Закон і Бізнес


Дитина на утриманні

Збільшення розміру чи зміна способу стягнення аліментів: як ефективніше?


№23 (1373) 09.06—15.06.2018
Ольга КІСІЛЬ, юрист АО «Юридична фірма «Марусяк і партнери»
11212
11212

Для захисту права дитини на утримання одержувачі аліментів звертаються до суду з позовами про збільшення розміру або зміну способу їх стягнення. Однак не завжди розуміють, який варіант буде ефективнішим, а деколи взагалі не розмежовують цих понять.


З огляду на прожитковий мінімум

Особа звертається з відповідним позовом до суду тоді, коли вважає, що встановлена сума є недостатньою для розвитку дитини та задоволення її мінімальних потреб, або коли спосіб стягнення аліментів став неефективним з настанням певних життєвих обставин. Наприклад, якщо при постановленні рішення про стягнення аліментів суд виходив з розміру прожиткового мінімуму, то очевидно, що із часом він зростатиме. Як наслідок, суми, що були достатніми у 2012 році, не можуть забезпечувати неповнолітню дитину в 2018-му.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 №2037-VIII передбачено зміни щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину. Тепер він не може бути меншим від 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 1.01.2018 для дітей віком до 6 років це 746 грн., від 6 до 18 років — 930 грн.

У зв’язку із цим батьки почали звертатися до суду з позовами про збільшення розміру аліментів з цієї підстави. Однак судова практика у таких справах є неоднозначною.

Деякі суди вважають, що подібні позови потрібно задовольняти. Адже законом визначено мінімальний розмір аліментів і ніхто не має права позбавляти дитину державних гарантій.

Проте існує й протилежна думка. Її прибічники стверджують, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим від указаного у ч.2 ст.182 Сімейного кодексу. При цьому зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Як обґрунтувати позов?

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати:

• стан здоров’я, матеріальне становище дитини і платника аліментів;

• наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх доньки, сина;

• інші обставини, що мають істотне значення (див. серед іншого ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 у справі №145/969/16-ц).

Таким чином, обґрунтовувати позов необхідно не лише змінами у законодавстві, а й іншими фактичними обставинами, які настали після прийняття рішення про стягнення аліментів. Це можуть бути погіршення матеріального становища того з батьків, з ким проживає дитина, втрата ним працездатності, поява додаткових утриманців (догляд за немічними батьками), різке збільшення витрат на дитину тощо.

Водночас потрібно наголосити на об’єктивній можливості платника аліментів сплачувати більше. Зокрема, надати докази покращення його матеріального становища (заняття підприємницькою діяльністю, отримання додаткових неофіційних доходів, продаж або придбання рухомого чи нерухомого майна тощо).

Головна умова обґрунтованості позову: ці обставини не повинні існувати на момент прийняття попереднього судового рішення. Також слід надати докази на користь зазначених обставин: довідки з місця роботи, чеки, квитанції, виписки з медичної картки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

Стягнення в інший спосіб

Кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК). При цьому одержувач аліментів має право змінити спосіб стягнення. Закон не встановлює обов’язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Отже, якщо суд визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі, позивач може змінити їх виплату на частку від доходу відповідача або навпаки.

У таких випадках потрібно звертати увагу саме на доходи платника аліментів, їх розмір, форму (грошова, натуральна), періодичність надходження. Наприклад, якщо відповідач почав отримувати половину зарплати виробленою продукцією, а сплачує аліменти у частці від доходу, то очевидно, що спосіб стягнення потрібно змінити. Навряд чи отримувати аліменти товарами відповідає інтересам дитини. Або ж коли батько, який раніше сплачував аліменти у твердій грошовій сумі, відкрив бізнес, то є впевненість, що з кожним місяцем він може отримувати більші доходи. Тоді доцільніше, аби він сплачував аліменти у частці від заробітку.

Проте на практиці дуже часто цей позов плутають із позовом про збільшення розміру аліментів. Хоча в позовних вимогах ідеться лише про зміну способу стягнення, однак після аналізу предмета позову стає зрозуміло, що, крім цього, позивач просить про збільшення розміру аліментів.

Наприклад, типовою є ситуація, коли суд постановляє стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх його доходів. З часом його переводять на менш оплачувану посаду, відповідно, скорочується розмір виплат (в останні 3 місяці — по 700 грн.). Одержувач аліментів звертається з позовом про зміну способу їх стягнення — з частки від доходу на тверду грошову суму — та вимагає, аби щомісячні виплати були встановлені в сумі 2000 грн.

У цьому випадку відбулося об’єднання позовних вимог. Про зміну способу можна було б говорити лише тоді, якби позивач просив про стягнення щомісячно 700 грн. на утримання дитини.

З цією проблемою суди стикаються вже на етапі відкриття провадження, якщо позивач зазначає про звільнення від сплати судового збору в частині вимоги про зміну способу стягнення аліментів. Пізніше виникає ризик задоволення позову лише в частині вимог, тобто суд змінює спосіб стягнення, однак не збільшує розміру аліментів, а фіксує суму, яку платив відповідач останні місяці, з подальшою індексацією.

З огляду на це позивачі при зверненні до суду повинні чітко прописати позовні вимоги та розуміти, які саме правові наслідки для них та їхніх неповня їх належного утримання. При цьому слід виходити з мети, яку ставить перед собою одержувач аліментів: отримати більше коштів чи досягти стабільності їх виплати.