Закон і Бізнес


Від батька до сина

Фахівці розказали, як залишити нащадкам не проблеми, а майно


№32 (1382) 11.08—17.08.2018
Аліна ПРИШЛЮК
12007

Найкраще, що можуть передати батьки своїм дітям, це гени й виховання. Правильно передати ма-теріальні блага, щоб потім не довелося півжиття провести в судах, доводячи своє право власності, — також потрібно. Як це зробити і про що слід пам’ятати?


Нюанси договорів

Приклад невигідного спадкового договору — історія французької довгожительки Жанни Кальман. У віці 90 років вона уклала зі своїм адвокатом договір, згідно з яким правник зобов’язався виплачувати жінці щомісяця суму, яка в підсумку покриє вартість квартири протягом 10 років. Однак мадам Кальман прожила ще 32 роки. Набувач майна так і не дочекався своєї квартири, помер раніше. Житло отримала вдова по ньому за ціною, утричі більшою, ніж ринкова.

Хоча зазвичай спадкові договори, навпаки, недостатньо вигідні для власників майна. Як розповіла під час засідання комітету з цивільного, сімейного та спадкового права Асоціації правників України його голова Ірина Мороз, часто договори хочуть розірвати саме власники.

Наприклад, був випадок, коли бабуся уклала договір із жінкою, яка зобов’язалася дбати про неї, забезпечувати ліками, організовувати зустрічі з онуками та регулярно відвідувати. Проте через особисті проблеми спадкоємиця не змогла виконувати покладені на неї обов’язки. Бабусі доводилося постійно звертатися по допомогу до сторонніх осібї, тому вона подала до суду, який цей договір розірвав.

В іншій справі подружжя звернулося до суду з позовом про розірвання договору, бо під час його укладання не поклали на набувача жодних обов’язків. Просто спадкоємець мав отримати після їхньої смерті майно. Однак із віком власники почали хворіти, потребували допомоги, лікування та медикаментів. Спадкоємець відмовився турбуватися про людей добровільно. Подружжя спробувало внести зміни в договір, але виявилося, що це зробити неможливо. Суд також відмовив у розірванні договору, оскільки законодавство не передбачає такої причини для цього, як зміна стану людини.

І.Мороз порадила бути уважними під час здійснення правочинів. Адже українське законодавство не передбачає механізмів унесення до спадкового договору доповнень щодо додаткових обов’язків набувача.

Іноді спадкові договори використовують для того, щоб обійти закони. Наприклад, був випадок, коли з його допомогою спробували обійти мораторій на продаж землі. Проте в суді документ визнали не дійсним, адже він суперечить законодавству.

Спадкоємці за законом

Учасники засідання поділилися думками щодо особливостей отримання обов’язкової частки в спадкуванні та порадили, як позбавити частки спадкоємця, котрий не турбувався про власника майна.

Наприклад, спадщина переходить до сина, який роками не спілкувався з батьком чи матір’ю, не дбав про рідну людину, навіть якщо вона була безпомічною, інвалідом або хворіла й потребувала допомоги. У такій ситуації інші спадкоємці можуть позбавити свого родича права на частку майна. Також право на спадщину втрачають особи, які вчинили замах на життя, перешкоджали власнику скласти заповіт із метою збільшити свою частку.

Нотаріус Марія Кукса розповіла про ситуацію, коли до неї звернулася жінка, яка хотіла продати квартиру покійного чоловіка. З’ясувалося, що люди жили в цивільному шлюбі багато років, а коли чоловік помер, жінка мала зовсім іншу реєстрацію. У цій ситуації потрібно йти в суд і доводити там своє право на обов’язкову частку. Аж тоді звертатися по оформлення спадщини.

М.Кукса приділила увагу питанням спадкування спільного майна, коли якась його частина переходить у повну власність, а інша — у користування разом зі співвласниками. Дуже часто люди економлять і не виготовляють свідоцтво про право власності в спільному майні. Згодом це створює безліч труднощів, наприклад, при спробі продати цю частку.

Проблема непідконтрольних територій

Непростим сьогодні є спадкування майна на непідконтрольних територіях. Адже жодні документи, видані в ОРДЛО, в Україні не мають юридичної сили, навіть довідка про смерть. Сьогодні для отримання такої довідки потрібно звертатись у суд. До заяви слід додати всі наявні докази смерті, пояснення свідків і висновки експертів.

Був випадок, коли суд відмовив людині у визнанні родича померлим, адже вона мала єдиний доказ — довідку з лікарні в Донецьку. Тому спадкоємець не зміг вступити у володіння майном, оскільки юридично спадкодавець залишався живим.

Далі виникає проблема із заповітом. Деякі нотаріуси продовжували посвідчувати заповіти відповідно до українського законодавства, хоча не мали можливості їх зареєструвати в спадковому реєстрі. Проте спадщину за таким заповітом можна отримати. Утім, більшість заповітів, посвідчених на непідконтрольних територіях, не визнаються в Україні.

Якщо спадкову справу відкрив нотаріус, який на даний момент проживає на цих територіях і має у своєму розпорядження всі архіви, то доведеться звертатися в суд. Адже законом не передбачено можливості звернутися до іншого нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Наступною проблемою на шляху спадкоємця є продаж. Якщо особа, наприклад, живе в Києві, а майно продає в Луганську, то, за українським законодавством, воно продовжує числитися за спадкоємцем. Дуже часто трапляються випадки, коли договори продажу їдуть укладати на неокуповану територію України чи в РФ, аби вони мали юридичну силу.