Закон і Бізнес


Декларуй та володарюй?

Невиконання формальних вимог на митниці не є підставою для конфіскації грошей


№42 (1392) 20.10—26.10.2018
Софія КОНДРАТЮК
7495

Не можна називати контрабандою валюту, переміщувану через митний кордон. Адже гроші, отримані внаслідок продажу нерухомості, вважаються чистими, якщо є підтверджувальні документи. Можливо, при перевезенні коштів власнику й потрібно подавати відповідну заяву, але за упущення відповідальність не повинна бути суворою.


Невдача після продажу дачі

Вона спіткала заявника у справі «Гирлян проти Росії». Успішно провівши операцію купівлі-продажу, він поклав у сумку $100 тис. і вирушив до аеропорту, звідки планував вилетіти в рідну Одесу.

Дорогоцінна ноша після обов’язкової рентгенографії дуже зацікавила митників. У Сергія Гирляна запитали, чи перевозить він гроші. Чоловік підтвердив це наочно, показавши офіцерам уміст ручної поклажі.

Вочевидь, для перевіряльників це стало тривожним сигналом, і заявника попросили викласти контраргументи щодо ймовірної контрабанди валюти. Його пояснення мотивувалося тим, що він не передбачав проходження митного контролю до перевірки багажу.

Правоохоронці все ж ініціювали відкриття кримінального провадження, утім, слідчий не знайшов підстав для того, щоб звинуватити одесита в умисному порушенні митних правил.

А от у кодексі про адміністративні правопорушення знайшлася шпаринка, яка дозволила негативно окреслити дії С.Гирляна. Федеральна митна служба інкримінувала йому невнесення коштів у письмову заяву.

Спираючись на таку позицію, суд перекреслив усю вигоду від угоди, конфіскувавши кошти й залишивши заявникові $10 тис.

Звичайно, С.Гирлян не змирився з таким рішенням і оскаржував його на підставі того, що гроші були отримані законним шляхом і що його дії не завдали збитків державі. Утім, найвища інстанція розчарувала апелянта, підкресливши: його суб’єктивна думка не є підставою для звільнення від відповідальності.

Гармонія покарання

Законно здобута власність, утрачена через ненавмисну погрішність, без сумніву, є об’єктом захисту ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В Європейському суді з прав людини вже були подібні справи за участю країни-відповідача. У всіх попередніх випадках санкція у вигляді штрафу чи конфіскації наставала за недотримання зобов’язання задекларувати будь-яку суму валюти, що перевищує $10 тис. Звідси можна зробити висновок, що порушники не хотіли, щоб у них знайшли гроші.

ЄСПЛ не розкритикував обережності уряду в питанні грошового обігу, адже це право держав. Імовірно, що сума могла бути пов’язана з відмиванням грошей, незаконним обігом наркотиків, фінансуванням тероризму або вчиненням інших серйозних економічних злочинів.

Утім, сам акт вивезення валюти з Росії не порушував законодавства. Тому Суд вирішив, що неправомірності набуття коштів правоохоронці не виявили.

Ще раз повернувшись до аналізу подій в аеропорту, судді зупинилися на перевірці сумки. Заявник відповів на запитання й абсолютно точно не мав наміру ні обдурити офіцерів, ні приховати гроші.

Саме тому в рішенні ЄСПЛ зазначено, що втручання державних органів мало відповідати тяжкості порушення. А вилучена іменем закону сума залишила заявника без землі, нерухомості та коштів, виручених від їх продажу. Суд звернув увагу на те, що конфіскація не призначалася як грошова компенсація за шкоду, адже держава не зазнала збитків від того, що заявник не прописав суми на папері.

Рішення російської юстиції спричинило дисбаланс між вимогами загальних інтересів і захистом права особи на власність. Адже суд цікавив тільки факт учинення правопорушення, але не враховано права особи на мирне користування своїм майном. До того ж не було надано жодних доказів того, що заявник був причетний до будь-яких злочинів. Хоча уряд намагався довести пропорційність покарання тим, що заявник поніс не кримінальну, а адміністративну відповідальність, судді одноголосно визнали порушення конвенції.

Відшкодування, швидше повернення власності, ЄСПЛ визначив у розмірі €73 тис. (еквівалент забраних $90 тис. на час розгляду). Вартість моральних збитків заявник попросив визначити на розгляд Суду. Не забуваючи про пропорційність, немайнову шкоду оцінили в €1500.