Закон і Бізнес


Свобода операції в межах заборон

Новий порядок валютного регулювання: зміна чи ліквідація лабіринту?


Багато в чому реальна лібералізації валютних операцій залежатиме від Національного банку.

№31 (1381) 04.08—10.08.2018
Діана КОЛОМІЙЦЕВА, адвокат, керуючий партнер ЮК «Bossom Group», к.ю.н.
1655
1655

За роки незалежності валютне законодавство України проходило кілька етапів лібералізації. Проте основні правила не змінювалися майже 25 років. Й ось тепер парламент ухвалив новий закон «Про валюту і валютні операції». Проаналізуємо, чи можна вважати його історичним.


Ліцензування операцій

Акт набуде чинності через 7 місяців з моменту його опублікування. Водночас утратять чинність декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 №15-93, закон «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» і низка указів Президента. Національний банк не пізніше ніж за 30 календарних днів до цього має забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.

Тож у лютому 2019 року країна має почати жити за новими правилами валютного регулювання, які в більшості інформаційних джерел оцінюються як найбільш ліберальні. Адже головною відмінністю нового закону буде правило: «дозволено все, що не заборонено». А це означає, що практично будь-які валютні операції між резидентами й нерезидентами в іноземній та національній валюті зможуть здійснюватися без обмежень.

По-перше, не діятимуть індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій, передбачені чинним законодавством. Згідно з постановою НБУ від 17.06.2004 №266 індивідуальні ліцензії видаються для разової валютної операції відповідно до переліку, визначеного декретом КМ №15-93 та цією постановою. До операцій, які потребують індивідуальної ліцензії НБУ, наразі віднесено такі:

• вивезення, переказування й пересилання за межі України валютних цінностей;

•ввезення, переказування, пересилання в Україну коштів у гривнях;

• надання й одержання резидентами кредитів у валюті, якщо терміни і суми останніх перевищують установлені законодавством межі;

• використання валюти на території України як засобу платежу або як застави;

• розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України;

• здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів.

При цьому постановою НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютних ринках України» від 13.12.2016 №410 заборонені операції щодо купівлі та перерахування іноземної валюти на підставі індивідуальних ліцензій Нацбанку, крім чітко регламентованих даною постановою 9 випадків.

Без перебільшення, чинне законодавство — це лабіринт, попадання в який супроводжується системою взаємопов’язаних дій щодо подання, оцінки, розгляду НБУ документів резидента, який планує здійснити валютну операцію. Вихід із таких заплутаних доріг сьогодні не гарантується або може мати місце з урахуванням низки обмежень.

У той же час новий закон надає банкам право здійснювати валютні операції на підставі базової ліцензії, а фінансовим установам та операторам поштового зв’язку — ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій. Резидентам і нерезидентам гарантується свобода проведення таких оборудок.

Обмеження та контроль

По-друге, законодавство починає будуватися за принципом свободи здійснення валютної операції. Він передбачає право фізичних та юридичних осіб — резидентів:

• укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами й виконувати зобов’язання, спричинені цими угодами, у національній чи іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;

• придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності.

Запровадження обмежень і заходів захисту можливе виключно з підстав та в порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи й рівноваги платіжного балансу України. Водночас застережене недопущення неправомірного та необґрунтованого втручання держави у валютні операції.

При цьому принцип свободи здійснення валютної операції не слід сприймати буквально з огляду на таке. Складовою валютного законодавства буде залишатися аксіома щодо обмеженого використання валюти в господарському обігу. Адже єдиним законним платіжним засобом залишається гривня, яка приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Виняток становлять:

• операції щодо здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті таких інвестицій;

• сплата процентів (відсотків) за депозитами або кредитами (позиками), що можуть проводитися в іноземній валюті, банківських металах та гривнях;

• інші операції, визначені законом для держави, банків, небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку.

Транскордонний переказ валютних цінностей здійснюється виключно через установи, уповноважені проводити валютні операції. Переміщення фізичними особами валютних цінностей через кордон у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент €10000, підлягатиме письмовому декларуванню перед Державною фіскальною службою в порядку, визначеному Урядом.

Процедура документозабезпечення валютної операції буде супроводжуватись обов’язком її суб’єкта інформувати про це уповноважені установи. Зміст, форма, періодичність, строки, спосіб і порядок надання інформації про валютні операції визначить Нацбанк.

Органи валютного нагляду (банки, інші установи, які здійснюють валютні операції, та органи ДФС) матимуть право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства. Під час перевірок вони зможуть вимагати надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про них, а також пояснень щодо таких операцій. Своєю чергою особи, яких перевірятимуть, зобов’язані безоплатно надавати відповідний доступ, документи та іншу інформацію.

Нові санкції замість старих

По-третє, змінюється підхід до застосування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання або невиконання вимог законодавства щодо ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, з уведенням у дію нового закону скасовуються застосування до суб’єктів санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування та тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, передбачені в ст.37 закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Також змінюються види та розмір адміністративних штрафів за порушення валютного законодавства, які можуть бути застосовані до фізосіб або посадовців підприємств, установ, організацій.

З одного боку, скасовується адмінвідповідальність за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків. Натомість за незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави до особи може бути застосований штраф у сумі від 8500 до 17000 грн. із конфіскацією валютних цінностей. Для порівняння: нині в Кодексі про адміністративні правопорушення за такі діяння передбачено штраф у розмірі від 510 до 748 грн. із конфіскацією валютних цінностей.

Скасовується відповідальність за ухилення від повернення виторгу в іноземній валюті. Замість неї вводиться адмінвідповідальність за порушення порядку здійснення валютних операцій, яка буде передбачати накладення штрафу на посадовців юросіб (крім уповноважених установ), громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 17000 до 51000 грн.

Ограни Державної фіскальної служби матимуть право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юросіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства. «Адекватність», як випливає із закону, буде оцінюватись індивідуально — за кожне порушення валютного законодавства.

Повноваження — під питанням

У той же час, незважаючи на численні попередні обговорення, закон залишив НБУ право вирішувати питання щодо:

• реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за кредитами та позиками у валюті (нагадаємо, що відповідно до чинного Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик у валюті нерезидентам, затвердженого постановою правління Нацбанку від 17.06.2004 №270, отримання резидентами від нерезидентів кредитів, позик у валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, можливе лише за наявності реєстрації договору в НБУ);

• граничного строку розрахунків за експортно-імпортними контрактами (нині відповідно до закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виторг резидентів у валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати митного оформлення);

• обов’язкового продажу частини надходжень у валюті (відповідно до постанови №410 на цей час обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку підлягає валюта в розмірі 50% надходжень).

Крім того, варто пам’ятати, що регулятор за наявності ознак нестійкого фінансово стану зможе вводити тимчасові валютні обмеження на строк до 6 місяців. Подовження останнього потребуватиме рішення ради НБУ. Загальний строк дії заходів захисту у вигляд валютних обмежень не зможе бути більшим за 18 місяців протягом 24 місяців.

Якою буде позиція Нацбанку щодо зазначених та інших питань валютного законодавства — побачимо вже в найближчі місяці. Лише після цього можна буде зробити остаточні висновки щодо ступеня лібералізації валютного законодавства.