Закон і Бізнес


Гаманець у павутині

Ризики несанкціонованого списання коштів перекладуть на платіжні системи


№25-26 (1375-1376) 26.06—06.07.2018
Володимир КОМАРНІЦЬКИЙ, юрист ТОВ «Татаров Фаринник Головко»
1643
1643

Профільний парламентський комітет рекомендував прийняти в першому читанні проект законодавчих змін щодо регулювання переказу коштів. Документ набуває актуальності у світлі блокування в Україні системи WebMoney. Чи дійсно клієнти платіжних систем сьогодні законодавчо не захищені? Чи розв’яже зазначений проект ці проблеми?


Прогалини в захисті

Чинна редакція закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5.04.2001 №2346-III не відповідає сучасним потребам суспільства та стандартам, яких дотримуються в Європі. Тож проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів» (№7270) покликаний вдосконалити відповідні правовідносини.

Сьогодні активно набирає обертів безготівкова система платежів. Оскільки форми захисту клієнта й відповідальність надавача послуги не регулюються законодавством, постає низка питань, що потребують уваги.

Так, закон №2346-III належним чином не захищає клієнтів від фінансових ризиків. Тож потребує вдосконалення в частині регулювання платіжної структури та усунення ймовірних порушень. Адже існують суттєві прогалини в законодавстві щодо захисту коштів у електронних гаманцях, оскільки не визначені особливості роботи провайдерів таких послуг та правові умови для використання саме електронних гаманців.

У редакції проекту №7270 передбачено зміни в регулюванні платіжних систем та контролі за операційними ризиками їх учасників, упорядкування діяльності платіжних установ на ринку послуг щодо переказу коштів, здійснення операцій з електронними грошима, а також удосконалення національного кримінального законодавства та приведення його до європейських стандартів.

Акцент — на відповідальності

На відміну від чинного законодавства, проект має на меті врегулювати захист користувачів платіжних систем та надати їм правовий захист. Наприклад, у ст.265 документа передбачено відповідальність за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання платіжних операцій при наданні послуги ініціювання платежу.

Суть полягає в тому, що банк/платіжна установа, що обслуговує рахунок, несе відповідальність за некоректні унікальні ідентифікатори, відшкодовує платникові суму невиконаної або неналежним чином виконаної платіжної операції та відповідно до обставин повертає дебетований рахунок у той стан, в якому він перебував би, якби платіжна операція не була виконана неналежним чином. Так, якщо надавач послуги ініціювання платежу відповідає за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання платіжної операції, то протягом наступного операційного дня він відшкодовує надавачу послуг переказу, котрий обслуговує рахунок (на запит останнього), усі понесені збитки.

Також у проекті передбачено відповідальність платіжних установ та їхніх комерційних агентів при здійсненні переказу. Тобто платіжна установа, яка уклала договір з комерційним агентом щодо надання ним послуги переказу, несе відповідальність перед платником та отримувачем, пов’язану з проведенням такого переказу.

У разі порушення встановлених законом строків виконання доручення клієнта платіжна установа зобов’язана сплатити ініціатору переказу пеню в розмірі 0,1% від суми переказу за кожний день прострочення, але не більше ніж 10% від цієї суми. Такі санкції не поширюються на випадки, передбачені законодавством, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму чи розповсюдженню зброї масового знищення.

У випадку втрати суми переказу платіжна установа зобов’язана повернути ініціатору цю суму, вартість наданих послуг, а також заплатити штраф у розмірі 25% від вартості послуг. Крім того, планується запровадити відповідальність за неавторизовані платіжні операції.

Якщо таку операцію здійснено, банк/платіжна установа відшкодовує її суму негайно — не пізніше ніж до кінця наступного робочого дня після констатації факту чи одержання повідомлення. Винятками будуть випадки, коли платник сприяв такій операції або якщо в надавача таких послуг були обґрунтовані підстави для підозри у вчиненні протиправних дій, про які він письмово повідомив у відповідні органи публічної влади.

Залежно від обставин банк/платіжна установа повертає рахунок платника в той стан, в якому він повинен бути за умови невиконання неавторизованої платіжної операції. Така відповідальність допоможе посилити гарантії безпеки та сприятиме довірі користувачів до банківської/платіжної системи.

Чого чекати користувачам WebMoney?

Якщо розглядати проблему в контексті відповідальності перед користувачами платіжних систем, зокрема WebMoney, то, на відміну від банків, у WebMoney користувачі не мають справи з реальними грошима. Річ у тому, що кошти в електронних гаманцях існують у вигляді прав на вимогу, які користувач може пред’являти компанії-гаранту. І цією компанією, як правило, є не сама WebMoney, а інша фірма — резидент країни, де проводять розрахунки.

За даними WebMoney, у системі зареєстровано понад 36 млн користувачів, 4 млн з яких — українські. Обсяг операцій перевищує $18 млрд на рік. Водночас компанія не надає чіткої інформації про загальну вартість активів, заблокованих через санкції.

Наразі користувачі WebMoney не можуть поповнювати коштами гаманці, виводити гроші та проводити інші операції в системі. Утім, компанія пропонує джерела, за допомогою яких за досить значну комісію все ж можна отримати доступ до власних коштів. Таке посередництво у виведенні грошей з електронного гаманця може коштувати до 20% переказу.

Проект цієї проблеми не розв’язує, але покликаний забезпечити належний контроль за ризиками користувачів у частині отримання якісних послуг переказу. Наскільки захист буде ефективним — покаже тільки час.