Закон і Бізнес


Гроші не головне

Хто й чому найчастіше надає допомогу pro bono?


№25-26 (1375-1376) 26.06—06.07.2018
Ірина КОНДРАТЬЄВА, Право.ру
2204

Cтарші юристи частіше працюють pro bono, ніж їхні молодші колеги, а великим компаніям робити це простіше, ніж маленьким. Таких висновків дійшли в Американській асоціації юристів, що видала чергову доповідь про роботу pro bono. Як розвивається цей сегмент у США та скільки юристи готові працювати безоплатно?


Кому допомагають найчастіше?

Експерти, юристи великих американських компаній визнали висновки дивними, але логічними. У дослідженні взяло участь понад 47000 юристів. Згідно з висновком у 2016 році американські юристи витрачали на безкоштовну роботу в середньому 36,9 год. Якщо враховувати тільки тих, хто брав подібні проекти, цей показник зростає до 64,5 год. Водночас кожен п’ятий узагалі не надавав такої допомоги.

Найбільш типова робота pro bono — допомога незаможним верствам населення. Як правило, справи потрапляють до юристів через спеціальну програму або особисті контакти. Опрацювання однієї справи потребує зазвичай 16 год.

Найбільше часу при повному веденні справи забирають спори про медичну недбалість. Якщо мова йде про часткову участь юриста в розгляді, то на першому місці за тривалістю — справи за участю неповнолітніх.

Чверть спорів, над якими доводиться працювати, стосуються питань сімейного права. Дещо менше справ стосовно кримінального права, літигації, спадкування та імміграції. При цьому 81% юристів надає допомогу фізособам, а не організаціям.

До 70 і старші

Співвідношення між юристами різного віку, які вибирають роботу pro bono, виявилося на користь фахівців зі стажем. «Я помічаю значний інтерес до роботи pro bono в асоціатів великих юрфірм», — сказала директор програм prо bоnо в одній з чиказьких компаній Вренна Девейні. Проте в старших юристів дійсно більше можливостей для такого виду діяльності.

Правники віком від 70 до 74 років у 2016 році працювали pro bоnо в середньому 58 год., віком 55—69 — близько 40 год., ідеться в доповіді. Ті, кому від 30 до 49 років, витрачають на це близько 30 год.

У старшому віці багато юристів виходять на пенсію й «хочуть присвятити свій час роботі pro bono», мовиться в документі. Хоча молодші колеги працюють удвічі ефективніше, оскільки в них немає сімей та інших зобов’язань, які їх відволікали б.

Коли правників питали, що їм заважає займатися роботою pro bono, вони називали брак часу, сімейні обов’язки або нестачу досвіду в окремих галузях.

Мотивація для юристів

У доповіді також оцінили, що змусить юристів присвячувати більше часу благодійним проектам. Серед основних чинників у США виділили підтримку з боку суддівського співтовариства, а також більше можливостей для того, щоб вести не цілу справу, а займатися окремими етапами спору. Також стимулом може бути надання кредиту з боку держави на подібну роботу або менший відсоток за кредитом, можливість працювати з ментором, курирувати молодших юристів або ж просто виконати прохання колегії.

Що стосується підтримки правників, готових працювати безкоштовно, з боку працедавця, то найбільш популярною є можливість використовувати внутрішні ресурси фірми, займатися цими справами в робочий час. Не останню роль відіграє й запровадження в компаніях спеціальної політики, спрямованої на підтримку безоплатної правової допомоги.

57% тих, хто надає таку допомогу, також сказали, що подібна робота в період студентства допомагає зберегти інтерес до неї і при подальшому становленні в професії.

У цілому ж 81% опитаних зазначив, що вважає роботу pro bono дуже важливою. Надихають можливість принести користь суспільству, міркування етики й усвідомлення свого обов’язку як представника юридичної професії. Проте на запитання про плани зайнятися благодійними проектами в наступному році позитивну відповідь дали тільки 45% юристів.

Допомога зі знижкою

Дані доповіді свідчать про те, що правники великих фірм більше працюють безкоштовно. У компаніях, де кількість співробітників перевищує 300, у середньому на проекти pro bono у 2016 році витрачали 72,8 год. У компаніях зі штатом 101—300 юристів цей показник майже вдвічі нижчий — 41,8 год.

Пояснення прості: у великих юрфірм більше ресурсів для подібної роботи. Їхні департаменти pro bono, по суті, являють собою невеликі компанії всередині компанії, які ведуть процеси від початку до кінця. Вони знаходять клієнтів, виявляють конфлікти інтересів, ведуть справи та враховують години, витрачені на таку роботу.

У великих компаній є інфраструктура й підтримка для подібних проектів. Тоді як маленькі фірми змушені багатьом жертвувати для pro bono.

Також багато юристів у США демонстрували готовність надавати допомогу не безоплатно, а зі значною знижкою. Так робила п’ята частина опитаних. Чверть із них надавала знижку до 50%, кожен п’ятий — до 75%. У результаті вартість послуг коливалася в межах від $1 до 150 за год. Кожен четвертий брав за роботу менш як $50, кожен п’ятий — понад $150 за год.

Ще 15% займалися безплатним навчанням, стільки ж виступали спікерами на заходах. 7% опитаних безкоштовно виступали менторами для правників, які брали участь у благодійних проектах.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Що для вас є чи може бути стимулом для роботи pro bono?

Наталія ВОЗНЮК,
адвокат ПК «Татаров Фаринник Головко»:

— Юридична допомога рro bono — це фахова послуга, яка забезпечує право на доступ до правосуддя для вразливої частини населення та яку адвокат або юрист надають на волонтерських засадах. Отримати її можуть як малозабезпечені громадяни, так і благодійні, освітні та неурядові організації, суб’єкти малого підприємництва у справах, що стосуються захисту прав осіб з обмеженими фінансовими можливостями.

При цьому якість таких послуг не має бути гіршою, ніж у платних. Водночас рro bono лише доповнює зусилля держави щодо побудови системи безоплатної правової допомоги.

Оскільки юридична робота рro bono — одна зі складових корпоративної соціальної відповідальності, адвокати ПК «Татаров Фаринник Головко» не можуть не думати про тих, хто не може дозволити собі оплатити якісний правовий захист. Допомагаючи таким людям, ми робимо свій внесок у розвиток правової держави та зміцнюємо правопорядок, адже кредо нашої компанії: «Право людини — вищий закон!».

Катерина ДОЦЕНКО,
юрист ЮФ Bossom Group:

— Сьогодні досить актуальним є питання застосування в Україні практики pro bono. Система державних гарантій щодо надання безоплатної правової допомоги окремим категоріям населення не може задовольнити потребу в такій допомозі.

На мою думку, юристів до надання послуг pro bono можна залучити за допомогою: звільнення від сплати або часткового зменшення розміру щорічного внеску адвоката, встановлення пільг, наприклад на медичне обслуговування. Вважаю досить правильним і дієвим досвід інших країн щодо надання податкових пільг юристам безпосередньо або юридичним компаніям, які займаються діяльністю pro bono.

Однак такі пільги можуть бути лише гарним заохоченням для юристів. Першочерговою передумовою надання правової допомоги pro bono має бути почуття відповідальності перед громадянами.