«Безвіз» для капіталу
З наступного року фізичні особи та компанії самостійно вирішуватимуть, коли та як проводити валютні операції
В Україні, як і в більшості країн, резиденти мають право бути власниками валютних цінностей, розміщених за межами країни. Також вони можуть проводити валютні операції з урахуванням обмежень, які тривалий час установлювались актами валютного законодавства. Проте з лютого наступного року відбудеться певна лібералізація. Які переваги вона дасть фізичним особам та бізнесу?
Позитиви лібералізації
7 лютого наступного року вступить у дію довгоочікуваний закон «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII. Його можна розцінювати як рішучий крок на шляху лібералізації розрахунків і скасування валютного контролю.
Серед основних нововведень можна відзначити так званий безвіз для капіталу, або ж принцип свободи здійснення валютних операцій. Адже свобода пересування капіталу є одним із пунктів угоди про асоціацію з Європейським Союзом, положення якої Україна зобов’язалась імплементувати.
Тобто з набранням чинності законом фізичні особи та компанії можуть самостійно вирішувати, коли та як їм проводити валютні операції не тільки за кордоном, а й на території України. Більше не буде обмежень і необхідності отримання ліцензії від Національного банку.
З практичних аспектів можна відзначити, що тепер лібералізація валютного контролю відбулась у таких сферах, як інвестування за кордон, тобто купівля іноземних компаній, відкриття представництв, інвестування в цінні папери, нерухомість, майнові права тощо.
Вказане нововведення нарешті дає українським громадянам можливість без зайвих труднощів придбати нерухомість за кордоном, вартість котрої, як правило, перевищує €100 тис. Адже до цього з дозволеним лімітом у $50 тис. на рік на підставі електронної ліцензії фізична особа могла про це забути.
Крім того, спрощується процедура отримання іпотечного фінансування при купівлі нерухомості за кордоном у зв’язку з тим, що іноземним банківським установам більш зрозумілим є переказ власних коштів з України при оформленні такого виду кредиту.
Іншим позитивним моментом для населення в цьому контексті є можливість відкриття банківських рахунків за кордоном з переказом коштів з України без остраху бути притягнутим до відповідальності у випадку неоформлення відповідної ліцензії на таку операцію.
Другий важливий аспект, який звільняє бізнес від бюрократії, — це скасування реєстрації позик, кредитів та фінансової допомоги від нерезидентів. Ця норма також може застосовуватись і для іншої сторони — резидента України, який зможе надати кредит нерезиденту у валюті.
Що стосується зовнішньоекономічних операцій, то тут буде скасовано такий звичний граничний строк розрахунків за договорами ЗЕД, який поки що становить 180 днів. Однак відповідно до ст.13 закону регулятор матиме право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів, порушення яких буде тягнути за собою накладення штрафних санкцій (нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% від суми неодержаних коштів за договором).
Прозорість — під контролем
Із законодавчих новел убачається чітка політика лібералізації валютного законодавства з одночасним посиленням принципу прозорості ведення операцій та встановлення більш жорстких критеріїв у зазначеній сфері з боку держави. Це, у свою чергу, не виключає прийняття нового законодавства, покликаного протистояти, зокрема, використанню офшорних зон та ухиленню від сплати податків.
У рамках упровадження принципу прозорості в п.11 «Перехідних і прикінцевих положень» закону №2473-VIII міститься пряма вказівка Кабінету Міністрів спільно з НБУ розробити законопроекти щодо здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб та про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування. Вони, зокрема, мають визначити:
• правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
• правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
• правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
• правила оподаткування постійного представництва;
• заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
• процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
• питання запровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.
Крім того, Нацбанк і надалі наділений повноваженнями вживати всіх необхідних заходів у разі виникнення кризових ситуацій та скасувати обмеження в «спокійні» для економіки часи. Водночас загалом дія таких обмежень не може тривати довше ніж 18 місяців і кожні 6 місяців може бути продовжена лише за погодженням ради регулятора, як передбачено в ст.12 закону.
Перехідний період
Українські бізнесмени та громадяни зможуть скористатися перевагами закону через 7 місяців перехідного періоду з дня набрання ним чинності, тобто з лютого 2019 року.
При цьому протягом 6 місяців перехідного періоду триватиме доопрацювання нормативно-правових актів НБУ, після чого вони будуть оприлюднені регулятором. Тобто закон планується ввести в дію через 30 днів після такого обнародування.
Основним завданням акта є реформувати систему валютного регулювання та забезпечити фундаментальне право громадян вільно розпоряджатися своїми коштами.
Разом з тим у рамках боротьби з ухиленням від оподаткування та виконанням зобов’язань України щодо прийняття актів BEPS, CRS, ATAD тощо, з метою виходу зі списку high-risk juris-dictions, до якого наша країна входить в уявленні багатьох європейських фінансових установ, потрібно розробити та прийняти відповідні нормативно-правові акти.