Закон і Бізнес


Сам себе не похвалиш…


В юридичних фірмах перше враження про претендентів формується вже за грамотно складеним резюме.

№29 (1379) 21.07—27.07.2018
Аліна МИХАЙЛОВА, Право.ру
14537

Добрий та веселий флорист шукає роботу строго за графіком. І таке пишуть у резюме, а на співбесіду кандидат може прийти з мамою та приладом для зміни аури приміщення. Кого ж беруть на роботу юристом, а кого — ні?


«100% виграних справ»

Один із типових мінусів — часта зміна місць роботи без якої-небудь логіки. Якщо людина на кожному місці працює не більше ніж півроку, це означає, що є якісь системні проблеми або в рівні кваліфікації, або в умінні знайти спільну мову в колективі та з безпосереднім керівником.

Надмірна тяга до навчання, дуже багато дипломів (особливо якщо вони стосуються різних галузей), хоч як дивно, не вітається. «У нас був претендент, який здобув вищу освіту за 5 спеціальностями, у тім числі закінчив університети в США. Протягом 15 років він лише вчився, після чого прийшов до нас і був готовий очолити юридичний департамент фірми», — згадує керівний партнер.

Сильний акцент на наукову діяльність теж бентежить майбутніх працедавців. Так само як і невідповідність професійних навиків часу роботи за фахом або ж указівка на наявність досвіду керівної роботи, якщо юрист не претендує на таку посаду.

Зрозуміло, не додасть плюсів опис конфлікту з колишнім працедавцем. Разом з тим не потрібно зазначати імен клієнтів, назв компаній та сум у виграних спорах, якщо ця інформація не має публічного характеру.

Необґрунтовано завищена самооцінка або ультиматум працедавцеві насторожує. Наприклад, коли кандидат пише в супровідному листі: «Під предметом співбесіди я розумію умови трудового договору. Це означає, що прочитати його я винен до співбесіди».

Навряд чи розглядатимуть кандидатуру претендента, який наполягає на жорсткому дотриманні робочого часу й пояснює це різними обставинами, включно із сімейними. Швидше за все, такий претендент погано ознайомлений з особливостями юридичної роботи, яка іноді вимагає цілодобової зайнятості.

Якщо в резюме написано «100% виграних справ», його відкладуть відразу, відзначивши неповну адекватність кандидата. Також не варто писати: «Я один витягнув справу»; «Можу виграти будь-який спір», «Досконально знаю всі галузі права».

Непотрібні деталі

Трапляється, що назва резюме контрастує з інформацією в ньому. Наприклад, на вакансію «юрист» направлено резюме під заголовком «Манекенник». Зазначено: освіта — профільна, досвід роботи юристом — 9 років. Про себе: зріст — 188, об’єм грудей — 109, талія — 69, стегна — 103». Або ж на вакансію «молодший юрист» прийшла відповідь із такими характеристиками: «Освіта — юридична. Про себе: фотомодель, це моє хобі».

Один кандидат у резюме вказав, що після 13 років роботи дізнавачем ось уже 1,5 року працює флористом. Інший з гордістю повідомив, що, працюючи в держадміністрації, організував посадку 13000 дерев. Дуже важливий досвід для юриста!

Негативно сприймається також вказівка нерелевантної інформації. Наприклад, коли кандидат пише в резюме, де й ким працюють його батьки, які в нього є тварини та як їх звуть, зазначає марку своєї машини, перераховує оцінки в школі.

Не варто писати про закінчення курсів і семінарів, що не стосуються посади (наприклад курсів крою та шиття), а також про особисті якості (добрий, веселий), радять кадровики.

Працедавці також не вітають дуже довгих резюме, резюме у вигляді таблиці або зроблені конструктором сайту вакансій, з великою кількістю юридичних термінів та іноземних слів. Знайдіть дизайнера-фрилансера, і він все оформить дуже якісно.

Використання вузькоспеціалізованої професійної лексики й англомовних слів теж виглядає недоречно, а деколи навіть комічно. Біль фахівців з підбору персоналу — резюме юриста на 6 аркушах. Особливо якщо наведено номери всіх справ, які людина вела. Повірте, достатньо опису вашої ролі у справі та процесуальних документів.

Труднощі співбесіди

Іноді здобувачі з їхнім свіжим поглядом допомагають працедавцям вирішити складні питання. Наприклад, в одній з фірм пригадали випадок, коли кандидат, котрий щойно завершив навчання в університеті, дуже жваво та правильно відповідав на запитання під час співбесіди. Тоді йому вирішили поставити запитання, на яке у фірмі не могли знайти відповіді протягом кількох днів. Недовго думаючи, він висловив кілька слушних ідей, які згодом стали в пригоді. Зрозуміло, претендент негайно отримав пропозицію про роботу.

Проте бувають і складні співбесіди, особливо якщо кандидат надто самовпевнений. В одній з фірм був випадок спроби працевлаштування колишнього чиновника з органу контролю. Людина з порогу заявила: в суди не ходитиме, оскільки в неї ніяких нервів не вистачить і все одно там усе куплено; у відрядження не поїде, оскільки це теж нерви. Мовляв, готова брати участь тільки в цікавих і значущих для професійного розвитку проектах.

Ще дівчина оголосила, що працівників з таким рівнем знань усе одно знайти неможливо, тому її потрібно відразу брати на роботу й не витрачати часу на співбесіди. Утім, у фірмі не погодилися з таким підходом і відмовили в працевлаштуванні.

Де знайти співробітника?

Кадрові агентства й майданчики в Інтернеті для працевлаштування юристів добре відомі. Проте непоодинокими є випадки, коли талановитим правознавцям пропонують пройти співбесіду, помітивши їх у несподіваних місцях: у вузі чи іншому навчальному закладі; на семінарі або конференції під час супроводу операції або судового процесу; в юридичних виданнях чи на правових сайтах.

Також можуть допомогти звернути на себе увагу майбутнього працедавця пости в соціальних мережах. Зрозуміло, якщо вони містять розумні та глибокі коментарі щодо якої-небудь проблеми.

А ось практика хедхантерингу вважається досить ризикованою. Запрошені фахівці можуть виявитися ненадійними: хто більше пообіцяє, до того й підуть. Інша небезпека — ви переманюєте людину, даючи їй, по суті авансом, бажану позицію, а вона починає усвідомлювати себе зіркою, хоча насправді — просто гарний юрист.