Закон і Бізнес


Закон і Бізнес N 18-19 (1368-1369). 10 - 18 травня 2018 р. Анонс публікацій


10.05.2018 13:23
3105

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 18-19 (1368-1369). 10 - 18 травня 2018 року.


«Засиділися без мантій». За півроку ВККС визначилися із рекомендаціями для сотні «п’ятирічок», але стати до роботи вони зможуть нескоро. Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала 95 «п’ятирічок» для призначення на посади. Строк їхніх повноважень закінчився у 2014—2017 роках. Тож законники з нетерпінням чекають можливості приступити до здійснення правосуддя. Дехто  з них навіть прийшов на засідання ВККС, хоча це й не було обов’язковим.

 

«Рецепти Макіавеллі». Скаржники вигадують нові способи тиску на адвокатів, з якими не спромоглися знайти спільної мови. Аби дошкулити адвокату, з яким виник конфлікт на побутовому ґрунті або який не спромігся задовольнити забаганки клієнта, «ображені» сторони скаржаться до професійних дисциплінарних органів.

 

«ВС знищує КС як Суд». Аби виправдати свавілля парламенту, «верховники» визнали єдиний орган конституційної юрисдикції політичним інститутом. Для звільнення суддів Конституційного Суду достатньо одного бажання тих, хто їх призначав. Та й узагалі єдиний орган конституційної юрисдикції — це не Суд, а зібрання політиків. Такі несподівані твердження недавно оприлюднила Велика палата Верховного Суду.

 

«Людина-інхаус». Суперздібності корпоративних правників не убезпечать від необхідності отримання адвокатського свідоцтва.Окрім юриспруденції, фаховий корпоративний юрист має опанувати психологію, менеджмент, HR та ще безліч спеціальностей. А на додачу, щоб стати незамінним для керівництва, — отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

 

«Майбутнє референдуму». КС вирішив, що громадяни не можуть ініціювати всеукраїнське опитування без Президента і парламенту. Акт, що регулював єдиний інструмент народної влади, займав почесне місце у рейтингу найбільш нелегітимних. Його критикували з моменту набрання ним чинності й визнавали неконституційним цілих 4 роки. Рішення, зрештою, прийняте, але якими будуть його наслідки?

 

«Невиплачена винагорода». Посадовий оклад має обчислюватися з огляду на мінімальну зарплату, а не розрахункову величину.Питання матеріального забезпечення, мабуть, одне з визначальних, яке відіграє важливу роль при виборі роботи чи навіть професії. Звісно, кожен, хто пропрацював не один десяток років, розраховує на достойну винагороду. Проте те, чи отримуватиме він її, як виявилося, залежить від бажання держави. Дану тему висвітлили адвокати АК «Кравець і партнери» Анна Мартиненко і Ростислав Кравець.

 

«Негрошове грошове зобов’язання». Кредитор має право на нарахування інфляційних витрат та 3% річних незалежно від підстав виникнення правовідносин. Протягом трьох останніх років Верховний Суд України майже щомісяця змінював правову позицію з приводу правомірності застосування положень ст.625 Цивільного кодексу. А саме — щодо нарахування інфляційних витрат та 3% річних у випадках, коли такий обов’язок виник у боржника не на підставі відповідного договору. Яка ж з них є правильною?

 

«З повагою до особи». Основні принципи, що допоможуть повернути довіру до вітчизняної Феміди. Питання довіри до органів правосуддя є чи не найболючішим для українського суспільства. Створення нового Верховного Суду, добір та переатестація суддів, запровадження інституту конституційної скарги не змогли підвищити довіру до судової влади. І це негативно впливає на легітимність дій не тільки органів правосуддя, а й усіх органів влади.

 

Неналежним поводженням може вважатися навіть відсутність чистого повітря у камері чи тримання за ґратами будь-якою ціною. Європейські стандарти вимагають від судів активнішої позиції в протидії жорстокому поводженню з людьми. Адже саме суд є найбільш дієвим засобом захисту прав і свобод людини. Які дії або умови тримання за ґратами розцінюються судами як катування, читайте у матеріалі «Катування не знає виправдань».

 

«Розлучення з власністю». Поділу підлягає все майно подружжя, включно з борговими зобов’язаннями, а не окрема його частина. Перефразовуючи класика, можемо сказати: усі сім’ї набувають майно однаково, проте ділять його при розлученні по-різному. Які саме особливості має враховувати суд під час поділу майна подружжя? Чи впливає на це наявність шлюбного договору? Відповіді надали Ганна Гаро, керуючий партнер Garo&Partners Law Firm, та Юлія Плиска, помічник юриста Garo&Partners Law Fir.

 

«Гарантії без практичного втілення». Новий ЦПК пришвидшує судовий розгляд, але змушує сторони ретельніше готуватися до участі у справі. Поряд із позитивними змінами у Цивільному процесуальному кодексі деякі ідеї не можуть знайти свого практичного втілення. Це доводить неспроможність окремих гарантій для сторін. Зокрема, значно ускладнена позиція відповідачів. Про це детально розповіла Ірина Почерняк, адвокат, старший юрист Oleh Rachuk Law Firm.

 

 Аби нотаріуси могли засвідчувати паперові копії е-доказів, одних змін до ЦПК недостатньо. Однією з новел цивільного процесуального законодавства є введення такого поняття, як  електронні докази». Вони можуть подаватися як в електронних, так і паперових копіях. І якщо в першому випадку для засвідчення достатньо цифрового підпису, то що робити в другому? Докладніше про це у статті «З оригіналом не згідно».

 

«Приватизація-2018: як це працює?». Держава прагне позбуватися зайвого майна за спрощеною процедурою.Уже два місяці діє закон «Про приватизацію державного і комунального майна». Він установив нові правила гри й відкрив нові можливості для потенційних покупців та інвесторів. Спробуємо проаналізувати окремі зміни та їх вплив на реалізацію приватизаційних процесів.