Закон і Бізнес


Оновлення почнеться з голови

Уже в жовтні адвокати мають обрати свого представника у ВККС


№23 (1373) 09.06—15.06.2018
ОРЕСТ ГАМСЬКИЙ
6199

Якщо раніше невдоволення громадських активістів викликали окремі кандидати до Верховного Суду або проходження кваліфікаційного оцінювання діючими служителями Феміди, то тепер критичні стріли полетіли в бік тих, хто проводить відбір. Тим самим формується суспільний запит на оновлення самої Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Коли ж чекати початку цього процесу?


Змагання за доброчесність

Якщо поглянути на склад ВККС, то виявиться, що половина членів обрана ще у 2014 році за процедурою, передбаченою законом «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI. Серед них і очільник комісії Сергій Козьяков, якого вважають креатурою Президента.

За цей час профільний закон змінювався двічі, що врешті-решт призвело до звуження повноважень комісії. Однак це не применшує її ролі у формуванні оновленого суддівського корпусу. Адже, якщо перефразувати відомий вислів: не так важливо, як людина склала іспит, головне, як члени комісії оцінять її суб’єктивні якості, як-от: доброчесність, моральність тощо.

Очікувалось, що в цьому їм має допомогти громадська рада доброчесності. Однак результати добору до нового ВС та поточна процедура кваліфоцінювання викликали чимало нарікань з боку останньої як до комісії в цілому, так і до окремих її членів. Зокрема, можна було почути звинувачення в порушенні антикорупційного законодавства, непотизмі та призначенні на посаду за сфальшованими документами.

Для повноти картини додамо до цього судовий позов, ініційований одним із «доброчесників» щодо нових вимог регламенту ВККС. Тож складається враження, що найпростішим способом гасіння цього конфлікту є заміна «польових гравців». З огляду на вимоги законодавства це може відбутися вже найближчим часом, причому — суто еволюційним шляхом. І першим у списку на «заміну» є сам голова комісії.

Відкладена квота

Як відомо, С.Козьякова призначено членом ВККС наказом міністра юстиції від 24.10.2014. Адже на той час останній був суб’єктом формування складу комісії. Проте у 2015-му втратив таке право, а його квота перейшла до з’їзду адвокатів.

Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII, що набув чинності 28.03.2015, визначив, що членів ВККС має бути 14. При цьому вони обираються або призначаються тільки на один 4-річний строк. Без права залишитися у складі комісії на другу каденцію.

Фактично така ж конфігурація збережена й у ст.94 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII. Нею передбачено, що до складу ВККС обираються (призначаються) 16 членів:

8 — з’їздом суддів України;

2 — з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;

2 — з’їздом адвокатів України;

2 — уповноваженим Верховної Ради з прав людини;

2 — головою Державної судової адміністрації.

Лише омбудсмен і голова ДСАУ отримали по додатковому місцю. Термін повноважень та обмеження на повторне призначення залишилися ті самі. Однак наразі в комісії присутній тільки один представник, обраний самими адвокатами (див. табл.). Адже, як зазначалося, С.Козьяков потрапив до неї з благословіння Мін’юсту.

Аби адвокати мали повноцінне представництво, їм запропонували дочекатися завершення повноважень у діючого голови ВККС. І, за логікою закону №192-VIII, це має відбутися вже у жовтні цього року. Хоча у цьому питанні несподівано виникли певні різночитання.

Через закон не перестрибують

ВККС та Адміністрація Президента роблять вигляд, що повноваження С.Козьякова триватимуть ще кілька років. І саме за його головуванням реалізовуватимуться етапи так званої судової реформи: кваліфоцінювання, переведення з ліквідованих судів, добір до Вищого антикорупційного суду тощо.

Їхні аргументи зводяться до буквального розуміння п.26 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIII: члени ВККС, обрані (призначені) на посади до набрання чинності цим актом, виконують свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано (призначено). І з посиланням на п.2 ст.92 закону №2453-VI, що передбачав 6-річну каденцію членів ВККС, роблять висновок, що цей строк поширюється і на тих представників, яких було делеговано до комісії у 2014 році.

Однак законом №1402-VIII не скасовано норми попереднього акта. Натомість у розд.II «Прикінцеві та перехідні положення» закону №192-VIII установлено, що члени ВККС, раніше призначені з’їздом суддів, виконують свої повноваження протягом 4-х років з моменту набуття чинності цим законом. Це — єдина категорія, щодо якої зроблено виняток і визначено конкретну дату закінчення їхніх повноважень — 28.03.2019. Для решти членів ВККС передбачено 4-річний строк повноважень, що починається з дня їх призначення або обрання.

Отже, на думку експертів, слід виходити з позиції законодавця, що Мін’юст не повинен бути суб’єктом призначення членів ВККС. І в законі «Про забезпечення права на справедливий суд» чітко окреслений перехідний період для ротації.

Безперечно, не можна перестрибнути у правозастосуванні через нормативно-правовий акт, який до того ж залишається чинним. Тож п.26 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIII вочевидь стосується тих членів комісії, яких призначено (обрано) після 28.03.2015. Адже на момент його ухвалення діяла нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів». І в ній не визначено жодного іншого терміну повноважень членів ВККС, ніж 4 роки (або 28.03.2019 як дата завершення повноважень для представників від з’їзду суддів, обраних у 2014-му.).

Крім того, якщо пристати на іншу позицію, то виникне парадоксальна ситуація: у членів ВККС, обраних з’їздом суддів у 2015 році, повноваження закінчаться раніше, ніж у 5 колег, яких делегував до комісії попередній форум. Та й законне право адвокатів мати свого представника в комісії буде порушено.

Таким чином, можна дійти висновку, що повноваження С.Козьякова закінчуються саме в жовтні цього року. А вже у грудні спливає 4-річний термін і в його заступника — Станіслава Щотки. Але якщо для голови ДСАУ провести заміну простіше, то Раді адвокатів України варто вже починати готуватися до проведення з’їзду, зокрема для призначення члена ВККС за своєю квотою.