Закон і Бізнес


Шукаймо винного!

Експерти з’ясовували, чому не виконуються судові рішення та що із цим робити


№30 (1380) 28.07—03.08.2018
Руслан БРУЗІН
7420

Невиконання судових рішень в Україні набуло такого розмаху, що привернуло увагу міжнародних інституцій. Адже від такої «практики» страждають насамперед малозабезпечені громадяни: 90% вердиктів, за якими мали бути проведені виплати, стосуються соціальних спорів.


А Уряд слухає та…

Як відомо, Європейський суд з прав людини ухвалив пілотне рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». У ньому визнано системною проблему невиконання судових рішень у нашій державі через відсутність ефективних законодавчих механізмів правового захисту інтересів стягувачів. Однак це не спонукало ні Уряд, ні народних обранців до її розв’язання.

Проводилися круглі столи, визнавався сам факт існування проблеми, але до законодавчих ініціатив справа не доходила. Наприклад, на початку 2017 р. в Міністерстві юстиції обговорили причини тривалого невиконання судових рішень і навіть визначили причини, які призводять до цього. Повідомлялося, що напрацьовані й пропозиції стосовно можливих шляхів подолання цієї проблеми. Але…

Урешті-решт у Страсбурзі урвався терпець і було прийняте рішення від 12.10.2017 у справі «Бурмич та інші проти України», яким виключено з реєстру ЄСПЛ понад 12 тис. заяв проти України, що стосувалися того самого питання. Всі наступні заяви цієї категорії також не розглядатимуться, доки Україна не розробить належного механізму. Це означає, що стягувачі фактично втратили останній важіль впливу на Уряд, оскільки не можуть розраховувати бодай на символічну компенсацію за тяганину.

Звинувачується… популізм

Це дещо підстебнуло українських чиновників, і наприкінці березня поточного року вже в парламенті пройшов круглий стіл за участю генерального директора з прав людини та верховенства права Ради Європи Кристоса Джакомопулоса.

Під час обговорення щойно призначена уповноважений ВР з прав людини Людмила Денисова констатувала: майже 170 тис. судових рішень чекають свого виконання, і насамперед вони стосуються соціальних прав. Омбудсмен переклала відповідальність за ситуацію на… народних депутатів. Мовляв, у гонитві за політичними дивідендами вони ухвалюють рішення про підвищення соціальних стандартів, які не були прийняті державою до виконання.

Також промовці знову посипали голову попелом, визнаючи катастрофічний стан з виконанням судових рішень. І навіть намагалися показати високому гостю, що не сидять склавши руки: прийнята нова редакція закону «Про виконавче провадження» та з’явився інститут приватних виконавців. Мовляв, коли останніх стане більше, то й проблема з виконавчою тяганиною «розсмокчеться». Але, схоже, проблема не у наполегливості виконавців…

На контролі в РЄ та КАС

Звісно, у Раді Європи не дають нам спокою, спонукаючи до більш активного пошуку шляхів виходу із цього глухого кута. Започаткували навіть окремий проект «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини». І на минулому тижні провели чергове обговорення. Цього разу — із залученням представників суддівського корпусу, котрі безпосередньо розглядають соціальні спори.

Так, уповноважений Кабінету Міністрів у справах ЄСПЛ Іван Ліщина повідомив: Уряд шукає варіанти розв’язання системних проблем щодо виконання рішень національних судів. Тобто, виходить, жодних нових ідей ні в Мін’юсті, ні в Кабміні не з’явилося.

Секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Микола Гімон також зазначив, що однією з причин невиконання рішень проти органів влади є «позитивні зобов’язання у сфері соціального захисту громадян, які держава не може забезпечити фінансово». Тому, коли люди отримують рішення суду на свою користь, відсутність коштів у бюджеті унеможливлює виплати. Суддя вважає, що потрібно урівноважити фінансові можливості й зобов’язання, які держава на себе бере.

М.Гімон поінформував, що в адміністративних судах нині перебуває велика кількість справ стосовно перерахунку пенсій колишнім працівникам Міністерства внутрішніх справ, прокуратури. Оскільки в держбюджеті на перерахунок гроші навряд чи закладалися, можна чекати збільшення кількості тих, хто очікуватиме виплат від держави.

Його колега Тетяна Анцупова зазначила, що «невиконання судових рішень підриває принцип верховенства права». Тому державні органи повинні реагувати на системні недоліки законодавства, колізії в законодавчих та нормативних актах. Здебільшого судді стикаються з тим, що гарантовані законом права не підкріплені механізмами їх реалізації.

Т.Анцупова поінформувала, що суди активно використовують можливість контролю за виконанням своїх рішень. Вона передбачена в Кодексі адміністративного судочинства, і судова палата КАС уже застосовувала відповідні положення, у тому числі в зразковій справі щодо пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб. Тобто дається строк для подання звіту, і, якщо він не задовольняє суд, можуть бути застосовані штрафні санкції до відповідача.

Сторонній погляд

Утім, аби реально стягувати із чиновників штрафи, КАС ще доведеться подолати позицію своїх в попередників. Адже Судова палата в адміністративних справах ВСУ дотримувалася думки, що не можна накладати санкції, наприклад, на посадовців Пенсійного фонду за невиконання судового рішення, якщо в бюджеті не передбачено асигнувань на такі виплати. Бо від штрафів грошей на рахунках підрозділів ПФУ не додасться. Проте за відсутності покарань чиновники могли взагалі не перейматися тим, як «вибити» ці кошти з центрального органу чи бодай закласти видатки до кошторису наступного періоду.

Що ж, тепер організатори заходу можуть прозвітувати, що проблеми обговорили, пропозиції напрацювали й передати м’яч на поле законодавця. Напевне, було би більше користі, коли б європейські партнери переконали Уряд виділяти достатньо фінансів на виконання судових рішень.