Або доглядай, або плати!
Якщо один з батьків не бажає виховувати дитину, суд перерахує обов’язок у грошовий еквівалент
Динаміка зростання кількості позовів про позбавлення батьківських прав свідчить про те, що зростає кількість неповних сімей.
Позивач у справі про позбавлення батьківських прав повинен надати належні та допустимі докази того, що відповідач неналежним чином виконує свої обов’язки стосовно дитини. Про це йдеться в аналізі рішень Скадовського районного суду Херсонської області у справах про позбавлення та поновлення батьківських прав за 2017 рік.
Заочне рішення
Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, захистом прав дитини, а з другого — заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої обов’язки стосовно дитини.
Це справи позовного провадження. Вони розглядаються за загальними правилами підсудності за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається проти обох батьків.
Крім того, трапляються випадки, коли позовні вимоги про позбавлення батьківських прав поєднуються з вимогами про стягнення аліментів. Такі заяви відповідно до ч.1 ст.110 Цивільного процесуального кодексу (в редакції 2004 року) можна було подавати за вибором позивача.
Торік у провадженні суду перебувало 239 справ за позовами із сімейних правовідносин. У 24 з них ішлося про позбавлення батьківських прав. У більшості випадків вимоги були задоволені.
У 4 справах позовні вимоги про позбавлення батьківських прав поєднувалися з вимогами про стягнення аліментів.
Позовів про поновлення батьківських прав у 2017 році до суду не надходило.
Ситуація з дотриманням строків призначення до розгляду справ зазначеної категорії є позитивною. Разом з тим у період з 16.06 до 4.10.2017 в установі не було суддів з повноваженнями на здійснення судочинства та були справи, які судді не встигли розглянути до закінчення строку повноважень. У таких справах після відкриття провадження до прийняття справи до провадження суддею, призначеним Президентом, проходив певний час.
Частіше стали допускатися заочні розгляди вищезгаданих справ. У багатьох випадках відповідачами в таких справах є соціально неблагополучні особи.
Якщо відоме зареєстроване місце проживання відповідачів, то дійсне місце їх перебування суду вдається встановити.
Коли після вжитих заходів не вдавалося викликати відповідача на судове засідання для з’ясування його позиції та в разі, якщо він був належним чином повідомлений про місце й час розгляду справи, на судове засідання не з’явився та не повідомив про причини неявки, суд ухвалював заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст.224 ЦПК.
Належний позивач
У ст.165 Сімейного кодексу визначено перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Такими є один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років. У кожній справі, розглянутій впродовж минулого року, судді перевіряли, чи належить позивач до кола осіб, які мають право звертатися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.
У судовій практиці трапляються випадки розгляду справ за позовами осіб, які відповідно до закону не наділені правом на таке звернення. Однак у зазначений період із таких підстав заяви не поверталися позивачам. Це свідчить про те, що останні були належними.
Згідно із ч.4 ст.19 СК участь органу опіки та піклування при розгляді справ щодо позбавлення батьківських прав є обов’язковою. Відповідно до ч.1 ст.11 закону «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 №2342-IV органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів мм.Києва й Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
У ст.19 СК сказано, що орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок стосовно вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь в її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Аналіз розглянутих справ свідчить, що судді приділяють належну увагу вирішенню питання про повний та повноважний склад осіб, які братимуть участь у справі. У цій категорії справ судді залучали органи опіки та піклування в тих випадках, коли останні не були позивачами або не вказувались у позовній заяві як третя особа без самостійних вимог.
Крім того, у матеріалах усіх аналізованих справ наявний висновок органу опіки та піклування виконавчих комітетів відповідних рад про доцільність позбавлення певної особи батьківських прав. У кожній справі висновок суд брав до уваги та оцінював при винесенні рішення.
З’ясування обставин справи
З матеріалів справ убачається, що судді належним чином вирішували питання стосовно підстав для позбавлення осіб батьківських прав. Це можливо виключно за рішенням суду.
У ч.1 ст.164 СК встановлено вичерпний перелік підстав, з яких мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав. Суд має на це право, якщо вона, він:
• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини та протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
• ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини;
• жорстоко поводяться з нею;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Позивач у таких справах повинен надати належні та допустимі докази того, що відповідач не виконує як слід своїх батьківських обов’язків.
Для встановлення зазначених обставин суд має ретельно перевірити докази, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, обов’язково вжити заходів для залучення відповідачів і з’ясування їхньої позиції.
Причини оскарження рішень
Одне рішення оскаржено в апеляційному порядку. Ним було відмовлено в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.
Позивачка вказала, що суд не взяв до уваги наданих нею письмових доказів того, що відповідач не бере участі у вихованні дитини та не сплачує аліментів. Крім того, суд дав однобічну оцінку висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Апеляційний суд Херсонської області, залишивши рішення без змін, зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати тільки після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У матеріалах справи наявні докази, які спростовують заяви позивачки, що відповідач не сплачує аліментів на утримання дитини. Крім того, позивач змінив місце проживання та перебуває на значній відстані від дитини, а це об’єктивно впливає на можливість повноцінно виконувати батьківські обов’язки. Проте він позитивно ставиться до дитини й бажає брати участь в її вихованні.
Крім того, згідно із ч.6 ст.19 СК суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Апеляційний суд погодився з рішенням першої інстанції, зазначивши, що висновок органу опіки та піклування є необґрунтованим, не містить пояснень відповідача, думки дитини та її ставлення до питання спілкування з батьком, отже, є таким, що суперечить інтересам дитини.
Проблема позбавлення батьківських прав у Скадовському районі залишається гострою, а динаміка зростання кількості позовів такого характеру свідчить про те, що зростає кількість неповних сімей.