Золотий ключик до «інвестиційних» дверей.

Швейцарський майданчик для дискусій потрібно використати для залучення капіталу. І не лише

Світовий економічний форум знову збирає друзів. Місце зустрічі незмінне — гірськолижний курорт Давос. 41-е засідання СЕФ (цієї міжнародної неурядової організації), яке відбудеться 26—30 січня, пройде традиційно — на зустріч збереться багато сильних світу цього. До них уперше планує приєднатись і російський президент Дмитро Медведєв. Український гарант теж має намір відвідати форум і знайти нових інвесторів та нових економічних партнерів.

Екскурс в історію

Візитною карткою Давосу вже давно стали зустрічі керівників найбільших компаній світу — від нафтових і фінансових до медійних, проведення десятків пленарних засідань, семінарів і круглих столів. Тут обговорюються не тільки економічні питання, цей захід має ще й політичну «ро¬дзинку». Проте так було не завжди.
Форум стали проводити за ініціативою професора зі Швейцарії Клауса Шваба. У 1971 р. відбувся перший, який зібрав близько 450 керівників єврокомпаній. Вони спіль¬ними зусиллями хотіли знайти ключ до вирішення таких проблем, як перспективи світової економіки й поліпшення позицій Західної Європи в конкурентній боротьбі.
Тому спочатку зустрічі в Давосі називали Європейським форумом мене¬джменту, і тільки в 1987 р. з’явилася назва СЕФ. Справа в тому, що на той час розширилося коло учасників цього заходу.
Тут обговорювали полі¬тичні й економічні питання, що стосувалися різних регіонів. До того ж у Давос почали запрошувати впливових людей з усього світу: як відомих бізнесменів, так і представників владного Олімпу.
А головне, зустрічі на СЕФ позбавлені свого роду «фіксуючих» моментів: ні¬яких протоколів, офіційних записів виступів, підсумкових резолюцій. Цей, так би мовити, майданчик для дискусій може допомогти встановити нові ділові контакти і в неформальній обстановці провести зустрічі тет-а-тет і «без краваток».

Місце зустрічі змінити… можна

Як очікується, цього року основною інтригою форуму повинна стати присутність глави РФ Д.Медведєва. Він буде першим президентом Росії, який візьме участь у СЕФ.
Д.Медведєв виступить на першій пленарній сесії. За інформацією помічника президента РФ, Дмитро Анатолійович повідомить політичній і бізнес-еліті про модернізацію російської економіки й спробує прокласти шлях до співпраці з іноземними партнерами.
Відомо, що у форумі братимуть участь лідери різних країн, тому президент Росії має намір поспілкуватися зі своїми колегами в неофіційній обстановці.
Найімовірніше, він зу¬стрінеться і з українським гарантом, який теж зібрався в Давос. Це буде перша в 2011 році зустріч Віктора Федоровича і Дмитра Анатолійовича. Але напередодні Різдва, як повідомила прес-служба Кремля, глави держав встигли обговорити по телефону плани спільної роботи і висловити готовність до тісної та продуктивної співпраці цього року.
До речі, це буде не перша зустріч В.Януковича і Д.Медведєва в Давосі. Діло було ще в 2007-му, коли Віктор Федорович займав посаду Прем’єр-міністра, а Дмитро Анатолійович — першого віце-прем’єра. Для В.Януковича цей вояж був святкуванням перемоги (вдруге вдалося очолити Уряд), а для Д.Медведє¬ва — своєрідною презентацією майбутнього глави держави.
Цього разу поїздка глави РФ до Швейцарії стане заявкою на новий президентський строк, а україн¬ський гарант (уперше в статусі Президента) зможе пошукати необхідних країні зарубіжних інвесторів.

«Засвітитися» серед бомонду

Свого часу екс-президент Леонід Кучма майже щозими з’являвся в Давосі. Головною метою його візитів було «засвітитися» перед людьми, які вирішують долю планети. Побувати на такого роду рауті означає бути зарахованим до когорти сильних світу цього.
Леонід Данилович по¬стійно закликав іноземних інвесторів вкладати кошти в Україну. Він розповідав про економічну й адміністративну реформи, запевняв представників міжнародних компаній у тому, що Київ уживає всіх можливих заходів, щоб поліпшити інвестиційний клімат.
Чи то промови Л.Кучми були непереконливими, чи то іноземців лякало те, що Україна на довгий час «застрягла» в кінці рейтингу з інвестиційної привабливості (наприклад, на початку 2000-х позаду Києва були лише Болівія, Зімбабве й Гаїті. — Авт.), але гроші не лилися рікою в нашу країну.
А ще українці не могли бачити реакцію присутніх на форумі на розповіді Леоніда Даниловича про нові досягнення Києва. Адже канали, що перебувають під пильним наглядом влади, завжди показували один й той самий відеоряд: Л.Кучма виголошує промову, а реакцію залу на його слова не показують. Тобто нашій країні не обов’язково було знати, чи цікавий Л.Кучма світовій політичній і бізнес-еліті.
Ще однією місією Леоні¬да Даниловича було домогтися, щоб Україна стала членом Cвітової організації торгівлі. Проте, як відомо, цю місію вдалося завершити лише його наступнику Вікторові Ющенку — протокол про приєднання Києва до Марракеської угоди про створення СОТ був підписаний 5 лютого 2008 р.

Замінити спікера

У 2003-му Л.Кучма не поїхав у Давос. Замість себе він відправив на гірськолижний курорт новоспеченого Прем’єра В.Януковича. Це була своєрідна презентація (в неформальній обстановці) Віктора Федоровича міжнародному співтовариству.
«Низка двосторонніх зустрічей, які провели вітчизняні члени Уряду в рамках швейцарського форуму, дає підстави розраховувати принаймні на два результати: приплив іноземних інвестицій і вступ України у СОТ», — рапортували деякі українські ЗМІ.
В.Ющенко, зайнявши президентське крісло, надавав величезне значення багатьом світським раутам. Не був винятком і Давос. Після того як Україну урочисто прийняли до лав СОТ, Віктор Андрійович знайшов іншу тему для розмов із сильними світу цього.
Тодішній глава держави закликав зарубіжних інвесторів узяти участь у підготовці країни до проведення Євро-2012. У Давосі він також запевнив усіх присутніх: «Попри всі суперечності, які можуть бути в українській політиці, ми маємо такі основи демократії, які дають можливість демократичним способом вирішити будь-який політичний конфлікт».
Проте вже в 2009-му В.Ющенко не був присутнім на форумі, хоча ще 30 грудня 2008 р. підписав указ, яким доручив підготувати свій робочий візит до Давосу. Гарант мав намір виступити з промовою на тематичному засіданні інтер¬активної бізнес-групи, присвяченому економічній ситуації в Україні.
Крім того, указом були передбачені зустрічі з президентами Казахстану, Чехії, Куби, прем’єрами Японії, Італії, Великої Британії, Іспанії, Китаю, Індії, представниками Світового банку, МВФ, ЄЦБ.
Проте цим планам не судилося збутися. Причиною відсутності Віктора Андрійовича в Давосі, швидше за все, стали серйозні розбіжності між В.Ющенком і тодішньою главою Кабміну Юлією Тимошенко, а також світова фінансова криза. Тому Україну на форумі представляли секретар РНБО і віце-прем’єр у справах європейської й міжнародної інтеграції.

Політична трибуна

У 2010-му В.Ющенко, програвши президентські вибори, знову проігнорував зустріч у горах. Проте туди вирушили фаворити цієї гонки — В.Янукович і Ю.Тимошенко. Правда, віртуально.
Під час уже традиційного українського ланчу в 2010 р. подавали нову «страву» — телеміст з кандидатами в президенти. Віктор Федорович і Юлія Володимирівна по черзі виклали присутнім на форумі свою версію того, що буде, якщо главою держави стане він (вона).
В.Янукович повідомив про «наслідки заполітизованої політики останніх років відносно Росії». Він запевнив, що будуватиме партнерські відносини з Москвою і Брюсселем. Ю.Тимошенко говорила про те, що з нею шлях України до Європи неминучий.
Тому для Києва в Даво¬сі-2010 важливою була швидше політична, ніж економічна складова. Хоча лідери решти країн світу і фінансисти, які повернулися на форум після тяжких кризових часів, обговорювали необхідність державного регулювання банківської системи.

Нові підходи

Хотілося б, звичайно, щоб Давос-2011 мав для нас економічну спрямованість. Навряд чи Віктору Федоровичу відразу вдасться знайти, так би мовити, золотий ключик до дверей, за якими перебувають іноземні інвестиції. Але постаратися можна, адже чим частіше ти «маячиш» на такого роду раутах, тим більша ймовірність того, що тебе запам’ятають і захочуть з тобою дружити.
Може, Віктору Федоровичу вдасться зробити свій внесок до розвитку відносин зі світовою полі¬тичною і бізнес-елітою і він знайде нові підходи до співпраці. Якщо ж україн¬ський гарант, як і його попередники, розповідатиме про успіхи нашої країни й шукатиме потенційних інвесторів, то у відносинах Україна — Давос нічого не зміниться.
Щоб знайти золотий ключик, Києву потрібно до¬класти максимум зусиль і бути впевненим у своїх силах, не на словах, а на ділі доводити свою економічну потужність.
Ще один цікавий момент. Напередодні проведення форуму було прийняте рішення про встановлення квоти для жінок у делегаціях, що прибувають до Давосу. З 2011 р. на чотирьох політиків і бізнесменів-чоловіків повинна припадати одна жінка.
Таким чином, очікується, що цього року в Давосі будуть присутніми мінімум 500 представниць слабкої статі (планується прибуття на швейцарський саміт 2,5 тис. гостей. — Авт.). Цікаво, якщо В.Янукович поїде на форум, хто з жінок-полі¬тиків і бізнесвумен потрапить до списку запрошених?

Марина ЗАКАБЛУК

Думки експертів

Що Янукович привезе з Давосу?

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ:
— За останній рік Україна значною мірою втратила позиції в рейтингах такої організації, як Freedom House. А на подібні дослі¬дження особливу увагу звертають інвестори. Тому, думаю, це дуже поганий сигнал напередодні Давоського форуму. Очевидно, що Президент і країна стикнуться з великою проблемою, яка пов’язана навіть не із залученням інвестицій, а зі збереженням того, що є.

Володимир КОРНІЛОВ:
— Хоча на подібних форумах учасники намагаються розмовляти більш дипломатичною мовою, не виключено, що українська сторона почує не зовсім приємні речі. Очевидно, вкотре інвестори пояснять нашим представникам влади, що інвестиційний клімат країни залежить від економічних і політичних реформ, від того, як ефективно вона зможе подолати корупцію. Тому чогось нового очікувати не варто.

Записала Тетяна КУЛАГІНА