Закон і Бізнес N 37/2018. Анонс публікацій
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 37. 15 вересня - 21 вересня 2018 року.
Серед головних причин недосконалості нового права — відсутність гарантованої виплати справедливої сатисфакції як за моральну шкоду, так і за матеріальні витрати, пов’язані з марним пошуком справедливості в судах. Щоб знайти дієві важелі, до Конституційного Суду запросили міжнародних експертів. Докладніше – у матеріалі «Національний фільтр».
Правнича спільнота стурбована численними випадками порушень прав адвокатів. До кого фахівець може звернутися по захист? Чому не варто розраховувати на силові методи вирішення проблеми? У чому правоохоронці звинувачують адвокатів? На яку допомогу міжнародних інституцій можуть розраховувати українські юристи? У чому полягає формула успіху адвоката? Про це та інше розповідає голова комітету захисту прав адвокатів Ради адвокатів Київської області, член правління Асоціації адвокатів України Віталій НАУМ.
Добре відоме правило, що, доки тривають реформи, можна не звітувати про їх результати. Тому в Україні одна перебудова ще не завершується, як оголошується про початок наступної. Цього разу дійшли руки й до самоврядного інституту в правовій царині — адвокатури. Про це читайте у матеріалі «Поділяй і реформуй!».
Попри пророкування, що розвиток електронних технологій призведе до зникнення низки юридичних спеціальностей, нотаріуси вітають будь-які цифрові новації та адаптовують їх до своїх потреб. Чому електронні технології не замінять присутності фахівця, читайте у матеріалі «Що підписано пером».
В якій державі можна швидко зареєструвати торговельну марку, а в якій легше відстояти суб’єкт інтелектуальної власності в суді? Отримати відповіді на ці запитання правники змогли на засіданні комітету Асоціації адвокатів України. Виявилося, що Європейський Союз пропонує найбільш вигідні умови, але українці поки що не цілком виконують його вимоги. У кого більше засобів захисту авторського права, дізнаєтесь у статті «Географія патентів».
Судова реформа 2016 року дала суспільству надію, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека» не тільки визнаються в країні «найвищою соціальною цінністю», але й будуть захищені правосуддям через дію верховенства права. Проте ейфорія швидко згасла через задовільну реалізацію прогресивних норм. Про ліквідацію ВСУ розповівБОГДАН ПОШВА, суддя Верховного Суду України, заслужений юрист України у матеріалі «Руйнівна криза легітимності».
Протягом останніх років Україна є одним з лідерів за кількістю заяв до Страсбурга. В них ідеться не тільки про невиконання судових рішень з боку держави, а й про порушення інших конвенційних гарантій, на які судді подекуди не звертають уваги. Про це читайте у матеріалі «Втрутитись, не порушуючи».
За 4 роки перебування в процесі трансформації вітчизняна Феміда втратила майже половину «ваги», адже чимало досвідчених законників пішли у відставку. Проте деякі залишаються відданими своєму покликанню та продовжують працювати у системі. Так, колишній голова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, заслужений юрист України Олександр МАРТИНЕНКО нині опікується підготовкою нових кадрів на Дніпропетровщині. Тож при нагоді «ЗіБ» поцікавився його думками щодо як самої реформи, так і перспектив заповнення вакансій у судах.
Одного разу суддя, поспішаючи у відпустку, прийняла рішення про задоволення позову. Відповідачі злісно прогулювали засідання, ігнорували повідомлення, чим неабияк дратували. А потім виявилося, що один з них 3 роки тому помер, а інший переїхав. Про те як законниця отримала догану через стягнення боргу з покійника читайте у статті «Таємне рішення».
У разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності. Таку правову позицію виклав Верховний Суд. Ознайомитись з справою можна у матеріалі «Доручення на ревізію».
Завершення процесу ухваленням вердикту не гарантує захисту, оскільки рішення повинне бути реально виконаним, а це можливо шляхом звернення його до виконання. Про це йдеться в узагальненні практики вирішення місцевими загальними судами Хмельницької області процесуальних питань, пов’язаних із виконанням рішень у цивільних справах, за 2017 р. Як обчислюється розумний строк розгляду, розповіла ТЕТЯНА ГРЕБЕЛЮК, начальник відділу аналітично-статистичної роботи Апеляційного суду Хмельницької області у матеріалі «Своєчасна сатисфакція».
25 липня цього року Верховний Суд виніс постанову, якою обмежив внутрішньо переміщених осіб у праві голосу на місцевих виборах. Проаналізуємо, чи узгоджується таке рішення з практикою Європейського суду з прав людини та чи є перспективи у звернення до Страсбурга за таких обставин. Як ВС позбавив переселенців права голосу на місцевих виборах, розповіла ОЛЕНА ЛЬОШЕНКО, адвокат, експерт з питань ЄСПЛ. Докладніше – у матеріалі «Постійно тимчасові».
Нова редакція Цивільного процесуального кодексу містить новелу щодо письмового провадження, а поряд із терміном «малозначні справи» вживається поняття «справи незначної складності». Це спричиняє певні труднощі на практиці, з якими й спробуємо розібратися. Коли справи незначної складнощі стають малозначними, і що це означає для можливостей оскарження та представництва, розповів АНДРІЙ ГРУШИЦЬКИЙ, секретар судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області, к.ю.н. у статті «Розгляд по-спрощеному».