Закон і Бізнес


«Переможці» — без грошей

Мін’юст обіцяє розібратися з боргами за невиконані судові рішення до 2020 року


№13 (1363) 31.03—06.04.2018
Вероніка ВОЛИК
2095

120 тис. громадян чекають виконання вистражданих рішень, понад 7 млрд грн. не виплачені «переможцям», міжнародний юрисдикційний орган фактично відмовляється братися за позови проти України, поки країна не почне виконувати попередні вердикти. Можливо, це вже край?


Час для ультиматуму

Ми шукаємо справедливості в суді та, довго проходячи 3 інстанції, отримуємо врешті-решт сатисфакцію de jure, але ніхто не поспішає виконувати рішення. Обурюючись, уперто йдемо далі, також не за рік та не два добираємося до Страсбурга, де визнають, що наші права беззаперечно та грубо порушені, і перед усією світовою спільнотою зобов’язують виконати рішення та ще й виплатити відшкодування за прострочення.

Проте Уряд заклав у бюджет на ці цілі 500 млн, а винен — 4,6 млрд грн. Не потрібно бути математиком, аби порахувати різницю, юристом, аби констатувати відсутність законності. Залишається тільки бути оптимістом, який впевнений, що вихід є завжди.

Саме тому плани «евакуації» з ями заборгованостей, поради зарубіжних консультантів і пропозиції щодо запобігання таким випадкам були висловлені та почуті на круглому столі, присвяченому виконанню рішень Європейського суду з прав людини у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України» й «Бурмич та інші проти України», який об’єднав представників усіх гілок влади.

Ймовірно, ці проблеми не дуже скоро стали б нагальними, якби не так зване пілотне рішення ЄСПЛ. У Страсбурзі, втомившись від численних однотипних заяв українців, які не в змозі добитися реалізації судових рішень у власній державі, зробили революційний крок — вилучили зі свого провадження всі справи «типу Іванова» та розробили для Уряду кроки щодо подолання ускладнень. Крім того, Євросуд запевнив: через 2 роки, після перевірки, чи виконано цей вердикт, розгляд справ буде поновлено.

Адже нинішня система себе не виправдала: закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5.06.2012 №4901-VI не враховує можливостей бюджету, мораторії блокують усі ходи ще на старті, а спроби зміни способу та виконання рішень зустрічають лише відмови.

Панове, ваші дії?

Про стратегію розв’язання цієї задавненої проблеми розповів генеральний директор генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Кристос Джакомопулос. Насамперед він привітав новостворений підрозділ з виконання рішень ЄСПЛ, який з’явився в Комітеті Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя. Також європейський експерт запевнив, що Комітет міністрів РЄ, як своєрідний поручитель, покликаний підтримувати Україну на шляху реформ, визначати необхідні дії та стежити за їх виконанням.

Першою скрипкою в запровадженні дієвого механізму, без сумніву, стане Міністерство юстиції. Уже розроблений план дій, що спирається на бюджетні програми 4040 та 1170, визначено черговість виплат, запропоновано розмір компенсації за тривале невиконання рішень і остаточна дата виплат заборгованостей — 2020 рік.

План оприлюднив заступник міністра юстиції — уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина, зауваживши, що нинішня ситуація ставить під сумнів усю реформу.

Якби не мораторії…

Хоч які заходи були би вжиті, питання браку коштів залишається відкритим. Тому РЄ закликала шукати альтернативних способів погашення. Можливість стягнути гроші з боржників, щоб зняти із себе це ганебне звання, прихована за вісьмома замками мораторіїв, про які розповів координатор заходу, голова новоствореного підкомітету Руслан Сидорович.

На його погляд, уся система нагадує вежу Дженга, адже, якщо одним махом скасувати не відповідні Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стримувальні важелі: щодо стягнень із державних підприємств, розташованих у зоні відчуження та АТО; арештів майна, належного комунальному сектору, — відбудеться низка інших катастроф, які призведуть до розвалу економіки держави.

Тому І.Ліщина закликав ставитися з обережністю сапера до перегляду наслідків приватизації та до інших стоп-факторів, не чекаючи звернень громадян із конституційними скаргами. Адже останні неминуче розхитають фундамент, на якому тримаються мораторії. На його думку, до вирішення цих питань слід підходити з іншого боку.

Місія судових виконавців

Хоч як би там було, закони та запропоновані проекти втілюватимуть у життя органи виконавчої влади. Організація їх роботи не повинна містити жодної неврегульованості, жодного спірного моменту. Розподіл справ між державними та приватними виконавцями має не викликати конфлікту інтересів та не зустрічати опору судових органів.

В ідеалі чисельність приватних виконавчих агентів має становити 50% від кількості державних. Про принципи роботи зарубіжних судових виконавчих інституцій розповів голова Асоціації судових виконавців Франції, міжнародний експерт РЄ з питань виконання судових рішень Метью Шардон.

Здебільшого, як показує досвід інших країн, приватні виконавці не можуть володіти достатнім комплексом правомочностей. Тож знайти баланс між традиціями та реформами буде нелегко. Проте принципи прозорості діяльності виконавців, їхні моральні якості, повноваження та високий рівень відповідальності мають бути не тільки декларативними. Усі ці постулати висвітлені в рекомендації Rec (2003) 17 Комітету міністрів Ради Європи щодо примусового виконання судових рішень.

Вперед у 2020 рік!

Для громадян потрібно якнайшвидше знову відчинити двері в ЄСПЛ, але при цьому запровадити дієвий механізм відшкодування в судовому порядку. Тоді зникне потреба направлення масових заяв у Страсбург. Пілотне рішення має на меті зміну системи держави-відповідача, що зумовить всебічний правовий захист особи. Тому виконання всіх вимог стратегії КМ РЄ вже матиме превентивну функцію.

Якщо ми дійсно поставимо стадію виконання рішень, найголовнішу стадію, як зауважив голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович, із кінця на перше місце, розуміючи важливість результату, нам удасться з корінням вирвати застарілу проблему невиконання та прострочення.

Всі оприлюднені на круглому столі пропозиції не суперечать одна одній, констатував К.Джакомопулос. І цей факт неодмінно посприяє всебічному аналізу цілей та способів їх реального виконання.

Утім, оптимістичні очікування неодмінно стикнуться з реальністю: наступного року зміниться склад і парламенту, й Уряду. І тоді, ймовірно, доведеться збирати новий круглий стіл, аби проблемою невиконання судових рішень прониклися нові чиновники та законодавці.