Звернення в холосту

Заявники, звернувшись у Страсбург, обґрунтували недопустимість неналежних умов тримання під вартою. Європейський суд з прав людини не поставив цього під сумнів і мав би присудити компенсацію моральної шкоди, але постраждалі додатково не заявили про сатисфакцію.

Справи, що стосуються ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у переважній більшості забезпечують особам, які звернулися до ЄСПЛ, гідне відшкодування. Практика Суду переповнена визнанням нелюдського поводження з особами, які відбували покарання в маленьких камерах, без доступу до води, в атмосфері повної антисанітарії та при бідному харчуванні.

Як виявилося, мало визнати порушення конвенції. Задля забезпечення фінансової складової позову до Євросуду необхідним є подання заяви про сатисфакцію. Цей постулат закріплений у ст.60 регламенту ЄСПЛ, яка визначає вимоги про справедливу компенсацію.

Дивно, що про цю норму забули і заявники, і їхні представники. Адже малоймовірно, що метою звернення було тільки визнання порушеного права. Та й строк перебування в місцях позбавлення волі був некоротким, щоб так знехтувати можливістю хоч якось компенсувати роки страждання.

За версією Суду, заявники у справі "Nicula and Others v. Romania" не відповіли на їхні листи-заклики про справедливу сатисфакцію, цим самим позбавивши себе можливості її отримати.