Закон і Бізнес


Кваліфікаційні вимоги


№17 (1367) 28.04—09.05.2018
24109

Перебування на посаді провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури не може зараховуватися до стажу роботи в галузі права. Такий висновок зробив ВС у рішенні №800/562/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Рішення

6 березня 2018 року                         м.Київ                                №800/562/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді — БЕВЗЕНКА В.М.,
суддів: БІЛОУСА О.В., ДАНИЛЕВИЧ Н.А., ЖЕЛТОБРЮХ І.Л., ШАРАПИ В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Особи 6 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Особа 6 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання незаконним та скасування рішення КДКП «Про відмову у допуску до кваліфікаційного іспиту» від 24.10.2017 №149вд-17.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає, що робота на посаді провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури області є роботою у галузі права, а тому 2 роки 1 місяць 29 днів роботи позивача на вказаній посаді відповідач зобов’язаний був уключити до стажу роботи у галузі права та, як наслідок, допустити позивача до кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, оскільки вважає, що оскаржуване рішення є вмотивованим, прийнятим на підставі поданих позивачем документів та відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідач вважає безпідставними посилання позивача на необхідність віднесення періоду його роботи на посаді провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури Чернівецької області до стажу роботи в галузі права, оскільки для зайняття вказаної посади не вимагається від працівника наявності вищої юридичної освіти, що відповідає рівню спеціаліста чи магістра, службові обов’язки на цій посаді є суто технічними та не передбачають реалізації повноважень, пов’язаних з правоохоронними, виконавчими та установчими функціями, та пов’язані із забезпеченням належних умов функціонування державного органу.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами відповідача. Вважає, що відповідач прийняв оспорюване рішення на підставі надуманих та необґрунтованих міркувань і довільного трактування законодавства, тобто на основі припущень, що є порушенням п.62 Положення про порядок роботи КДКП.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити в задоволенні позову.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані ними докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень і з’ясував таке.

30.06.2016 позивач отримав вищу юридичну освіту — диплом магістра за спеціальністю «правознавство».

Після здобуття вищої юридичної освіти позивач працював на посаді провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури Чернівецької області 2 роки 1 місяць 29 днів.

29.08.2017 позивач надіслав до відповідача документи для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури.

Рішенням КДКП «Про відмову у допуску до кваліфікаційного іспиту» від 24.10.2017 №149вд-17 позивачу відмовлено в допуску до кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду прокурора місцевої прокуратури.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що період роботи позивача на посаді провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури Чернівецької області не зараховується до стажу роботи в галузі права, оскільки більшість службових обов’язків на цій посаді не пов’язані з правоохоронними, виконавчими та установчими функціями. Згідно з постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження критеріїв визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування» від 6.04.2016 №271 робота, яку виконував позивач, пов’язана із забезпеченням належних умов функціонування державного органу.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що на час подання заяви про допуск до участі в доборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури позивач не мав стажу роботи у галузі права, необхідного для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, та як кандидат не відповідав вимогам ч.1 ст.27 закону «Про прокуратуру».

Вважаючи, що відповідач помилково не зарахував до стажу роботи у галузі права період роботи на посаді провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури Чернівецької області, в результаті чого відповідач прийняв оспорюване рішення, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Статтею 29 закону «Про прокуратуру» врегульовано порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора місцевої прокуратури.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.29 закону «Про прокуратуру» добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим законом, та передбачає здійснення КДКП на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.

Частиною 3 ст.30 закону «Про прокуратуру», п.80 Положення про порядок роботи КДКП, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів від 27.04.2017, передбачено, що до участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора. Про відмову в допуску до кваліфікаційного іспиту КДКП приймає вмотивоване рішення.

Згідно з п.76 положення питання допуску кандидатів на посаду прокурора до складання кваліфікаційного іспиту вирішуються комісією шляхом прийняття відповідного рішення в порядку, визначеному цим положенням.

Частиною 1 ст.27 закону «Про прокуратуру» передбачено, що прокурором місцевої прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як два роки та володіє державною мовою. Для цілей цього закону:

1) вищою юридичною освітою є освіта, здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1.12.91) за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

2) стажем роботи в галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Аналізуючи наведені норми закону, Суд дійшов висновку, що стажем роботи в галузі права є стаж на посаді, кваліфікаційні вимоги до якої передбачають наявність вищої юридичної освіти із присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня, не нижчого від спеціаліста.

Як установлено Судом та підтверджується матеріалами справи, позивач перебував на посаді провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури Чернівецької області 2 роки 1 місяць 29 днів.

Згідно з посадовою інструкцією провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури Чернівецької області, затвердженою прокурором Чернівецької області 16.05.2014, кваліфікаційними вимогами вказаної посади є повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за спеціальністю «правознавство», стаж роботи за фахом не менше від 2-х років або стаж роботи на державній службі не менше від 1-го року.

Згідно з посадовою інструкцією провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури Чернівецької області, затвердженою прокурором Чернівецької області 10.06.2016, кваліфікаційними вимогами вказаної посади є освіта ступеня, не нижчого від молодшого бакалавра або бакалавра, за спеціальністю «правознавство», вільне володіння державною мовою.

У розд.3 вищевказаних посадових інструкцій визначені обов’язки провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами. Зміст визначених посадовими інструкціями обов’язків свідчить про те, що вони є технічними та не передбачають правозастосовної діяльності. Провідний спеціаліст відділу роботи з кадрами не здійснює систематичного виконання таких функцій, як розроблення та/або застосування норм права.

За встановлених обставин справи Суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача на посаді провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами прокуратури Чернівецької області не може зараховуватися до стажу роботи в галузі права, оскільки більшість службових обов’язків є суто технічними, не пов’язаними з розробленням та/або застосуванням норм права, а згідно з посадовою інструкцією від 10.06.2016 кваліфікаційні вимоги до цієї посади не передбачають наявності вищої юридичної освіти із присвоєнням кваліфікаційного рівня, не нижчого від спеціаліста.

Таким чином, приймаючи оспорюване рішення, відповідач дійшов правильного висновку про те, що на час подання заяви про допуск до участі в доборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури позивач не мав стажу роботи у галузі права, необхідного для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, а тому не відповідав вимогам ч.1 ст.27 закону «Про прокуратуру».

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідачем помилково було застосовано положення постанови №271, оскільки неналежність посади провідного спеціаліста відділу роботи з кадрами до таких, що виконують функції з обслуговування, не спростовує відсутності підстав для зарахування стажу роботи позивача на цій посаді до стажу роботи в галузі права.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що, приймаючи оспорюване рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законом «Про прокуратуру», а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись стст.241, 242, 243, 245, 246, 262, 266, 292, 295 КАС, Верховний Суд у складі колегії суддів КАС

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Особи 6 до КДКП про визнання незаконним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення ВС, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої палати ВС за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої палати ВС протягом 30 днів з дня складення тексту повного судового рішення.

Рішення складене та підписане 7.03.2018.