Закон і Бізнес


Гучна справа

Луценко звинувачують в розвалі кримінальних справ


08.08.2018 12:49
Тарас КОЗУБ, «Вести»
11553

У підкилимовій сутичці усередині Генпрокуратури новий поворот. Після обіцянки Юрія Луценко реорганізувати Департамент спецрозслідувань ГПУ (останнім часом його діяльність була сфокусирована на «справах Майдану») його керівник, прокурорський «важняк» Сергій Горбатюк зробив гучну заяву, де-факто звинувативши очільника відомства (і власного шефа) у фальсифікації процесуальних документів, які привели до зміни підслідності на користь Військової прокуратури та її керівника Анатолія Матіоса, і у результаті — до розвалу справ, розслідування яких влада називала принциповим. «Вести» розібралися у підґрунті скандалу.


Що сказав Горбатюк

За останні два місяці глава департаменту багато раз безсторонньо висловлювався про безпосереднього начальника: говорив, що Юрій Луценко «діє незаконно», затягуючи ряд справ (це стосується як колишнього керівництва країни, так і суддів, і зміни прокурорів у справі активіста Євромайдану Бубонця, що заявив про вбивство «беркутівців»), і навіть подав позов проти Генпрокурора, попросивши суд визнати протиправним і скасувати наказ про перевірку підшефного Горбатюку Департаменту спецрозслідувань. Проте в інтерв’ю «Лівому берегу» він зробив куди більш резонансну заяву, яка цілком може викликати проведення розслідування НАБУ. Відповідаючи на питання про гальмування ГПУ слідчих дій у конкретних справах екс-чиновників часів Віктора Януковича, Горбатюк навів як приклад справу проти екс-керівника Міністерства доходів і зборів Олександра Клименка.

«Справу забрали, сфальсифікувавши як протокол наради, так і ухвалу про зміну слідчого підрозділу... Це було на шостий день перебування Луценка на посту, — сказав Горбатюк. — На нараді питання щодо Клименка не обговорювали. Потім приходить протокол, а в ньому записано, що Генпрокурор заслухав справу Клименка. Визнав розслідування неефективним і доручив передати у Військову прокуратуру». В той момент, за словами Горбатюка, його департамент уже встиг повідомити про підозру десяти особам (а блокував цей процес, нібито, особисто заступник глави ГПУ Юрій Столярчук, з яким, метафорично відзначив Горбатюк, йому доводилося «битися» — від нього «вимагали не повідомляти» про підозри).

«Уперше співробітник прокуратури такого високого рівня, що заслужив довіру займатися такими гучними і тяжкими кримінальними справами, прямо звинуватив свого керівника в скоєнні злочину — НАБУ просто зобов’язане відкрити кримінальне провадження за заявою у ЗМІ», — вважає адвокат, керуючий партнер «Prove Group» Юрій Захарченко. А колишньому заступнику глави ГПУ Миколі Голомші і зовсім важко пригадати подібні прецеденти. «Щоб прокурорами фабрикувалися документи, особливо на рівні ГПУ — такого не було ніколи. Адже Генпрокуратура завжди була зразком дотримання законів, до того ж, Генпрокурор і так здійснював процесуальне керівництво, справа йому підконтрольна — я не розумію зміст такого рішення, — сказав Голомша «Вестям». — Фальсифікація обставин для зміни підслідності — таке бачу вперше».

Як Матіос підставив Луценко

Цікаво, що «справа а була передана саме Військовій прокуратурі. Співрозмовники «Вестей» в адвокатських і прокурорських колах в один голос називають зміну підслідності незаконною, оскільки справи такого роду повинні розслідувати або прокурорські «важняки», або слідчі НАБУ. Тут важливо, що передача справи відбулася в травні 2016-го, коли новостворений орган, НАБУ, вже вступав в повноваження (і передача справ йому була можлива). «Але одні епізоди цієї справи реєструвалися до створення НАБУ, інші — після. І чомусь питання підслідності — дуже тонке, таке, що вимагає фундаментальних теоретичних знань, було вирішено на користь Військової прокуратури, що неможливе за законом, — підсумував адвокат Олександр Дульський, чиє адвокатське об’єднання «Войченко і Дульський» захищає десяток колишніх співробітників податкової, що проходять по т.з. «вертолітній справі» (підозрюваних намагаються прив’язати до «справи Клименка»).

В інтерв’ю «Вестям» колишній заступник глави військового прокурора Центрального регіону України Анатолій Маркевич трактує інтерес очільника Військової прокуратури так: «в Анатолія Матіоса були «піарні» цілі. «Офіційна «відмазка» — це доручив розслідувати Генпрокурор. Минулого року військова прокуратура розслідувала 52% «невійськових» справ... Якщо дивитися на Кримінальний кодекс крізь пальці, в ньому є стаття, що допускає виняткові обставини для розслідування таких справ. Але в цьому випадку Луценко і Матіос переслідують піарні цілі».

Розкрилися і деякі інші обставини передачі підслідності від Луценко Матіосу, не відомі широкій публіці. За словами Олександра Дульського, мова про особистий лист глави Військової прокуратури на адресу шефа прокуратури, в якому той... прямо попросив змінити підслідність. «Це не був документ в порядку КПК, не ухвала. У тексті — прохання передати йому справу, буквально «вирішити суперечку на користь його організації», Військової прокуратури. А на додаток до цього листа він приклав проект ухвали, що само по собі юридичний нонсенс, бо лист приватний, — пояснив адвокат «Вестям». — Юрій Вітальевіч цю ухвалу підписав, ймовірно, вчинивши це «на довірі» — але в результаті Матіос його просто підставив». Втім, можуть бути і приховані мотиви Юрія Луценка: Юрій Захарченко звертає увагу на «недосказаність» у словах Горбатюка. «Не виключено, що Луценко когось міг намагатися прикрити — судячи з усього, такі люди існують, і у Горбатюка на той момент були вагомі підстави для їх кримінального переслідування, але йому не дали цього зробити», — підсумував адвокат.

Чому розвалюється справа

Важливо, що саме Горбатюк спочатку сприймав справу проти екс-керівництва податкової, як свій «щасливий квиток». За даними «Вестей», прокурор зовсім не перебільшує, коли говорить про результати у вигляді пред’явлених підозр. Адвокати, знайомі з перебігом слідства, описують вживану ним модель як «класичну» — від меншого чиновника до більшого. У 2015—2016 рр. інспекторів податкової інспекції викликали до прокуратури і допитували на предмет надання свідчень проти їх керівництва.

«Начальник інспекції не знає, навіщо йому дають команду, і чи буде хтось з начальства «заволодівати коштами» держбюджету — і після надання свідчень стосовно керівництва чиновникам, які виконували накази несвідомо, могли інкримінувати службову халатність. Так є велика вірогідність, що людина дасть свідчення проти керівництва, адже халатність — злочин не важкий, навіть з роботи не звільнять. Заплатить 1700 грн. штрафу — і йде далі трудитися, — пояснив «Вестям» Дульський. — А Військова прокуратура вибрала іншу позицію, заявивши з ходу, що інспектори управління перевірок фізосіб-підприємців — це члени злочинної організації Януковича, почали звозити їх на вертольотах до Києва. Тепер притягати до кримінальної відповідальності хоч кого-небудь буде неможливо — серед наших підзахисних вже є навіть скасовані арешти їх банківських рахунків».

Найбільшим процесуальним прорахунком прокуратури юрист називає якраз непідслідність справи Військовій прокуратурі: у ст.87 КПК йдеться про порушення прав людини через непідслідність, що є імперативною нормою права. «Разом з тим, подібне порушення — явище у правоохоронців звичайне, і причиною тому, найчастіше, отримання неправомірного інтересу: «подяки» за ініціативу, самовіддачу і готовність до співпраці, — відзначає Юрій Захарченко. — Саме тому в країні повно борців з економічною злочинністю — це спеціалісти з «закошмаріванія» бізнесу, які готові на перший заклик розслідувати справи, пов’язані з госпдіяльністю підприємців».

Утім, у передачі справи Військовій прокуратурі (і вірогідній фальсифікації, про яку заявляє Сергій Горбатюк) є більш далекі наслідки. Річ у тім, що його заява в ЗМІ відкриває шлях для перевірок, які можуть бути ініційовані у будь-який момент, — а тим більше, після президентських виборів. «Владна команда зміниться, і нові прокурори спробують зачистити собі «кордони», щоб розставити своїх людей на посаді — тут і стане в нагоді таке порушення, щоб було, що пред’явити своїм попередникам, — вважає Олександр Дульський. — Достатньо допитати пару-трійку прокурорів, які входили в колегію, про те, чи була «справа Клименка» на порядку денному. Хтось скаже: «не пам’ятаю, щоб звучало це питання» — ось і склад кримінального правопорушення!».

«Вести»