Закон і Бізнес


Втрутитися, не порушуючи

Чи є картонна коробка житлом і як не перетнути межі приватного та сімейного?


Максим Таус (ліворуч) обговорив із колегами також рішення ЄСПЛ у справі «Заїченко проти України».

№37 (1387) 15.09—21.09.2018
Ксенія ТАЛАМАНЧУК, м.Дніпро
9390

Протягом останніх років Україна є одним з лідерів за кількістю заяв до Страсбурга. В них ідеться не тільки про невиконання судових рішень з боку держави, а й про порушення інших конвенційних гарантій, на які судді подекуди не звертають уваги.


Кореляція термінів

Проблеми застосування ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обговорили під час тренінгу, що проводила Національна школа суддів на базі Ленінського районного суду м.Дніпропетровська. Захід, організований для суддів місцевих загальних судів, відкрив вступним словом директор Дніпропетровського регіонального відділення Національної школи суддів Олександр Мартиненко, який наголосив на необхідності постійного підвищення рівня та якості правосуддя шляхом поглиблення знань з боку служителів Феміди.

Більш як 20 років минуло з часу, коли Україна ратифікувала конвенцію. Відтоді як суспільство, так і судочинство зазнали кардинальних змін. Сучасні реалії вимагають від суддів не лише прийняття справедливих та обґрунтованих рішень, але й роз’яснення позиції суду на рівні, доступному сторонам у справі.

Крім того, зміни до законодавства, що передбачають дисциплінарну відповідальність судді у випадку винесення Європейським судом з прав людини рішення проти України, роблять цю тему надважливою.

Однією з головних проблем застосування положень ст.8 конвенції називалася відсутність кореляції між поняттями «особисте і сімейне життя», що використовується в українському законодавстві, та «приватне і сімейне життя», як записано в конвенції. Однак найбільші складнощі виникають через постійне розширення ЄСПЛ трактування обсягу прав, передбачених конвенцією. Про це у своїй доповіді зазначив суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська Максим Таус. Він наголосив, що судді повинні постійно вивчати практику ЄСПЛ з метою недопущення порушень норм конвенції.

Офіс як житло

Зокрема, згідно з позицією ЄСПЛ приватне життя є автономною категорією та не може бути охоплене будь-яким вичерпним переліком. Також постійного розширення зазнає поняття «житло». Так, з огляду на високі стандарти захисту прав, визначені конвенцією, житлом уважається будь-яке приміщення, яке особа використовує для перебування та проживання. Одним з яскравих прикладів цього є визнання як житла картонної коробки, яку використовував безхатченко.

Цікавим також видається рішення ЄСПЛ від 16.12.92 у справі «Niemietz v. Germany». Суд визнав, що офіс адвоката, в якому було проведено обшук, є житлом, та встановив порушення права на повагу до приватного і сімейного життя в розумінні ст.8 конвенції. Такого висновку ЄСПЛ дійшов, зважаючи на особливості професії адвоката та ненормований графік роботи.

Вир емоцій охопив аудиторію під час розгляду проблем захисту їхніх прав, а також можливості притягнення до дисциплінарної відповідальності судді у випадку прийняття ЄСПЛ рішення проти України. Адже, наприклад, для органів досудового розслідування аналогічні санкції не передбачені. Окремого обговорення заслужило питання необхідності підвищення кваліфікації слідчих органів з огляду на низьку якість процесуальних документів, що від них надходять.

Проведення обшуків

У свою чергу Дмитро Мовчан з Ленінського райсуду м.Дніпропетровська прочитав лекцію про критерії виправданості втручання. Зокрема, він наголосив на необхідності використання триступеневого механізму при прийнятті рішень щодо надання дозволів на дії, які становлять втручання у приватне та сімейне життя. Так, ухвалюючи рішення, суддя має дослідити, чи обґрунтоване таке втручання, чи існує можливість отримання інформації іншим шляхом, а також співмірність обраних заходів з погляду інтересів демократичного суспільства.

Також судді виконували практичні завдання. Під час роботи виникла дискусія щодо розмежування права на повагу до приватного та сімейного життя від права на свободу вираження думок.

Із цього приводу Ірина Шаповалова з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області доповіла про особливості втручання у приватне та сімейне життя під час проведення обшуку. Серед іншого наголошувалося на неприпустимості повторного проведення обшуку за однією ухвалою суду та засобах протидії цьому.

Цікавою виявилася тема проведення обшуку в контрагентів. Так, згідно з позицією ЄСПЛ такі дії становлять порушення права на повагу до приватного життя у контексті ст.8 конвенції.

Недоторканність особистості

В розумінні ЄСПЛ сфера приватного життя складається із трьох аспектів: фізична, психологічна або моральна недоторканність особи, власне приватне життя та право на особисту ідентичність і недоторканність.

Так, порушенням фізичної, психологічної або моральної недоторканності особи визнаються незаконні дії щодо медичного лікування та обстеження, а також таке поводження, яке не досягає порогу жорстокості, передбаченого ст.3 конвенції. Показовими щодо меж захисту права на приватне життя є дві справи — «Von Hannover v. Germany» №1 та №2. Обидві стосуються вимоги принцеси Кароліни фон Ганновер щодо видалення її фотографій зі ЗМІ.

У першому випадку (рішення від 24.09.2004) ЄСПЛ визнав, що має місце втручання у приватне життя вінценосної особи, оскільки світлини зроблені під час її відпочинку в закритому заміському клубі. Натомість у рішенні від 7.02.2012 констатовано, що фото, на яких зображене перебування принцеси в загальнодоступних місцях та на офіційних заходах, не підпадають під дію ст.8 конвенції.

Завершила тренінг Марина Власенко із Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу. Вона говорила про необхідність обережного підходу до дослідження доказів, отриманих шляхом втручання в приватне спілкування, з огляду на можливість розголошення охоронюваної законом таємниці. Судді погодилися, що найбільш доречним є дослідження таких доказів у закритому засіданні.

Отже, судді, напевне, добре усвідомлять, наскільки відповідальними мають бути їхні рішення як щодо дозволів на обшуки та негласні слідчі (розшукові) дії, так і стосовно оцінки доказів, на яких потім ґрунтуватиметься обвинувачення. Адже якщо конвенційні гарантії не виконуються в нас, то в Страсбурзі на такі порушення очі не заплющуватимуть.