Закон і Бізнес


Керуючий партнер IPStyle М.Ортинська:

«Поява ІР-суду зможе підняти рівень обізнаності та зацікавленості населення інтелектуальною власністю»


Марія Ортинська: «Поява ІР-суду зможе підняти рівень обізнаності та зацікавленості населення інтелектуальною власністю»

№43 (1393) 27.10—02.11.2018
Анна ЛИНДІНА
1274

Чи необхідно створювати спеціалізований суд у сфері інтелектуальної власності? Фахівці висловлюють діаметрально протилежні думки, а нерезиденти неохоче подають позови щодо порушення таких прав і намагаються знайти альтернативу. Те, як відбуваються такі вузькопрофільні процеси, з якими складнощами стикаються сторони і для кого IP-юстиція є найбільш вигідною, пояснила керуючий партнер патентно-юридичної компанії IPStyle, адвокат, патентна повірена Марія ОРТИНСЬКА.


«Наша дискусія стосуватиметься не стільки того, як суди застосовують нові норми, а того, як сторони починають маніпулювати ними»

— Пані Маріє, про які подвійні стандарти правосуддя ви будете говорити 26 жовтня?

— У цей день комітет з інтелектуальної власності Асоціації адвокатів України проведе захід, присвячений застосуванню нових норм Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів. Потреба в експертній дискусії виникла через наявність різних позицій з одного і того ж питання і різних підходів.

Наша дискусія стосуватиметься не стільки того, як суди застосовують нові норми, а того, як сторони починають маніпулювати ними.

Можна сказати, що новели у кодексах дали нам багато нових можливостей. Раніше ніщо не заважало протилежній стороні зловживати такими процесуальними правами, як відкладення засідання з не зовсім поважної причини. Тепер ми маємо антидот — право подавати заяву про зловживання процесуальними правами. Коли суддя вирішить, що такий факт мав місце, він накладе на винуватців штраф. Але, знову ж таки, це лише додатковий інструмент, який ми можемо використовувати.

Також приділимо увагу забезпеченню позову й зустрічному забезпеченню позову. Зустрічне забезпечення — новела процесуального законодавства, спрямована на захист інтересів відповідача. Суд матиме змогу надати рівні умови сторонам щодо забезпечення їхніх інтересів.

— Які інтереси можна буде захистити через забезпечення позову, зокрема у вашій сфері?

— Наприклад, забезпечення позову дає можливість продовжити використання торговельної марки, незважаючи на судовий процес. У більшості випадків це типова ситуація.

Якщо ж позов стосується визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку, то я проситиму в тому числі Міністерство економічного розвитку і торгівлі не вносити відомостей щодо передання прав на торговельну марку. Це робиться для того, щоб інша сторона не передала права, наприклад, нерезиденту. Адже, якщо таке станеться, нам потрібно буде змінювати відповідача, перекладати позов та всі докази на іноземну мову. Це тягне за собою додаткові часові і фінансові витрати.

Більшість позовів щодо «інтелектуалки» пов’язана з Інтернетом. Наприклад, поширеним є забезпечення позову, яке стосується заборони реєстратору доменного імені вносити записи про нового власника. Уявіть, сьогодні я вас знайшла як власника доменного імені, подала позов, а ви протягом двох годин передали домен іншій особі. Усі процеси в мережі хоч і частково контролюються, але багато моментів залишаються неврегульованими. В Україні є практика заборони реєстратору доменного імені вносити дані про нового власника, що унеможливлює купівлю-продаж цього домену.

Ще одна проблема з мережею пов’язана із забезпеченням доказів при поданні позову. Наприклад, я знайшла інтернет-магазин, який надає певні послуги, але не можу зробити контрольну закупівлю. Або специфіка продукту не дає змоги це зробити, або інформація про компанію є закритою, а в доменному імені її сайту використовується відома торговельна марка. Як, наприклад, виробник будівельної техніки, що продає контрафактну продукцію.

Часто буває, що домен реєструється на фізичну особу. Відповідно до законодавства про захист персональних даних інформація про фізичну особу закрита. Зазвичай ми пишемо адвокатський запит реєстратору, щоб отримати ці дані, але нам відмовляють. Після цього подаємо заяву про забезпечення доказів, що також передбачено процесуальними кодексами. І тільки завдяки суду отримуємо цю інформацію.

«На практиці ми стикнулися з тим, що фахівців з авторського права дуже мало»

— А яких змін зазнав інститут експертизи?

— У більшості випадків експертизи у процесах відіграють ключову роль. Зокрема, у позовах про порушення прав на використання торговельної марки. Найголовніше — зрозуміти, чи було порушення прав на конкретну марку. Наприклад, якщо зображення не ідентичне оригіналу і є сумніви в схожості до ступеня змішування.

Чи може споживач переплутати оригінальну продукцію з контрафактною? Зазвичай одна сторона говорить: «Так, може переплутати», а відповідачі це спростовують. Суд не завжди може самостійно прийняти рішення, і в таких випадках призначається експертиза.

Коли ми говоримо про подвійні стандарти, то, з одного боку, результати експертизи повинні полегшити судді прийняття рішення, зробити його більш правильним і точним, а з іншого — є такі моменти, коли суддя й сам може оцінити схожість знаків. Однак часто таке рішення оскаржується в апеляційній інстанції. Інколи доходить до смішного: проведено шість або сім експертиз, бюджет процесу роздувається, а тривалість збільшується.

Ще один інструмент, який ми починаємо використовувати у зв’язку з вдосконаленням процесуальних кодексів: можливість звернутися до експерта по висновок. Сподіваємось, що це нововведення скоротить кількість експертиз у сфері інтелектуальної власності.

— Щодо експертизи ви звертаєтеся до приватних чи до державних структур?

— Якщо ми говоримо про експертизи у сфері інтелектуальної власності, то їх проводять і ті, й інші.

В цьому випадку вирішальним фактором є різновид дослідження. На практиці ми стикнулися з тим, що фахівців з авторського права дуже мало, і, коли виникають складні питання, ми звертаємося до того, хто вже проводив  дослідження такого роду. Або, наприклад, фахівець написав дисертацію з вузької тематики, яка може вплинути на його експертизу в окремій справі.

— Скільки в середньому триває робота над експертизою?

— Як правило, їх проводять досить швидко, буває, місяць, але іноді процес затягується на рік. У нас була ситуація, коли експертизу мала провести державна установа, а там фахівці змінювали місце роботи, хтось поїхав у зону АТО. Здавалося, що дослідження вже на фінішній прямій, але за нього взявся новий експерт і все почалося наново.

— Бувають звинувачення у бік замовника експертизи через упередженість?

— Трапляється, що експерт не дає відповідей на частину поставлених питань у силу відсутності необхідних матеріалів або самі питання недостатньо коректно висвітлені. Тоді сторони можуть говорити про упередженість та необхідність проведення повторної експертизи. Останнім часом у судах практикують виклик експерта, кожна сторона має змогу поставити свої запитання щодо експертизи. Залежно від складності дослідження також можна залучати додаткових фахівців.

— Чи є популярним у вашій сфері досудове врегулювання?

— Якщо говорити про наших іноземних клієнтів, то багато з них налаштовані вирішити спір у досудовому порядку. Тобто, якщо порушник український і ексцес стався на території України, ми часто пишемо лист-претензію. Не завжди, але приблизно у 40% випадків для врегулювання спору вистачає переговорів.

«Ми очікуємо від нового суду появи єдиного підходу»

— Тобто, якщо є така можливість, іноземці до Феміди не поспішають. Який рівень судових проваджень щодо захисту прав інтелектуальної власності? Чи необхідне їх відокремлення в окрему юрисдикцію?

— Створення ІР-суду обумовлене специфікою патентних спорів. Оскільки це технічні нюанси, судді буде важко розібратися в особливостях формули хімічної речовини або, наприклад, якогось пристрою.

Чому вирішили створити такий суд? Мені здається, що його поява зможе підняти рівень зацікавленості населення інтелектуальною власністю. Адже нині школярі завантажують картинки та фільми, не задумуючись про їхнє походження, тому що так дешевше. На жаль, в Україні більшість населення намагається економити, рівень життя нижчий від середнього, але якщо ми хочемо розвиватися і прагнемо кращого для майбутніх поколінь, то повинні прищеплювати дітям повагу до інтелектуальної власності. Люди розумітимуть: якщо є такий суд, то інтелектуальна власність захищається. Його поява може вплинути на свідомість людей на глобальному рівні.

— Останнім часом лунає багато критики з приводу створення цього суду й кваліфікації суддів. Як ви до цього ставитеся?

— Ситуація повинна змінитися в кращий бік. Я це пов’язую з тим, що у конкурсантів був стимул підготуватися до тестів. Вони займатимуться виключно однією вузькою галуззю й опанують усі її особливості. Адже зараз один суддя господарського суду розбирається і з оподаткуванням, і з ліквідацією, і з банкрутством. Якщо ми візьмемо Печерський райсуд м.Києва, то там розглядається багато кримінальних справ і справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, і це аж ніяк не сприяє з’ясуванню специфіки наших спорів.

Другий позитив, який ми очікуємо від нового суду, — поява єдиного підходу. Зараз нашим маяком у цьому питанні є лише Верховний Суд. Наприклад, іноземець не розуміє, що в різних судах можна отримати абсолютно різні рішення з аналогічних питань.

Хоча єдиний підхід може мати й негативний прояв. Якщо склалася відповідна практика застосування, яку не можна назвати коректною, то змінювати її буде набагато важче. А якщо суддя розглядатиме тільки справи у сфері інтелектуальної власності, то, знову ж таки, в нього буде менше розфокусування.

Якщо у суддів з’являться технічні консультанти — це також буде доречно, але поки що вони законом не передбачені.

Ми хвилюємося також щодо роботи апеляції. Адже, по суті, це буде одна установа з двома судами. І чи буде різнитись їхня практика — поки що незрозуміло. До речі, схожа модель ІР-суду діє в Російській Федерації: дві інстанції фактично об’єднані. Колеги розповідають, що іноді важко змінити практику, тому що вища інстанція рішення зазвичай не скасовує.

— Оновлена вища інстанція не так давно почала функціонувати. Які знакові рішення можете згадати?

— Наскільки я знаю, незабаром буде опубліковано кілька цікавих рішень.

Із знакових рішень: суд розглядав питання щодо застосування угоди про асоціацію з ЄС. У спорі щодо дострокового припинення свідоцтва на ТМ він прийняв та підтвердив позицію інших судів. І тепер на практиці застосовують саме норми угоди.

«Важливо те, наскільки швидко розглядатимуться справи і чи будуть судді максимально занурюватися в деталі»

— Ви не претендували на посаду судді. Чому?

— Не хочу залишати бізнес. Мені здається, що адвокату важко стати суддею, оскільки в нього відбулася професійна деформація і кожен з нас звик саме захищати сторону у процесі. Так само не кожен прокурор може стати хорошим адвокатом і суддею.

— Як свідчать дані претендентів, адвокатів і патентних повірених Вищий суд з питань інтелектуальної власності не зацікавив. А от до Вищого антикорупційного суду і до ВС адвокати й науковці дуже хочуть потрапити. Чому так?

— Специфіка патентних повірених полягає в тому, що вони можуть не мати юридичної освіти. Це можуть бути люди з технічною спеціальністю, я знаю навіть повірених з економічною освітою. Можливо, вони хотіли б узяти участь у конкурсі. Якщо вимоги змінять, то їм відкриється шлях до мантії. Адже посада судді ІР-суду вимагає технічних знань.

— Чи стежите ви за конкурсом до ВСІВ?

— Мінімально. Мені здається, що для бізнесу важливо не те, хто з кандидатів стане суддею, а те, як він буде ставитися до інтелектуальної власності, до розгляду тих чи інших справ.

Є яскравий приклад, який також може стати одним з аргументів на користь створення суду з питань інтелектуальної власності. У нас є багато заяв про забезпечення позову, вони повинні розглядатися протягом 2-х днів, тобто в досить короткі строки. Якщо судді краще розумітимуть, навіщо це потрібно, вони зможуть уважніше та швидше розглядати питання такого роду.

Тому конкурс — це добре, але для мене важливіше, наскільки швидко розглядатимуться справи і чи будуть судді максимально занурюватися в деталі.

— Чи є іноземний суд, який у цьому плані вам найбільше подобається?

— Всюди є чому повчитися. Важко виокремити якусь конкретну модель, якщо ти не практикуєш у тій чи іншій країні. У Росії, наприклад, регулярно публікують узагальнення практики. Це дуже зручно, адже сторони та їхні представники можуть спрогнозувати результат справи.

У Вашингтоні є суд, який неформально називається судом з інтелектуальної власності та оподаткування (я була присутня на одному із засідань). Насправді це просто апеляційний суд федерального округу, але розташований поруч із патентним відомством, і 60% справ стосуються саме сфери ІР. Справу, на розгляді якої я побувала, слухали три судді. Головуючий здебільшого стежив за регламентом, інколи навіть допомагав сторонам, скеровуючи колег, щоб поставити питання або подивитися на проблему під іншим кутом.

Головне, щоб в обраній моделі судді дотримувалися строків, сторони допомагали їм у цьому, а не писали десятки заяв про чергові й повторні експертизи.