Закон і Бізнес


Сумнівні статки

КС може позбавити чиновників обов’язку розкривати джерела збагачення


№27 (1377) 07.07—13.07.2018
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
5792

Жодна особа начебто не повинна доводити свою невинуватість. Але віднедавна з’явилися винятки із цього правила, коли обвинувачений має пояснювати джерела походження статків, аби не потрапити за ґрати за незаконне збагачення.


Презумпція винуватості

З огляду на те що такі вимоги випливають зі ст.3682 Кримінального кодексу, група народних депутатів попросила Конституційний Суд проаналізувати їх відповідність приписам Основного Закону. На думку авторів подання, таке нововведення суперечить десятку положень статей Конституції: від принципу верховенства права до презумпції невинуватості.

Як стверджують нардепи, фактично на законодавчому рівні запроваджено презумпцію винуватості чиновника, який володіє майном у значному розмірі. Причому межа, після якої може настати кримінальна відповідальність, — 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (881 тис. грн.). Не має значення й суб’єктивна сторона діяння, тобто наявність умислу щодо незаконного збагачення.

Адже зі змісту цієї статті випливає, що особа, яку підозрюють у незаконному збагаченні, повинна доводити свою невинуватість і надавати докази походження коштів та майна. Отже, порушуються відразу дві конституційні гарантії: право не свідчити проти себе та своїх близьких і презумпція невинуватості (стст.62, 63 Основного Закону).

Фактично, наголошується в поданні, ця стаття пропонує альтернативу: або дати показання про джерела походження статків, або понести кримінальну відповідальність фактично за те, що скористаєшся своїм конституційним правом.

Також порушується й принцип змагальності в судочинстві. Для сторони обвинувачення достатньо припущень, що не повинні підкріплюватися жодними доказами (крім вартості набутого майна), для оголошення підозри та подальшого засудження особи, якщо остання не доведе законності свого збагачення. Щось схоже на практику сторічної давнини, коли країною покотилася кампанія боротьби з багатіями та куркулями.

Та й узагалі, відзначають нардепи, диспозиція статті йде врозріз із принципом визначеності: незрозуміло, що мається на увазі під «законністю підстав» набуття майна. Адже будь-яке майно набувається на підставі певного правочину, а в цивільному праві діє презумпція його правомірності. Тобто правочин визнається правомірним, доки його недійсність не буде встановлена судом або законом.

Знайшли джерело

Прикметно, що незадовго до початку цих слухань у парламенті з’явився проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму запобігання корупції» (№8517). Він має на меті уточнити кваліфікуючі ознаки для ст.3682 КК, а також визначити, що лише рішення Національного агентства з питань запобігання корупції здатне бути «джерелом обставин, що може свідчити про вчинення особою відповідного кримінального правопорушення».

Автор документа пояснює, що з 2011 року, коли ця стаття вперше з’явилась у КК, було зареєстровано 353 провадження за ознаками незаконного збагачення. Проте станом на травень цього року до суду передано тільки 10. Як казав класик, це не боротьба й не результат.

Тож пропонується визначити, що, по-перше, збагачення повинне відбуватись унаслідок навмисних дій чиновника, а по-друге, що безпідставність набуття майна або коштів має бути доведена в установленому законом порядку. Як саме? Шляхом перевірки декларацій працівниками НАЗК.

Водночас уточнюється, що ж таке безпідставне збагачення: «невідповідність рівня матеріального забезпечення особи відомостям про доходи, які зазначені суб’єктом декларування у декларації». Також наводиться перелік тих, хто вважатиметься близьким до чиновника, і серед них, наприклад, немає осіб, з якими він спільно проживає в незареєстрованому шлюбі.

Що це змінює? Насамперед узагалі відбиває бажання порушувати провадження за цією статтею. Якщо за наявності довільної кваліфікації лише 10 справ потрапили до суду, то довести і об’єктивну, і суб’єктивну сторони діяння буде для органів слідства ще важче.

Наразі КС уже заслухав обставини справи та перейшов до закритої частини засідання для прийняття рішення. Тепер він має вирішити, чи виправдовує боротьба з корупцією відступлення від конституційних прав людини. Або дочекатися, доки нардепи самостійно виправлять власну помилку.