Закон і Бізнес


Нерозбірливі показання

Як убезпечитися від неякісного запису судового процесу чи відсутності носія інформації?


Навіть якщо судове засідання фіксується технічними засобами, не завжди якість запису дає змогу зрозуміти показання його учасників.

№40 (1390) 06.10—12.10.2108
Андрій ЛЮБИЙ, адвокат, старший партнер адвокатського об’єднання «Могильницький та партнери»
4162
4162

Чи не кожен адвокат стикався з повною або частковою відсутністю звукозапису засідання або неякісним його фіксуванням, коли неможливо прослухати, наприклад, показання свідків. Чи можна виправити цю ситуацію на законодавчому рівні, аби не витрачати час на повторний процес?


Практика скасування

Кримінальним процесуальним кодексом передбачено обов’язкове скасування рішень у зв’язку з відсутністю технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження, з призначенням нового розгляду (п.7 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.415). І якщо випадки відсутності технічного носія інформації трапляються не так часто, то його пошкодження або наявність неякісного запису є досить поширеним явищем.

При цьому апеляційні суди скасовують рішення не лише через відсутність технічного носія, а й у випадку неякісного запису на ньому. Так, Апеляційний суд Дніпропетровської області (ухвала від 20.06.2018 у справі №201/5699/16-к) саме через неякісний запис засідань, що унеможливлює належне прослуховування, а також через відсутність фіксування окремих з них скасував виправдувальний вирок щодо слідчого УСБУ в Запорізькій області, якого обвинувачували за ч.3 ст.3692 Кримінального кодексу.

Загалом практика апеляційних судів із цього питання доволі різноманітна. Так, деякі з них у разі виявлення неякісного запису витребують у суді першої інстанції резервну копію і тільки у випадку ненадання або неналежної якості скасовують рішення. Інші роблять це без витребування такої копії.

Мають місце випадки, коли суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання щодо скасування рішення з підстав часткової відсутності запису або його неналежної якості, оцінює таку обставину як відсутність важливої інформації. Якщо носій містить усю необхідну для розгляду інформацію, однак на ньому немає певного фрагмента, який не впливає на з’ясування істотних обставин, рішення не скасовується. Проте деякі суди скасовують рішення і без урахування зазначених обставин, з огляду на сам факт відсутності інформації на носії.

Настанови від ВСС

З аналізом такої практики можна ознайомитися в узагальненні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення апеляційним судом процесуального повноваження щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції» від 1.01.2017.

Як вважає ВСС, випадків скасування вироків через неналежну якість запису, пошкодження носія можна уникнути, якщо місцеві суди перед кожним засіданням перевірятимуть стан апаратури, якість запису на технічному носії та повноту фіксації перед направленням справи до апеляційної інстанції. Практика свідчить, що така рекомендація не привела до покращення якості фіксування.

Отже, проблема існує і, безумовно, потребує розв’язання.

Письмове дублювання

Один із варіантів запропоновано в законопроекті «Про внесення змін до статті 108 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення належного фіксування показань)» (№8476). Він передбачає фіксування показань обвинувачених, потерпілих, свідків, пояснень експертів та спеціалістів, отриманих під час розгляду справи, в окремому протоколі, який є додатком до журналу судового засідання.

Як вважає суб’єкт права законодавчої ініціативи, реалізація цієї ідеї дасть змогу зафіксувати показання, виключити можливість їх зміни та спотворення, унеможливить відмову від показань, а також зробить необов’язковим повторний допит осіб, які були допитані в суді першої інстанції.

Віддаючи належне спробі подолання цієї проблеми, варто відзначити, що проект її не вирішить. Адже під час апеляційного перегляду мають значення не тільки показання (пояснення) учасників провадження, але й інші докази, дослідження яких також фіксується.

Крім того, наявність окремих протоколів зі свідченнями учасників провадження згідно з вимогами чинного КПК не виключає необхідності їх безпосереднього допиту під час нового судового розгляду. Та й письмове фіксування показань часто-густо не забезпечує повноти, а іноді й об’єктивності такого фіксування. І цю проблему не завжди можна розв’язати, наприклад шляхом надання зауважень до протоколу.

Вона потребує комплексного вирішення. При цьому необхідно виходити з того, що забезпечення фіксування засідання технічними засобами є обов’язком суду, а отже, держави. Помилки в роботі працівників суду не повинні порушувати права учасників процесу, в тому числі право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки (ст.21 КПК).

З огляду на істотність

З урахуванням викладеного можна запропонувати таке. По-перше, шляхом унесення змін до кримінального процесуального законодавства та формування Верховним Судом відповідної практики необхідно виключити обов’язковість скасування рішень з підстав часткової відсутності запису або його неналежної якості. Тут можна послуговуватися позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.11.2016 (справа №5-1кс(15)16).

В ній зазначено: при вирішенні питання про те, чи було порушення повноти фіксування засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу істотним і таким, що може потягнути за собою наслідки, визначені в п.7 ч.2 ст.412 КПК, необхідно зважати на обсяг інформації, відсутньої на технічному носії, та значимість тих процесуальних дій, які проводились у засіданні і мали стати «інформативною основою» ухваленого рішення, але інформація про них виявилася відсутньою на технічному носії.

Однак необхідно передбачити, що й у випадку встановлення істотних порушень повноти фіксування засідання і скасування рішення апеляційний суд не повинен призначати новий розгляд у суді першої інстанції, а, дослідивши докази, зобов’язаний ухвалити відповідне рішення.

По-друге, слід забезпечити ефективний контроль за фіксуванням засідання, який виключав би або зводив до мінімуму випадки як неякісного запису, так і пошкодження носія інформації, насамперед унаслідок помилок або недбалості працівників суду, які здійснюють таке фіксування. У кожному випадку відсутності в матеріалах провадження технічного носія інформації, його псування, неналежної якості запису — проводити службове розслідування з обов’язковим установленням причин і вирішенням питання про притягнення винних до відповідальності.

По-третє, потрібно запровадити таку систему фіксування і створення архівних копій звукозапису засідання, яка мінімізувала б вплив людського фактору, а також можливість умисного пошкодження або видалення інформації, в тому числі під час передання копій до суду вищої інстанції.

Протокол на вимогу

Що ж стосується проекту №8476, то фіксування показань в окремих протоколах може допомогти у вирішенні розглядуваної проблеми тільки в сукупності з іншими законодавчими та організаційними змінами.

Якщо запропоновані заходи не вдасться здійснити, аби не зашкодити реалізації права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки, слід вивчити питання щодо повернення до повного або часткового фіксування судового засідання шляхом ведення письмового протоколу з одночасним фіксуванням технічними засобами. При цьому основним засобом фіксування має бути саме технічний запис, а протокол використовувався б у разі його відсутності або поганої якості.

Щоб не ускладнювати процес, можна передбачити ведення протоколу не у всіх випадках, а на вимогу хоча б одного учасника провадження або за ініціативою суду. Технічно питання фіксації, мабуть, можна вирішити шляхом запровадження такої системи, яка давала б змогу отримувати в автоматичному режимі текст (стенограму) всього засідання з використанням засобів розпізнавання голосу.

Поради для сьогодення

Зараз адвокат як учасник кримінального провадження (захисник, представник потерпілого тощо) має право ознайомитися безпосередньо в суді з технічним записом та отримати або його копію, або повну чи часткову роздруківку (ч.5 ст.107 КПК, Інструкція про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання), затверджена наказом ДСАУ від 20.09.2012 №108). Крім того, у КПК передбачено право захисника подати зауваження до технічного запису (п.5 ч.4 ст.42 КПК).

Проте вказані процесуальні засоби не вирішують проблеми відсутності або наявності неякісного технічного запису. Ні копія, ні роздруківка, отримані учасником провадження, не замінять робочої (архівної) копії фонограми, не досліджуватимуться і не братимуться до уваги судом. Подання та розгляд зауважень також її не розв’яжуть. Усі ці питання потребують законодавчого врегулювання.

Сьогодні ж захиснику, якщо в нього є підстави вважати, що технічний запис може бути неякісним і це може вплинути на подальший розгляд справи в судах вищої інстанції, можна порадити на підставі п.5 ч.4 ст.42, ч.5 ст.107 КПК, пп.8.1 — 8.3 інструкції №108 ознайомлюватися з технічним записом кожного засідання та у випадку поганої якості запису заявляти суду клопотання про повторний допит свідків, пред’явлення для впізнання, дослідження речових доказів тощо.