Закон і Бізнес


Збалансовані стягнення

Юристи обговорили теперішнє й майбутнє прямого оподаткування


Суддя ВС Раїса Ханова (у центрі), перебуваючи у відпустці, відвідала форум і розповіла про завантаженість податкової палати КАС.

№23 (1373) 09.06—15.06.2018
Анна ЛИНДІНА
1297

Загальне декларування може докорінно змінити систему стягнення податків. Тим часом судова практика свідчить про буксування органів контролю. Ці аспекти не просто висвітлили, а й ретельно дослідили як представники всіх гілок влади, так і провідні адвокати й науковці.


Консолідація пертурбації

Нескінченні зміни, якими рябить Податковий кодекс, — чи не найулюленіша тема для правників. Достеменно розібратись у всіх тонкощах нововведень можливо лише на юридичному консиліумі. Саме тому місією другого форуму з оподаткування, який, за взаємною згодою, вирішили проводити щорічно, стало розкриття найгостріших питань економіко-правничої сфери.

Серед відкривачів гучного заходу в галузі податкового права була суддя Касаційного адміністративного суду Раїса Ханова, котра повідомила про 16 тис. податкових справ, які чекають розгляду в найвищій інстанції. Законниця також висловила власне бажання та тотожне прагнення Великої палати ВС знайти баланс у цих спорах. Вони є проблемою не тільки судової та виконавчої гілок влади, а й усього суспільства.

Оскільки фізичні та юридичні особи часто не погоджуються з уведеними податками та сумами нарахувань, підтем на форумі виникло багато.

Голова наукової ради Асоціації податкових радників Антон Поляничко присвятив свою доповідь транспортному податку. Органам влади знадобилося майже 4 роки, щоб урешті-решт хоч якось налагодити механізм його справляння. Попервах податок лише заводив у глухий кут власників автомобілів, які не розуміли, чи є вони його платниками.

У Міністерстві економічного розвитку та торгівлі не здогадувались, як мають обчислювати пробіг транспортних засобів, згідно з яким і нараховувалося стягнення до 2017 року, а суди намагалися знайти рівновагу в тогочасному правовому проваллі. Нині ситуація дещо змінилася, з’явилася певна визначеність. Проте якщо під час нарахування податку виходити, як пропонує законодавець, із об’єму двигуна, типу пального, то електрокари, котрі не мають ні того, ні іншого, не є об’єктами справляння цього податку. Проте в переліку автомобілів, затвердженому Мінекономрозвитку, марка Tesla чомусь присутня, зауважив А.Поляничко.

Він також озвучив пропозицію щодо заміни недолугого, але й немалого автоподатку на екологічний збір з урахуванням шкідливих викидів кожного виду ТЗ.

Амністія — за горами

На думку деяких експертів, інвестиційний клімат у державі з арктичного на хоча б помірний здатне змінити правильне загальне декларування. Саме завдяки цьому інституту оподаткування стане ефективним і нарешті поліпшить фінансове становище всередині країни. Але шлях до довгоочікуваного потепління не просто довгий, а ще й тернистий.

Президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев переконаний, що чи не єдиною точкою неповернення до інфантилізму стягнень має стати податкова амністія. З двох зол завжди вибирають менше. І ця болюча процедура є настільки ж безперечним злом, як і необхідним. Податкова амністія тягне за собою порушення принципу рівності платників, установленого державою публічно-правового механізму справляння податків та нівелює їх нейтральність.

Нині фактичне звільнення від податкових зобов’язань певних осіб офіційно визнане Європейським судом справедливості таким, що порушує цілісність системи стягнень (справа №С-132/06, рішення від 17.07.2008).

Проте досвід деяких країн, які все ж вирішили зробити цей крок, приголомшує наслідками. Вдалою податкова амністія була в Ісландії, щоправда в далекому 1988 р. Після її проведення влада нагромадила €250 млн. Хоча результату вдалося досягти за допомогою посилення контролю та збільшення санкцій за ухилення від обов’язкових платежів. Адже амністія чимось схожа на середньовічну індульгенцію — за невелику плату держава пробачає суттєві борги.

Чи готові громадяни сліпо довіритися державі, яка урочисто пообіцяла відпущення гріхів у вигляді несплачених податків? Приклади Грузії у 2005 р. та Киргизстану у 2007-му ілюструють крах надій уряду та абсолютне нехтування громадянами податковою кампанією. Тому втілювати небезпечну операцію в життя має та влада, яка ще не встигла вичерпати кредит довіри суспільства, зауважив Д.Гетманцев.

Відгуки законників

Друга панель форуму була присвячена новим напрацюванням судів у сфері прямого оподаткування. Перед початком обговорення модератор секції, суддя ВАС Наталія Блажівська наголосила, що тільки активна участь усіх представників податкових правовідносин здатна гармонізувати теперішнє становище інституту.

Свій вагомий внесок у дискусію зробила її колега з Верховного Суду Ірина Желтобрюх. Вона розкрила зміст нових відсилочних норм, що містяться в ПК, і роз’яснила аудиторії критерії, за якими розмежовуються платник і декларант.

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель висвітлила найпоширеніші категорії спорів, що стосуються стягнень. Найчастіше, за статистикою, позивачі оскаржують податкове повідомлення-рішення, потім вимоги податкового боргу і, нарешті, проведення перевірок щодо платників податків.

Одначе доказова база часто має декларативний характер та унеможливлює встановлення фактичних обставин тієї чи іншої справи. При цьому мова навіть не йде про наявність фактів на користь однієї зі сторін.

О.Епель закликала органи контролю взяти на озброєння позицію ВС, викладену в постанові від 27.03.2018 (справа №816/809/17). У ній сказано, що норми законодавства достовірність даних податкового обліку платника не ставлять у залежність від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Також суддя порадила вимагати від органів контролю ретельного розмежування суми нарахувань, з яких складається податкове повідомлення-рішення. Оскільки в разі справляння, приміром, земельного податку ДПІ часто посилаються на витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно та довідки місцевих органів влади. А мали б оперувати даними Державного земельного кадастру — як єдиною доказовою базою.

Таким чином, обмін позиціями та досвідом має стимулювати учасників податкових спорів до виправлення застарілих помилок. Потенційні позивачі мають почути й узяти на озброєння настанови суддів, виражені з урахуванням закріплених правових положень, а законотворці — податкові напрацювання розвинених країн. Тоді й підвищиться якість судових рішень, а в деяких спорах просто відпаде потреба.

 

ПРЯМА МОВА

Наталія БЛАЖІВСЬКА,
суддя Вищого адміністративного суду України, кандидат юридичних наук:

— Дотримання принципу in dubio pro tributario (тлумачення сумнівів на користь платника податків) та принципу стабільності — норма, прямо закріплена в ПК.

Утім, замість того, щоб поставити її на перше місце у власній заяві, позивач виносить принципи на задвірки звернення. І допоки юридична спільнота не повірить у ці постулати, суд розглядатиме позовні заяви в такому вигляді, в якому вони йому подані.

Правильно розставлені акценти дозволять нам іти в ногу із закріпленими вимогами верховенства права, але це відбудеться лише тоді, коли вищеназвані принципи набудуть значення.

Разом з тим питання викликає також камеральна перевірка. Чомусь усі забувають, що вона суперечить ПК, її проведення можливе тільки в разі виявлення помилки в податковій декларації, і про це необхідно пам’ятати.

Податковий орган повинен не просто послатися на якісь формальні документи, він має провести детальний аналіз специфіки укладених правочинів, підтвердити наявність матеріально-технічної бази та довести невідповідність даних, що містяться в первинних документах.