Закон і Бізнес


Удар у щелепу


№40 (1390) 06.10—12.10.2108
56723

Втрата зубного протеза не відноситься до тілесних ушкоджень, але має бути оцінена у причинному зв’язку з діями обвинуваченого. Такий висновок зробив ВС в постанові №564/886/16-к, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

24 липня 2018 року                           м.Київ                         №564/886/16-к

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуючої — СТЕФАНІВ Н.С.,
суддів: ЛАГНЮК М.М., СТОРОЖЕНКО С.О. —

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої Особи 3 — адвоката Особи 2 на вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 27.02.2017 та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11.07.2017 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180150000437,

щодо Особи 4, Інформація 1, уродженця с.Трикопців Рівненського району Рівненської області, засудженого за ч.2 ст.125 Кримінального кодексу.

1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник потерпілої виклав вимогу про скасування судових рішень, постановлених щодо Особи 4, в частині задоволення цивільного позову та призначення нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Мотивує це тим, що при вирішенні питання про задоволення цивільного позову суди першої та апеляційної інстанцій не врахували наявності витрат Особи 3 на лікування, підтверджених відповідними чеками, витрат на виготовлення та вживлення імплантанта для фіксації зубного протеза, а також не врахували низки обставин, що суттєво впливають на вирішення питання про задоволення моральної шкоди.

2. Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 27.02.2017 Особу 4 засуджено за ч.2 ст.125 КК до покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.

Цивільний позов Особи 3 до Особи 4 про компенсацію матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задоволено частково.

Стягнуто з Особи 4 на користь Особи 3 2563,42 грн. та 7000 грн. у рахунок компенсації завданої матеріальної та моральної шкоди відповідно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також вирішено питання процесуальних витрат.

2.2 Суд апеляційної інстанції

Ухвалою АСРО від 11.07.2017 апеляційні скарги прокурора, потерпілої Особи 3, засудженого Особи 4 залишено без задоволення, а вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 27.02.2017 щодо Особи 4 — без змін.

2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

24.07.2015, приблизно о 9:00, Особа 4, перебуваючи у приміщенні контори садового товариства, розташованого в с.Кам’яна Гора Костопільського району Рівненської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно завдав удару Особі 3 долонею правої руки в ділянку нижньої щелепи та вуха справа. В результаті цих дій вона отримала тілесні ушкодження в ділянці голови, а саме: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку та забою нижньої щелепи справа, які ускладнились у клінічному перебігу гострим правобічним, післятравматичним середнім отитом (запаленням середнього вуха) та післятравматичним артритом (запаленням) правого скроневого нижньо-щелепного суглобу. Вказані види тілесних ушкоджень зумовлені єдиним механізмом їх заподіяння, в сукупності відносяться до легких із короткочасним розладом здоров’я.

3. Доводи інших учасників судового провадження

У засіданні суду касаційної інстанції представник потерпілої підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення касаційної скарги представника потерпілої.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний процесуальний кодекс

4.1.1 Стаття 128. «Цивільний позов у кримінальному провадженні»

Частина 5. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку із цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

4.1.2 Стаття 412. «Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону»

Частина 1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

4.1.3 Стаття 419. «Зміст ухвали суду апеляційної інстанції»

Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

4.2 Цивільний кодекс

4.2.1 Стаття 23. «Відшкодування моральної шкоди»

Частина 1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Висновки суду про винуватість Особи 4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК, кваліфікація дій та призначене покарання у касаційній скарзі не оспорюються.

5.2. Щодо вирішеного судом цивільного позову, розміру морального відшкодування

Доводи в касаційній скарзі щодо відмови в задоволенні вимог потерпілої стосовно стягнення суми додаткових витрат у розмірі 20000 грн. на лікування Суд вважає небезпідставними та такими, що потребують додаткової перевірки, виходячи з такого.

Так, у касаційній скарзі представник потерпілої стверджує, що відповідно до досліджених матеріалів кримінального провадження в суді першої інстанції було оглянуто епікриз потерпілої №14256, за яким вона з 24.07.2015 до 31.07.2015 перебувала на стаціонарному лікуванні та виписана з відділення нейрохірургії для подальшого лікування у невролога та стоматолога за місцем проживання. Також суд першої інстанції оглянув медичну картку потерпілої, в якій містяться записи лікарів від 17.08.2015, 21.08.2015, 25.08.2015, 1.09.2015, 14.09.2015, в яких наявні відомості про призначене їй лікування.

Тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що потерпіла не надала доказів отримання лікування від заподіяних їй тілесних ушкоджень, є передчасними та мають бути ретельно перевірені [4.1.2].

Те саме стосується й доводів, що залишилися поза увагою суду, про відшкодування витрат на виготовлення та вживлення імплантанта для фіксації зубного протеза. Для відмови в задоволенні позову в цій частині посилання лише на висновок комісійної судово-медичної експертизи від 11.02.2016 №4 є недостатнім, оскільки в ній лише констатовано, що втрата зубного протеза Особи 3 не відноситься до тілесних ушкоджень, експертною комісією не оцінюється за ступенем тяжкості. Але таке ушкодження має бути оцінено судом щодо причинного зв’язку з діями Особи 4 та наслідками, що настали.

Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.419 КПК з огляду на відсутність в ній належного мотивування прийнятого рішення та повної перевірки доводів апеляційної скарги, що фактично аналогічні наведеним у касаційній скарзі [4.1.3].

Отже, судові рішення в частині вирішення цивільного позову підлягають скасуванню із призначенням нового розгляду в порядку цивільного судочинства, за наслідками проведення якого слід постановити законне, обґрунтоване і мотивоване судове рішення.

Керуючись стст.436, 441, 442 КПК, пп.4, 5, 6 §3 «Перехідні положення» розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VIII, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника потерпілої — адвоката Особи 2 задовольнити.

Вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 27.02.2017 та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11.07.2017 щодо засудженого Особи 4 в частині вирішення цивільного позову скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.