Quod licet Iovi…

Коли місце сидіння визначає критерії доброчесності й етики суддів і адвокатів

Попри прагнення до вироблення спільних етичних принципів правосуддя, схоже, що змістовне наповнення понять «честь» та «гідність правничих професій» має суттєві відмінності. Принаймні в частині меж реалізації свободи думки.

Чергова серія трагікомедії

Знову на дисциплінарному рівні ламаються списи довкола соцмереж… «Позбавити Маселка адвокатського свідоцтва за допис у Фейсбуку» мала Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Такий анонс «чергової серії трагікомедії» напередодні останнього засідання ВКДКА озвучив член громадської ради доброчесності Роман Маселко. «Представник скаржника Дарія Козій вирішила, що попередження, яке мені винесла Львівська КДКА за допис у Фейсбуку, — надто легке покарання. Вона вимагає позбавлення мене свідоцтва адвоката», — пояснив він, нагадавши вуха, що стирчать із цієї справи.

Баталії розгорнулися з приводу допису річної давнини, в якому громадський активіст у саркастичній манері негативно оцінив суддів і рішення Київського адміністративного апеляційного суду та Окружного адміністративного суду м.Києва про визнання незаконним його обрання до ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро на підставі інтернет-голосування. «Рішення судів не мають нічого спільного з правом та захистом чиїхось прав. Судді, які ухвалювали рішення, були упереджені й банально використовували свої повноваження для помсти НАБУ та мені», — писав Р.Маселко.

Цей текст, в якому побачили порушення правил адвокатської етики, власне, і став підставою для звернення до КДКА Львівської області. Адвокату закидали вчинення дій, які порочать честь і гідність адвокатури, — поширення непідтвердженої інформації, а також пригадали, що він неодноразово розміщував на своїй сторінці дописи, які паплюжать престиж адвокатури.

Напередодні засідань регіональної дисциплінарної палати на сайті ГРД та у ЗМІ з’являлися публікації, в яких «незручний захисник» давав коментарі щодо загрози позбавлення його свідоцтва та безпідставності покарання, адже він «висловлювався не як адвокат, а від власного імені». А саме провадження пояснювалося спробою вдарити по ньому як по активісту та голові ради громадського контролю при НАБУ й намаганням вибити його з процесів.

Зрештою, на регіональному рівні адвокат відбувся попередженням, що не влаштувало скаржницю. Вона зажадала більш суворого покарання у ВКДКА. Втім, у жовтні не судилося. Розгляд питання у вищому дисциплінарному органі довелося відкласти через відсутність доповідача у справі.

Свобода понад усе!

Але перспективи завершення провадження можна прогнозувати вже сьогодні. Навряд чи ВКДКА «подарує» Р.Маселку позбавлення права на провадження адвокатської діяльності, яке він собі активно накликає.

16 жовтня цього року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Шкицький та Водорацька проти Росії» за скаргами адвокатів, статус яких було припинено через критику та неповагу до Феміди, а також через бездоказове звинувачення колеги у протиправних зв’язках із суддями. Рішення органу професійного самоврядування було оскаржене, але суди першої та апеляційної інстанцій залишили його в силі. Після цього скарга вирушила до Страсбурга.

Там звернення розглянули крізь призму положень ст.10 («Свобода вираження поглядів») Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Уряд указував, що втручання в права заявників відповідало положенням конвенції. Так, випади правників були спрямовані проти суддів, а з огляду на особливу роль судової влади держава мала захистити їх. При цьому підкреслювалося, що заявники були адвокатами, а не журналістами чи приватними особами, і їхній статус накладав певні обмеження на поведінку. Із цими доводами в ЄСПЛ погодилися. Там констатували, що втручання в право на свободу вираження поглядів було законним і мало на меті підтримання авторитету судової влади. Але питання полягало лише в тім, чи було це втручання «необхідним у демократичному суспільстві».

Суд згадав своє рішення у справі «Кабанов проти Росії», де заявник також був позбавлений статусу адвоката через образливе зауваження на адресу представників судової влади. Тоді ЄСПЛ установив порушення ст.10, зазначивши, що такий захід, як припинення статусу, є непропорційним. Утім, у «справі Шкицького та Водорацької» «ні адвокатська палата, ні суди не оцінили адекватності такого заходу й не назвали жодної причини, яка виправдовувала б таке рішення».

Із цього ЄСПЛ зробив висновок, що національні органи влади не змогли забезпечити правильний баланс між необхідністю захисту авторитету судової влади і необхідністю захисту прав заявників на свободу вираження поглядів, отже, ст.10 конвенції була порушена.

Оскільки українські суди при розгляді справ мають застосовувати конвенцію та практику ЄСПЛ (незалежно від країн, щодо яких ухвалювалися рішення) як джерело права, то суд (Р.Маселко оскаржив рішення Львівської КДКА до Львівського окружного адмінсуду) навряд чи стане посилювати накладене стягнення.

Що ж стосується розгляду питання у ВКДКА, то відповідно до п.3.49 регламенту комісії в разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду перша виносить постанову про закриття провадження, виходячи з принципу правової визначеності. Але питання може виникнути знову, оскільки на вул.Борисоглібській відповідно до іншого рішення суду мають перевірити підстави для порушення все тієї ж дисциплінарної справи.

«Базарна баба»

Але ця дисциплінарна справа цікава й без рішення ВКДКА з огляду на те, що «підсудним» у ній став не просто адвокат, а член ГРД. Ця організація також оцінює вчинки людей з позиції правничої етики. І іноді ці вчинки полягають у висловлюваннях, вжитих у публічних дискусіях та дописах у Фейсбуку.

Так, 12 квітня 2017 року ГРД затвердила висновок про невідповідність кандидата (який також є адвокатом) на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики.

У вельми короткому документі на півтори сторінки із шістьма «принт-скринами» стверджувалося, що під час виконання кандидатом повноважень депутата міської ради, за твердженням журналістів, він використовував у публічних дискусіях сексистські висловлювання. Зокрема, під час суперечки із секретарем земельної комісії міськради вжив вислів «Ви баба базарна!», що було відображено в статті місцевого видання. Також зазначалося, що кандидат з 2011 року є активним дописувачем на сайті одного з місцевих видань, де під час обговорень міських подій він демонструє зверхнє ставлення до опонентів і вдається до глузливих висловлювань.

«Наведені факти не сприятимуть зміцненню віри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду в разі проходження цього кандидата до лав суддів ВС. Адже суддя ВС має бути прикладом бездоганної поведінки», — записано у висновку ГРД, який того дня, судячи з протоколу зборів, очевидно, підтримав і сам Р.Маселко. Бо серед чотирьох членів ради, які утрималися або голосували «проти», прізвища адвоката-активіста не значилося…