Закон і Бізнес


Троє в одному човні

Судді, адвокати і прокурори з’ясовували, як досягнути верховенства права й не ображати одне одного


Правники дійшли висновку, що депутати та представники влади не повинні впливати на суд.

№39 (1389) 29.09—05.10.2018
Павліна КАМЕНСЬКИХ
3740

Прокурори приходять на засідання зі зброєю, проти суддів відкривають кримінальні провадження, а до адвокатів застосовують насильство. Методи боротьби за правду в сучасному судовому процесі вражають.


Незалежна залежність

У Верховному Суді провели спільне засідання суддів, адвокатів і прокурорів. Причиною стало те, що дедалі частіше в судовому процесі використовуються не зовсім етичні засоби: скарги, свідоме затягування справ. А свою слабку позицію обвинувачі та захисники підкріплюють неявкою в суд, очевидно, сподіваючись, що поки вони прогулюють, все вирішиться саме.

Коли процес усе ж вдається завершити, сторона, яка не погоджується з рішенням, погрожує кримінальною відповідальністю, а прізвища суддів все частіше з᾽являються в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

«Як суддям апеляційного або касаційного суду бути справедливими у справі, якщо колега з першої інстанції за прийняте рішення став підозрюваним у кримінальному провадженні? Як суддя вищої інстанції може бути об’єктивним і неупередженим, якщо його попередник через це рішення постраждав?» — поцікавився голова комітету з питань забезпечення незалежності суддів Ради суддів Андрій Жук.

Голова РСУ Олег Ткачук зазначив, що приблизно раз на тиждень надходить скарга від прокурорів на… всіх. Суддям доводиться не лише виконувати свої прямі обов’язки, а й перейматися дисциплінарними та кримінальними провадженнями проти себе. І при цьому кримінальні справи відкривають через неправосудні рішення навіть тоді, коли самих рішень ще немає, на основі розгляду суддею клопотань. Крім того, треба пройти процедуру оцінювання доброчесності. Це чинить негативний вплив і обурює законників.

Член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова розповіла, що нині найактуальнішим питанням є незалежність судової влади, адже з початку цього року до ВРП надійшло понад триста повідомлень про втручання у діяльність і тиск на суддів. І найчастіше скаржаться саме на прокурорів та адвокатів.

Також спостерігається втручання у діяльність суддів з боку користувачів соцмереж. Формується таке собі фейсбукове правосуддя, розміщуються неетичні вислови, оприлюднюються матеріали справ, і дописувачі соцмереж це обговорюють і виносять свої вироки. У цьому також винні ЗМІ, які подають інформацію в такий спосіб, наче людина, проти якої відкрили провадження, точно винна.

Жертовність захисників

Адвокати вважають, що саме вони найбільше потерпають через залежність суддів. Адже правник має захищати клієнта безстрашно. Тому необхідно посилити гарантії безпеки захисників, причому не на рівні заяв і навіть законів: мають бути передбачені процесуальні можливості для такого захисту.

Натомість судді, які перебувають під тиском, дають дозволи на обшуки в адвокатських офісах, що взагалі неприпустимо, якщо юрист є захисником обвинуваченого, а не фігурантом процесу. Також трапляються випадки, коли адвокатів намагаються допитати як свідків, тобто спонукають порушити професійну таємницю.

«Слідчі судді нехтують правами адвокатів», — стверджує голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова. «Маємо 1162 повідомлення про порушення прав, 75% з них — втручання в діяльність, а 21% — насильство. Винних не карають, справи просто закриваються», — обурювалася очільниця НААУ.

Винні в цьому, на думку адвокатів, залежні судді, яких поділили за належністю, а вони мовчать. Політики привселюдно дають оцінку їхнім діям, це транслюють на телебаченні, в Інтернеті. А громадськість виносить свої вироки. В такій ситуації важко бути об’єктивним і абстрагуватися від суспільства. Щоб права громадян були захищені, потрібні незалежні судді, які прийматимуть рішення без тиску та впливу.

Також допекли адвокатам і прокурори. Щойно вони втрачають перевагу у справі, як застосовують неетичні методи боротьби: порушують проти адвокатів кримінальні провадження, чинять психологічний тиск. Були випадки, коли прокурори приходили на судові засідання озброєними. «Ми тепер повинні порушувати питання про придбання зброї для адвокатів?» — поставила риторичне запитання Л.Ізовітова.

Зазвичай у провадженні значно більше обвинувачів, ніж захисників. Наприклад, може бути така пропорція — 19 прокурорів і лише 5 адвокатів. Що також психологічно складно витримати.

Озброєні терпінням

Прокурори корінь зла бачать у завантаженості. «Є проблема неявки обвинувачів на судові засідання. Але є причини такої поведінки, — каже голова Ради прокурорів України Михайло Місюра. — Доводиться одночасно бути на кількох засіданнях, а отже, чимось жертвувати». Винні в усьому нераціональне планування часу, недостатня кількість суддів та адвокати, які свідомо затягують процес.

На що захисники заперечили: не можна звинувачувати їх у тому, що вони використовують свої процесуальні права.

Загалом обвинувачі на засіданні висловлювали найменше претензій. Можливо, вони весь запал використали в щоденній професійній діяльності. А може, ніхто не наважується на них тиснути, бо вони за потреби дадуть відсіч.

Висловивши свої образи, адвокати, судді та прокурори дійшли висновку, що треба миритися й налагоджувати співпрацю, аби досягти найвищих стандартів правосуддя. Слід створити координаційний комітет і делегувати до нього по одному члену від кожної з рад. А також сформувати єдині стандарти етики для всіх трьох сторін. Представники освіти у свою чергу пообіцяли навчити нове покоління юристів стандартам етики.

Крім того, було визнано неприпустимим вплив на суддю через відкриття дисциплінарних і кримінальних проваджень, а також приниження судової влади з боку депутатів і посадових осіб.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Анна МАЛЯР,
викладач Національної школи суддів:

— Ми всі працюємо в умовах довіри або недовіри суспільства до Феміди. Всі учасники правосуддя в одному човні. Ми, юристи, в основу роботи ставимо законність. Але легітимності нашим рішенням надає саме довіра суспільства. Тому дотримання норм етики — механізм, який зможе відновити довіру.

Адже звичайна людина, якщо бачить конфлікт між представниками судової влади, не вникатиме, хто має рацію, а хто ні. Їй здається, що погані всі й довіряти не можна нікому. Це юрист може розібратися, хто винен. Тому на кону — довіра суспільства до всіх, а не до когось конкретно.

Громадську думку треба формувати, а довіру суспільства — завойовувати.

Лідія ІЗОВІТОВА,
голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України:

— На жаль, сьогодні медійні та політичні аргументи стали домінувати над нормами права. Суддів поділили за критерієм політичної належності. Але суд — це самостійна гілка влади, і ми маємо боротися за його незалежність. Жодні заяви політиків не мають впливати на справедливість. Європейський суд з прав людини говорить про те, що публічні заяви, які наперед визначають вину людини, неприпустимі.

Михайло МІСЮРА,
голова Ради прокурорів України:

— Закон «Про прокуратуру» передбачає низку гарантій незалежності прокурора. Водночас більшість з них не виконується. Зокрема, не реалізуються гарантії в частині визначеної законом заробітної плати, пенсійного та матеріально-побутового забезпечення тощо.

Повірте: переважна більшість прокурорів, які працюють по всій державі, у кожному її куточку, забезпечує законність і справедливість у тисячах кримінальних проваджень і справ, але позитивні результати роботи та захищені інтереси людей і держави, на жаль, не стають предметом обговорень у суспільстві.

Забезпечення неупередженої дії закону і принципу верховенства права, у тому числі щодо суб’єктів українського правосуддя, є шляхом правової держави.

Закон і Бізнес