Закон і Бізнес


Навипередки із законом

Рада погодила штатну чисельність палати за відсутності повноважень


Зеновій Холоднюк запевнив, що місць в апеляційних судах на всіх діючих суддів вистачить.

№31 (1381) 04.08—10.08.2018
ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ
13462

Літня спека та наближення відпусток, схоже, позначаються на уважності чиновників і членів органу суддівського врядування. Інакше не вдасться пояснити той факт, що Вища рада правосуддя ухвалила рішення всупереч чинному законодавству.


Четверо в резерві для ВС

У порядку денному чергового засідання були питання погодження чисельності законників у апеляційних, вищих спеціалізованих і Верховному судах. Захищати свої подання до Ради прийшов голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк.

Стосовно чисельності працівників у «переформатованих» апеляційних судах лише раз йому довелося відповідати на запитання члена ВРП — про врахування в нових штатних розписах необхідності працевлаштування представників вищих спеціалізованих та Верховного судів, що ліквідуються. Посадовець запевнив, що пропоновані числа з’явилися після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

Штатну чисельність ВС у ДСАУ запропонували збільшити до 196 осіб. Це тільки на 4 одиниці менше, ніж передбачено законом. Природно, виникло запитання щодо доцільності залишати такий «хвіст». Утім, З.Холоднюк зауважив, що така кількість визначена з урахуванням навантаження за І півріччя роботи установи, а «спрогнозувати, яким буде надходження в майбутньому, практично неможливо». Тому 4 вакансії зоставили як резерв, аби за потреби збільшити штат касаційного суду, де буде багато роботи.

«Невже ці 4 посади можуть так суттєво вплинути на ситуацію?» — продовжувала з’ясовувати сенс резерву Тетяна Малашенкова. «Ми не можемо спрогнозувати, яка кількість справ надходитиме до ВС після початку роботи Вищого антикорупційного суду й чи встигатиме колегія, що буде утворена в ККС, розглядати ще й інші справи», — відповів очільник ДСАУ.

Дійсно, розподіл між касаційними судами у складі ВС буде нерівномірним. Найбільше, 56, стане «адміністративників», цивілістів — на 3 менше. У Касаційному господарському суді може працювати 45 осіб, а в Касаційному кримінальному — тільки 42.

Отже, це дало можливість ВККС оголосити про додатковий добір на 78 вакансій. Водночас дотепер не відома причина зволікання Президента із призначенням трьох суддів ВС, які вже рекомендовані ВРП. Не згадували про це і на засіданні Ради.

Не дочекалися Президента

До ВАКС набиратимуть загалом 39 суддів, з яких 12 — до апеляційної палати. Чим обґрунтовувалося саме таке число та як обраховувалося майбутнє навантаження? Члени ВРП цим не переймалися.

Також без запитань Рада погодилася збільшити на 9 одиниць і штат Вищого суду з питань інтелектуальної власності — за рахунок апеляційної палати. Тобто загалом до ВСПІВ можуть бути призначені 30 суддів.

Утім, Вадим Беляневич не пояснив, на якій підставі взагалі визначено такий розподіл. Лише послався на ч.4 ст.31 закону «Про судоустрій і статус суддів», яка, зокрема, говорить, що у вищому спецсуді утворюється апеляційна палата. Проте, схоже, тут ДСАУ побігла попереду паротяга: чинний закон не наділяє ні її, ні ВРП повноваженнями визначати кількість суддів у будь-якій палаті такої установи. Йдеться тільки про загальний штат. У випадку з касаційними судами ВС це принаймні виправдовувалося назвою підрозділів.

У наступній частині ст.31 зазначено, що рішення про утворення судової палати, склад та обрання її секретаря приймаються зборами суддів за пропозицією голови установи. Звісно, що останньої не могло бути через відсутність самого очільника ВСПІВ. Хоча при буквальному тлумаченні можна дійти висновку, що це положення стосується лише палат першої інстанції та не визначає порядку формування палати апеляційної.

Вочевидь, якби ВРП такі повноваження мала, то відповідне рішення побачило б світ значно раніше — відразу після набрання чинності законом від 3.10.2017 №2147-VIII, який і доповнив ст.31 згадкою про апеляційну інстанцію. Отже, цього зроблено не було з очевидних причин: не хотіли здійснювати повноваження, прямо не передбачені законом.

Прогалину заповнить закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (№7441). Однак у ДСАУ чомусь не дочекалися його підписання Президентом і оприлюднення, поквапившись із поданням.

Отже, Раді, напевне, знову доведеться ухвалити відповідне рішення, аби не ставити під сумнів як проведення конкурсу, так і саму діяльність АП ВСПІВ. До речі, визначати чисельність суддів апеляційної палати ВАКС теж слід було після набуття чинності згаданим законом. Адже наразі закон про ВАКС відсилає в цьому питанні до закону про судоустрій, а в ньому мовиться тільки про те, що кількість суддів апеляційної палати визначається окремо, але не уточнюється, ким і в якому порядку.

Палата без порядку

Як відомо, добір до вищого IP-суду триває вже 10 місяців, але оголошувався тільки на 21 посаду. Додати ще 9 вакансій на ходу вже неможливо. Для їх заміщення все одно доведеться проводити новий конкурс.

Однак через відсутність окремого закону про цей спецсуд виникла прогалина й у порядку формування його апеляційної палати. Нагадаємо, що роздільний добір до першої та апеляційної інстанцій ВАКС застережений у п.3 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про Вищий антикорупційний суд», а не в законі «Про судоустрій і статус суддів».

Не усунули недогляду й проектом №7441, принаймні в тому вигляді, що готувався до другого читання. Тобто, якщо в остаточній редакції, котру підпише глава держави, не з’явиться відповідне уточнення, ВККС не зможе оголосити конкурс до АП ВСПІВ, оскільки роздільний порядок призначення не передбачений жодним законом. Водночас судді, які прийдуть до цієї установи, також не матимуть можливості обрати представників до апеляційної інстанції.

Щоправда, долею суду, схоже, не надто переймаються ні в будівлі на вул. Банковій, ні наші закордонні партнери. Тож або на ці недоліки всі органи, причетні до призначення, заплющать очі, або у ВККС не поспішатимуть із завершенням конкурсу, доки парламент не заповнить прогалини. Це було б логічно, аби згодом не виник спір щодо того, чи можна вважати апеляційну палату такою, що утворена відповідно до закону.