Закон і Бізнес


Керуючий партнер Jurimex Юрій Крайняк:

«Традиційна правозастосовна діяльність без будь-яких домішок сьогодні здебільшого залишається тільки в підручниках»


Юрій Крайняк: «Традиційна правозастосовна діяльність без будь-яких домішок сьогодні здебільшого залишається тільки в підручниках»

№38 (1388) 22.09—28.09.2018
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
812

Юрій Крайняк, напевне, один із найбільш відомих українських юристів, якому вдається суміщати посаду керуючого партнера юридичної компанії, законотворчу роботу та при цьому активно практикувати. Про те, як він цього досяг, «ЗіБ» вирішив дізнатися в Юрія напередодні 15-річчя Jurimex.


«Я дуже гордий з того, що наші пропозиції народні депутати зазвичай підтримують»

— На своїх сторінках у соціальних мережах та стрічці новин на сайті Jurimex розміщує багато інформації про участь у законопроектній роботі. Наскільки така діяльність ефективна?

— Ми дійсно розробляємо багато всіляких актів законодавства, проте це не є нашою ключовою практикою. На мій погляд, це логічна реакція юриста: бачиш, що певне питання врегульовано не зовсім вдало, і за наявності можливості щось виправити в законодавстві береш і виправляєш.

Я дуже гордий з того, що наші пропозиції народні депутати зазвичай підтримують. І, якщо вважати критерієм ефективності зміну правил на тому чи іншому ринку під впливом розроблених нами норм, така діяльність, безумовно, ефективна.

— Чи є якась статистика щодо цього?

— Упродовж останніх трьох років Верховна Рада прийняла понад 20 законів, до розроблення проектів яких ми долучалися. Ще близько 5 пройшли перше читання й готуються до фінального голосування. На мій погляд, це дуже хороші цифри, особливо з огляду на те, що розроблення законопроектів не є нашою основною діяльністю.

— Наскільки законопроектна робота відповідає класичному розумінню юридичної професії?

— Почнемо з того, що час робить усе для того, щоб поняття «класичне розуміння юридичної професії» з кожним днем усе більше й більше розмивалось. Описана в підручниках десятирічної давнини 100-відсотково чиста традиційна правозастосовна діяльність без будь-яких домішок сьогодні здебільшого залишається тільки в цих підручниках.

Якщо говорити про роботу з клієнтами, то не впевнений, чи існує зараз якийсь відчутний попит на сухий юридичний консалтинг. Клієнту не потрібна послуга «написати договір», оскільки договір — це не мета, а засіб її досягнення. Тому навіть банальне завдання щодо написання якогось договору перетворюється на квест для перевірки економіки проекту, врахування особливостей ринку, на якому цей договір застосовуватиметься, співвідношення з позиціями податківців та судових органів тощо.

Життя показує, що просте з’ясування цілей, яких клієнт хоче досягти завданням «написати договір», часто призводить до «переформатування» всього проекту.

— Як цей підхід може реалізовуватися при розробленні законів?

— Ми тут не бачимо конфлікту. На мою думку, розробка законопроекту не відрізняється від роботи над проектом договору. І те, й інше спрямоване на врегулювання моделі поведінки зацікавлених осіб. Такі самі норми, пункти, статті та розділи, така сама обов’язковість, що відрізняється лише кількістю зобов’язаних осіб.

Розробка законопроекту має починатися з того самого, з чого починається робота над договором: з’ясування цілей та перешкод на шляху їх досягнення. Як показує практика, велика кількість прийнятих Верховною Радою законів не працює або працює не так, як хотілося б, саме через відсутність чітких і зрозумілих відповідей на вказані питання.

— Як ваш підхід працює на практиці?

— Наведу приклад. Я багато працюю з копірайтом та регулюванням діяльності електронних ЗМІ. Ми з нашими юристами цих практик знаємо сильні й слабкі сторони в чинному законодавстві. Звісно, не все подобається, тому наші юристи написали кілька проектів про внесення змін до них. Як наслідок, чинний закон «Про авторське право і суміжні права» доповнений трьома законами, які повністю або частково написані тут, в Jurimex. Те саме стосується й закону «Про телебачення і радіомовлення», більшість основних змін до якого за останні 5 років була написана нашими юристами або з нашою участю.

— Можете навести приклади найбільш значущих, на ваш погляд, змін до законопроектів, розроблених вашими юристами?

— Наприклад, закон «Про державну підтримку кінематографії». Завдяки йому запрацювала система державних субсидій для зйомок українських фільмів. Результати вже зараз можна побачити на екранах кінотеатрів. У багатьох кінопроектах ще тривають технологічні періоди, тож їх буде ще більше.

Над цим проектом працювала команда з провідних фахівців з різних галузей: економісти, фінансисти, телевізійники, юристи кінокомпаній, іноземні експерти тощо. Це дуже важливий, реформаторський закон, і я радий, що його вдалося провести через Верховну Раду, вето Президента, повторне голосування…

Законопроектною роботою займається не тільки ІР-практика, а й інші. Наприклад, юристи податкової практики розробили проекти про податкову амністію та про внесення змін до закону «Про судовий збір», що вже зареєстровані у парламенті, а також проект про комплексну реформу податкової відповідальності, який нині перебуває на розгляді у Міністерстві фінансів.

«У разі запровадження спеціалізації варто очікувати підвищення якості правосуддя»

— Як вам удається суміщати розроблення законопроектів зі звичайною роботою з клієнтами?

— У нас чудова команда юристів у сфері ІР та медіа-права. Наприклад, Оксана Єфімчук, яка кілька останніх років очолює практику інтелектуальної власності, на моє переконання, є одним з найкращих ІР-юристів у країні.

Вона прийшла до Jurimex ще студенткою і буквально на наших очах перетворилася на надзвичайно кваліфікованого, розсудливого, уважного до деталей фахівця екстра-класу. Завдяки нашій команді ми здатні вести кілька складних проектів одночасно без шкоди один одному.

— Наскільки важливою для Jurimex є практика інтелектуальної власності?

— Мені, звичайно, складно бути об’єктивним, оскільки це практика, якою я досі опікуюсь. Безумовно, це одна з ключових практик, звідси і наше шанобливе ставлення до неї.

Тренд на диджеталізацію економіки спричинив те, що більшість завдань у сфері ІР стосується функціонування електронної економіки. Тому ми вирішуємо питання щодо очищення прав на відео для YouTube, роботи он-лайн-кінотеатрів, використання інтелектуальної власності в електронній торгівлі, трансфер-технологій, розроблення і передання прав на програмне забезпечення тощо.

Здебільшого ці питання перебувають на стику права і технологій. Усі знають, що технології змінюються швидше, ніж право. Очевидно, що законодавство навіть не намагається встигати за технологічними тенденціями, тому зазвичай робота юриста включає розбір нового технічного рішення на складові, щоб зрозуміти, яка з норм чинного закону може врегулювати ці питання і чому саме так.

— Чи допоможе захистити права інтелектуальної власності створення спеціалізованого суду?

— Немає сумнівів, що спеціалізація надзвичайно важлива. Завдяки їй велика кількість справ буде розглядатися швидше й ефективніше, а юристи, які практикують в ІР, зможуть хоча б приблизно передбачати перспективи тієї чи іншої справи. Адже ми знаємо багато сумних історій, коли якийсь вузький доменний спір потрапляє до суду віддаленого райцентру, де судді пишуть рішення від руки і не вміють користуватися комп’ютером.

У мене колись була справа, більшу частину провадження в якій я під стенограму відповідав на запитання судді щодо різниці між авторським правом, торговельними марками та доменними іменами. Зрозуміло, що рішення в такій справі містить великий елемент несподіванки.

У разі запровадження спеціалізації варто очікувати підвищення якості правосуддя. Втім, на мій погляд, сама ідея створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності була недостатньо обговорена у професійному середовищі. Ми аналізували статистику щодо кількості спорів з питань інтелектуальної власності по всій країні. Як виявилося, їх не так уже й багато, щоб створювати спеціалізований суд. У будь-якому разі ми з нетерпінням чекаємо запуску ВСІВ і покладаємо на нього великі сподівання.

«Надзвичайно пишаюся тим, якою стала наша юридична фірма»

— Цього року Jurimex відзначає 15-річчя. Чи відповідає те, як виглядає юридична фірма сьогодні, вашим колишнім прогнозам?

— Чесно кажучи, коли ми починали, то розраховували на невеличку фірму з бутиковими напрямами. Сьогодні у нас 4 поверхи у бізнес-центрі, ми займаємося надзвичайно складними проектами, де перетинаються різні галузі права й економіки. Якщо на початку нашої діяльності у нас було 5 юристів, то сьогодні — понад 100.

Нам довіряють великі українські та міжнародні компанії, ми активно співпрацюємо з українськими органами влади та іноземними державними та недержавними організаціями. Я надзвичайно пишаюся тим, якою стала наша юридична фірма, і вірю, що ми можемо бути ще кращими.

— Як будете святкувати ювілей?

— Ми відмовилися від традиційних застіль і вирішили взяти участь в організації, на наш погляд, досить значної культурної події в рамках співпраці з Національним художнім музеєм України — у виставкового проекту «Явлення. Пам’ятки Братського монастиря», який відкривається за нашої участі в листопаді, у день народження компанії.

У проекті використовуються сучасні технології для реалізації інноваційних підходів до експонування творів ключового для українського мистецтва періоду — доби українського бароко.

Одна з найважливіших цінностей нашої компанії — відповідальність, і ми втілюємо її у сумлінній роботі для наших клієнтів і підтримці розвитку культурної сфери країни.

На відкриття ми запросимо найближчих друзів, поговоримо про нашу історію, культуру та майбутнє. Мені здається, що такий важливий для нас ювілей варто відсвяткувати саме у такий спосіб.