суддів працює в установі, як вони оцінюють закон «Про судоустрій і статус суддів», але відчувалося, що це робиться радше для проформи. Сумнівів щодо котрогось із кандидатів у колегіального органу не було.

Політична справа

Якщо з кандидатами на адміністративні посади члени ВРЮ майже не спілкувалися, то претендентам на звільнення доводилося досить довго пояснювати причини своїх проступків. Так своє право на мантію доводила суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Наталія Васильченко, на звільненні якої наполягав голова колегіального органу Володимир Колесниченко.

У жовтні минулого року Н.Васильченко визнала винною пенсіонерку Ольгу Репихович у вчиненні адміністративного правопорушення й присудила їй штраф у розмірі 510 грн. На думку судді, громадянка порушила обмеження ведення передвиборної агітації. Фактично ж під час зустрічі з депутатами обласної та районної рад пенсіонерка заявила про те, що не голосуватиме за Партію регіонів.

Присудження штрафу за такий «проступок» завдяки ЗМІ набуло широкого розголосу і представникам партії влади довелося пояснювати, що вони до цього рішення не мають жодного стосунку. «Безглуздість, протизаконність ухваленого рішення важко навіть уявити, не те що пояснити. Суд уважає, що право на вільне висловлювання своїх переконань — порушення закону», — зазначив представник ПР у Центральній виборчій комісії Владислав Забарський. Він наголосив, що такі рішення прямо суперечать чинному законодавству, порушують конституційні права громадян на свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Тому, на його думку, такі постанови підлягають скасуванню, а адміністративні справи — закриттю.

Про те, що це судове рішення завдало удару саме по ПР, заявила Ганна Герман, яка на той час обіймала посаду керівника головного управління Адміністрації Президента з гуманітарних і суспільно-політичних питань. «Кожен, хто порушує зараз виборче законодавство, свідомо шкодить владі», — наголосила вона.

Невдовзі Апеляційний суд Миколаївської області скасував рішення першої інстанції, вказавши на відсутність у діях пенсіонерки складу правопорушення. Однак на виклик до ВРЮ це, звісно, ніяк не вплинуло.

Коли колегіальний орган розпочав розгляд пропозиції про звільнення судді, член ВРЮ Валерій Бондик вирішив узяти самовідвід, оскільки є членом ПР і входив до її фракції в минулому скликанні парламенту. «Мені теж треба вийти?» — поцікавився в колег інший «регіонал» С.Ківалов. Однак члени ВРЮ на цьому не наполягали. Тим паче, без нардепа в них не було б кворуму.

Під час вирішення своєї долі Н.Васильченко не намагалася переконати колегіальний орган у тому, що її рішення було обгрунтоване. Вона відразу визнала, що зробила помилку, причина якої полягала в недостатньому розумінні норм законодавства. Крім цього, суддя запевнила, що, ухвалюючи рішення, не керувалася будь-якими політичними поглядами, та й до складу жодної партії не входить.

Зрештою ВРЮ зважила на незначний термін роботи Н.Васильченко у суді та вирішила залишити її на посаді. Тим паче, що поява її імені у ЗМІ як людини, що порушує політичні права громадян, вже саме по собі досить суворе покарання.

Погана гра

Менше пощастило цього дня 2 суддям, пропозиції про звільнення яких невдовзі розгляне Верховна Рада. Зокрема, ВРЮ вирішила позбавити мантії Юрія Счесновицького із Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська. Щоправда, інших варіантів у колегіального органу не було — щодо законника набрав чинності обвинувальний вирок.

Значно складніше було вирішити долю судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Віталія Сочки, якого звинувачували в порушенні присяги. За словами члена ВРЮ Михайла Гаврилюка, своїм рішенням суддя дозволив одному з суб’єктів господарювання впродовж 2 місяців організовувати азартні ігри. Щоправда, згодом сам же і скасував цей дозвіл.

Законник пояснював своє рішення колізією законодавства: з одного боку, встановлювалася заборона на проведення азартних ігор, а з іншого — діяли вимоги захисту інвесторів. Однак члени ВРЮ, схоже, не повірили, що суддя просто не розібрався в переплетінні норм. Надто вже ця ситуація була схожою на захист інтересів конкретної компанії. Крім цього, варто розуміти, що якби практика винесення подібних рішень почала застосовуватися по всій державі, то гральний бізнес фактично був би легалізований. І позиція парламенту не бралася б до уваги.